У Львові допомагають жінкам, які виїхали із зони бойових дій від війни
На початку повномасштабної війни Людмила Ветошко з Волновахи переїхала у Львів. Тут почала допомагати. У Львові переселенка з Волновахи допомагає жінкам, які виїхали із зони бойових дійінкам, які залишили домівки через війну, адаптуватись до нового життя.
Своєю історією Людмила Ветошко поділилася із Суспільним.
У березні минулого року Людмила Ветошко разом з сім’єю переїхала до Львова.
"Наше місто вже палало, біля нашого будинку була "Точка У", влучила в танк український, який там стояв, і наш дім. Ми відірвались від землі і впали. Наша дитина істерично почала кричати, що ми маємо виконувати свій батьківський борг, спасати і вивозити їх", — каже жінка.
Тоді Людмила Ветошко оселилась у прихистку, який надала одна з громадських організацій, що допомагає жінкам та дітям-переселенцям.
"Вони закупили ліжка, постіль, мультиварки, знайшли, навіть знаю історію, як Галя шукала ту домашню курку, шоб до нашого приїзду був готовий домашній курячий бульйон", — каже переселенка.
Згодом Людмила Ветошко приєдналась до громадської організації, що допомогла з прихистком, та почала працювати адміністраторкою в одному з притулків "Жіночих перспектив". Там допомагає адаптуватись іншим жінкам, які втекли до Львова від війни.
"Вони роблять таку програму, щоб жінки розуміли, що вони комусь потрібні. У нас там збори і ми пропонуємо одна одній, куди хочемо піти, але є таке, що нас вивозили і на екскурсію біля Львова, ходили на вистави", — каже Людмила Ветошко.
У притулку мешкають люди різного віку. Там є спільна кухня, санвузол та усі необхідні базові речі. Жінки мають можливість ходити до психолога, при потребі їм надають правову допомогу. Вікторія Алахвардієва у притулку оселилась з донькою та 4-річним внуком.
"Коли мені онук сказав, що бабуню, ходи спати у підвал, я вже не витримала, і тому приїхали сюди. Ми почуваємо тут себе добре дуже. В мене донька займається онуком і працює. Дуже вдячні за прихисток", — каже переселенка.
Тетяна Нечаєва переїхала у притулок у липні минулого року. Розповідає, за цей час полюбила Львів: часто їздить на екскурсії, а у вільний час волонтерить.
"Кожного тижня ми плетемо сітки і ходимо на Сахарова, там відправляємо посилки. Це наш обов'язок", — каже Тетяна Нечаєва.
Зараз у притулку мешкає 14 людей. За словами Людмили Ветошко, більшість вимушених переселенців вже адаптувались та знайшли роботу в новому місті.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
688
