"Сєвєродонецьк руйнують щоденними обстрілами, як Маріуполь": відеоінтерв'ю з Сергієм Гайдаєм

Ситуація на Луганщині більш ніж складна. Росіяни стирають з обличчя землі українські міста. Під щоденними обстрілами, в тому числі й забороненою зброєю, залишаються десятки тисяч людей. Їх закликають евакуюватися. 

«Східний варіант» поспілкувався з головою Луганської ВЦА Сергієм Гайдаєм та з перших вуст дізнався, що відбувається в регіоні. 

— Пане Сергію, в першу чергу цікавить загальна ситуація в Луганській області. Ви говорили, що окупанти тимчасово відмовилися від ідеї виходити на адміністративні межі Луганської області, натомість зосередили основні сили на ключові міста — Лисичанськ, Сєвєродонецьк. Наскільки збільшилось угрупування окупантів, які атакують ці міста, і де ведуться найактивніші бойові дії?

— Вони не відмовлялись від планів вийти на адміністративні кордони Луганської області. Вони поставили на паузу зробити переправу в районі Білогорівки. А головний план — вийти на кордони області. На це кинули основні сили росії. Всі війська, які відводились від Маріуполя, з Харківського напрямку, кинуті на Луганський, Донецький напрямок. У нас зараз іде шалене загострення, міста обстрілюються набагато сильніше, ніж раніше. Сєвєродонецьк вони взагалі зараз стирають з обличчя землі. Руйнують його щоденними обстрілами як Маріуполь. І там уже зруйновано все що можливо, і не можливо. 

Шойгу (міністр оборони рф, — ред.) заявив, що вони найближчим часом «звільнять «ЛНР». Це означає, що вони знищать багато своїх солдатів, багато техніки, але будуть намагатися вийти на кордони. Тому зараз будуть штурми з усіх боків — і збоку Попасної, і з боку Соледара, з Боку Білогорівки, Сєвєродонецька, Золотого… Вони полізуть з усіх боків. 

— Щодо гуманітарної складової. Яка ситуація з дорогою на Бахмут? Чи доставляються гуманітарні вантажі і чи відбувається евакуація?

— Дуже важка ситуація з евакуацією і гуманітарними вантажами, бо траса повністю обстрілюється. Сьогодні потрапили під обстріл і наші працівники, мої заступники. Машини були обстріляні, слава богу, ніхто не постраждав.

Евакуація людей дуже ускладнюється саме тим, що вся траса прострілюється. Сєвєродонецьк обстрілюється повністю. Лисичанськ хаотично обстрілюється, але невідомо куди прилетить. Евакуація відбувається на межі. Дуже ризиковано. Дуже. Кожна поїздка на грані фолу. 

А гуманітарні вантажі ми досі ще возимо, але це вже важко, тому що кожна поїздка може нам коштувати не тільки вантажу, а й життя людей.

— Чи є у вас оцінка, скільки цивільних залишається в Лисичанську, Сєвєродонецьку?

— Я можу дуже грубо назвати цифру, бо ми ж не робимо поквартирний обхід. Це і небезпечно, і зайняло б дуже багато часу. Можу сказати лише, що орієнтовно у всіх населених пунктах Луганської області, які залишаються підконтрольними Україні, у нас знаходиться понад 40 тисяч людей. 

— Чи є якісь напрацювання чи можливості, щоб організувати евакуацію людей з окупованої території?

— Ні. Жодної можливості немає. Російська армія нікого не випускає на підконтрольну територію. 

— Повернемось до бойових дій. Як часто росіяни використовують авіацію? Наприклад, був удар по школі в Сєвєродонецьку. Це авіація?

— Я не можу поки сказати, чи була це авіація, чи прилетів снаряд. Так, у школі, на жаль, загинули люди, є поранені. А авіацію використовують кожного дня. 

— Усі в Україні, мабуть, задаються цим питанням: для чого окупантам міста, де немає нічого, де все зруйновано. Яка ваша думка?

— Їм не потрібні міста, їм не потрібна інфраструктура, їм не потрібні люди. Путіну потрібно щось продати своєму населенню, йому потрібна хоча б якась перемога. Тому вони кидають усі зусилля, щоб зробити так званою перемогою вихід на адміністративні кордони Луганської області. Вони будуть казати, що ось «ми звільнили «ЛНР» і воєнна операція йде за планом. Щоправда, план у них провалювався з першого дня, але для росіян різниці немає.

— В якому стані зараз наші військові? Як їх бойовий дух?

— Важка ситуація, люди постійно під обстрілами, щодня йдуть бойові зіткнення. Але військові тримаються. Якщо була б погана ситуація з озброєнням, або моральним духом, то ми б не протрималися майже три місяці. А так Луганщина тримає оборону весь цей час.  

— В офісі президента обіцяють контрнаступ вже на початку літа. Наскільки, на вашу думку, це реально?

— Однією з позитивних складових, яка впливає на цей контрнаступ, є якраз оборона Луганської області. Бо зараз Луганська область — це форпост. Всі сили кинуті сюди, щоб прорвати лінію оборони і захопити область. Поки отака величезна навала стоїть і не може просунутися Луганщиною, наші війська отримують західну зброю, роблять перегрупування, переозброєння. Коли прийде час і всі будуть готові, коли бригади зможуть йти у повномасштабний контрнаступ, то вони це і зроблять. А ми поки що будемо давати їм цей тайм-аут. 

— Чи спілкуєтесь ви з Офісом президента? Чи знають там реальний стан речей на Луганщині?

— Так, спілкуюсь, знають. З Андрієм Єрмаком (керівником Офісу президента, — ред.) я останні раз спілкувався більше 20-ти хвилин по телефону. Це досить багато в наших умовах. І ми проговорили всі аспекти, які важливі для Луганської області. І в будь-який час, якщо потрібно, я можу набрати президента і переговорити з ним напряму. 

— Після звільнення деяких населених пунктів Харківської області з’являється багато повідомлень про жахливі воєнні злочини. Чи не отримуєте ви подібні повідомлення з окупованої території Луганської області і чи є у вас контакт з людьми, які залишились під окупацією?

— Контакт є, але я думаю, вся ця страшна правда про воєнні злочини буде відкриватися після деокупації. Поки що до нас доходять тільки відголоски. Наприклад, що нашого волонтера, який пересувався на інвалідному візочку, розстріляли за його проукраїнську позицію (мова про волонтера Олександра Кононова, ред.). 

Є інформація, що викрадають дітей, жінок, змушують іти на блокпости, з’ясовувати як побудована наша лінія оборони. Є ситуації, коли людей просто забирають і в невідомому напрямку їх вивозять. 

Також відомо, що чоловіків, які втекли від обстрілів і виїхали на окуповану частину Луганської області, забирають і відправляють воювати проти України. 

— Окупанти проводять так звану «евакуацію» на непідконтрольну територію. Чи є оцінка, скільки людей таким чином вивезли і що з ними далі відбувається?

— Немає такої інформації. Ми, на жаль, не можемо перерахувати, скількох людей відправили на непідконтрольну територію або далі в глиб росії. Зв’язку з ними у нас немає. 

— Звучала інформація, що росіяни на сході використовували заборонену зброю. Зараз це продовжується?

— Так, звісно. Касетні заряди і фосфорні бомби вони використовують. І те, і інше — заборонено Женевською конвенцією. Якщо фосфорні бомби ми фіксували в Рубіжному і в Попасній, то касетні заряди використовують де завгодно, коли завгодно, навіть не порахувати. 

— Чи можете наостанок поділитися прогнозом, що буде далі відбуватися на Луганщині?

— Я не хочу вангувати, я можу лише сказати, що наші ЗСУ, прикордонники, національна гвардія, всі, хто боронять Україну на лінії фронту, стоятимуть до кінця. І ми будемо усіма можливими і неможливими засобами допомагати їм. І будемо намагатися максимально вивозити людей і в той самий час максимально завозити гуманітарні вантажі. Я б дуже хотів побачити саме на території Луганської області, коли почнеться контрнаступ.