"Страшно, але їхати нікуди": як жителі Слов'янська виживають під обстрілами

Хто залишився у Слов'янську

22 липня Слов'янськ вкотре обстріляли російські війська. Удари припали на центр міста, де постраждали кілька багатоквартирних будинків, та на приватний сектор.

За повідомленням голови військової адміністрації міста Вадима Ляха, є поранені.

У будинках розбито вікна та балкони, вибито двері під'їздів і навіть квартир. На щастя, у двох багатоповерхівках, які опинилися в епіцентрі вибуху, залишалося жити лише кілька людей. Інакше жертв могло бути набагато більше.

У Слов'янську щодня чутно звуки артилерії. Війна підібралася надто близько. На тлі пострілів люди ходять на закупи, стоять у чергах біля банкоматів, одержують гуманітарну допомогу.

Жителі евакуюються щодня. Хтось централізовано, хтось своїм ходом. Але на вулицях, як і раніше, достатньо перехожих. Хоча, звичайно, їх поменшало у порівнянні з мирним життям кілька місяців тому.

Здебільшого це люди похилого віку, але трапляється і молодь. У розмові кожен із них каже, що їхати з міста не збирається, навіть якщо “виганятимуть силою”. 

“А куди їхати? Мені 68 років, кому я десь потрібна. Я і тут на пенсію ледве виживаю, а там взагалі незрозуміло, що буде”, — розповідає жителька Слов'янська Тетяна Андріївна.

“Я живу у приватному будинку. Зараз багато випадків, як я чув, що всілякі мародери залазять у будинки. І що, я залишу свій дім, щоб у нього рано чи пізно хтось вліз? А потім, як це нажити назад?” — підхоплює чоловік пенсійного віку.

“У мене мати лежача. Я знаю, що часом волонтери допомагають виїхати. Є спеціальні поїзди для лежачих хворих. Але я не уявляю, що буде, коли з нею виїду. Там, куди евакуюють, не будеш весь час жити в тому самому місці, тим більше безплатно. Рано чи пізно треба буде винаймати житло, а за що. Тут, звісно, ​​страшно зараз жити, але що робити”, — аргументує чоловік середнього віку Микола.

І тих, хто не хоче чи вважає, що не може виїхати, за інформацією від міської влади, у Слов'янську залишається щонайменше 25% від колишньої кількості населення. До того ж є ті містяни, які повертаються, проживши у безпечнішому місці кілька місяців.

“Є така тенденція. Це стало помітно після травня, коли стало зовсім тепло, люди почали частково повертатися. Є такі, хто отримав усі можливі виплати та повернувся додому, щоб не витрачати гроші на оренду житла”, — розповідає голова Слов'янської військової адміністрації Вадим Лях.

Частина жителів Слов'янська погоджується, що у місті стало набагато складніше жити у зв'язку з тим, що практично нічого не працює. Лише кілька магазинів та відділень Укрпошти, де можна отримати пенсію. Аптеки, банки, магазини непродовольчих товарів закриті Але виїжджати все одно не поспішають.

Обстріли Слов'янська та інфраструктура

Оскільки Слов'янськ давно вже прифронтове місто, він обстрілюється регулярно. Протягом останніх двох тижнів прильоти були майже щодня. Все більше з'являється зруйнованих будинків, як приватних, так і багатоповерхових. Дедалі більше поранених. Є й загиблі.

Лише з 8 по 17 липня окупанти обстріляли Слов'янськ шість разів. Щодо зруйнованих та пошкоджених будівель, то це була приватна цивільна забудова та виробничі споруди. Це призвело до загибелі двох людей на місці й одна людина померла від поранень під час транспортування до госпіталю у Дніпрі. 

Новий обстріл стався 22 липня. Було пошкоджено багатоповерхівки та приватні будинки, двоє людей отримали поранення, повідомив голова військової адміністрації Вадим Лях.

Як розповів Східному Варіанту Вадим Лях, сьогодні у Слов'янську підтримують життєдіяльність міста не більше 60% відсотків працівників комунальних служб. Працює КАТП, Міськводоканал (підвозять воду до дворів багатоповерхівок), лікарні, КП “Благоустрій” допомагає мешканцям усувати наслідки обстрілів та підтримує порядок на міських вулицях.

У прифронтовому Слов'янську ще жевріє життя, хоча буквально за околицями міста йдуть повномасштабні бойові дії. І те, що місто ще поки не зазнало масованих обстрілів, як це було в Маріуполі, Сєвєродонецьку чи Волновасі, зовсім не означає, що можна нехтувати можливістю виїхати в безпечніші міста України.

Евакуаційні автобуси практично щодня їдуть до Покровська, а там людей пересаджують на потяги до західної частини України.

Щоб дізнатися подробиці, потрібно зателефонувати за такими номерами: