Санкції, заяви, "стурбованість". Як світ реагує на визнання Росією "ЛДНР"
Перші дні після офіційного вторгнення РФ в Україну мають показати, хто для України у світі є другом, а хто відсторониться від ситуації та займе нейтральну позицію. «Східний варіант» зібрав найперші заяви світової спільноти.
Після того, як президент РФ Володимир Путін ухвалив рішення про так зване «визнання» терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», представники країн зібралися на засідання Ради безпеки ООН, а лідери країн по всьому світу озвучували свої заяви.
Деякі з цих заяв доволі формальні, деякі передають зміст і позицію держав щодо ситуації в Україні, а хтось запроваджує чи готується запровадити санкції. Хто і як уже встиг висловитися про офіційне затвердження російської агресії — в матеріалі «Східного варіанту».
Рада безпеки ООН
📌 США: Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд назвала промову Володимира Путіна про історію України «обурливою і хибною». Головна її теза: Росія цим рішенням готує повномасштабне вторгнення в Україну.
«В наступні години та дні ми маємо бути рішучими. Існує ризик великого збройного конфлікту і ми повинні його попередити», — зазначила постійна представниця США.
Вона констатувала, що «Путін розірвав мінські угоди на шматки».
Також Лінда Томас-Грінфілд звернулася до колег по Раді безпеки ООН і зазначила, що Путін випробовує міжнародну спільноту і хоче «показати ООН як суцільний фарс».
"Нам потрібно разом відповісти на ці дії, оскільки їх наслідки будуть жахливими як для України, так і для всієї Європи", — зауважила Томас-Грінфілд.
📌 Франція: Представник Франції в Радбезі ООН Ніколя де Рів'єр зазначив, що його держава «засуджує Росію за визнання сепаратистських формувань».
«Це не просто чергова атака на територіальну цілісність і суверенітет України, але це також є порушенням основних принципів Організації об'єднаних націй. 17 лютого представник Росії визнав, що альтернативи мінським угодам немає, і що вони є єдиною міжнародно визнаною правовою основою для розвязання конфлікту в Україні. Але сьогодні реальність зовсім інша. Росія обрала шлях ескалації», — зазначив представник Франції.
Він додав, що Франція вітає стриманість України в напруженій ситуації, яку створила Росія, а також закликав російську владу не вдаватися до інших дій з дестабілізації ситуації в Україні.
📌 Велика Британія: «Дії, які обрала сьогодні Російська Федерація, матимуть тяжкі та довготривалі наслідки. Вторгнення в Україну вивільняє сили війни, смерті та знищення для українців. Гуманітарний ефект буде жахливим для цивільного населення. Дії Росії висміюють зобовязання, взяті нею в рамках будапештського меморандуму та мінських угод. намагаючись перекроїти кордони силою, Росія демонструє кричущу зневагу до міжнародного права», — зазначила представниця Великої Британії.
Вона одна з перших заявила, що Британія готова ввести нові санкції проти Російської Федерації.
«Це матиме серйозні економічні наслідки для Росії», — заявила представниця Британії.
Також вона звернулася до учасників засідання Радбезу:
«Зараз Рада як ніколи має взяти відповідальність за мир і безпеку, та захищати принципи міжнародної хартії ООН. Рада має бути єдиною в закликах до Росії провести негайну деескалацію. Рада повинна засудити агресію щодо суверенної нації».
📌 Ірландія: «Україна, як і будь-яка інша країна, має право обирати власну зовнішню політику та оберігати власну державу. Усі підписанти Мінських угод погодилися з необхідністю забезпечувати доступ спеціальної моніторингової групи ОБСЄ на всю територію України. У цей напружений момент важливо, аби моніторингова місія могла працювати відповідно до свого мандату… Україна вже пережила 8 років війни та має понад 14 тисяч загиблих громадян. Люди зі східної України продовжують страждати від багаторічної небезпеки, гуманітарної кризи та порушень їх прав».
📌 Норвегія: «Ми закликаємо Росію як сторону конфлікту дотримуватись міжнародного права та повернутися на шлях дипломатії. Триваюче масове нарощування російських військ в Україні та на кордонах залишається проблемою, що викликає серйозне занепокоєння. Норвегія закликає Росію вивести свої війська з території України. Дії РФ посилюють напругу, ми стикаємось з перспективою війни, яка загрожуватиме не лише архітектурі безпеки Європи, але також призведе до безпрецедентних страждань цивільного населення».
Як реагували країни поза Радбезом
Невдовзі після виступу Путіна із заявами почали виступати лідери різних країн.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що так зване визнання псевдореспублік проходило за таким же сценарієм, як і окупація Росією 20% території Грузії.
«Залишаємось з президентом України Володимиром Зеленським та підтримуємо територіальну цілісність і мир в Україні», — написала президентка Грузії.
Молдова — ще одна країна, яка постраждала від Російської федерації, також не залишила ситуацію без офіційної реакції.
Президентка Молдови Мая Санду написала, що дії Росії суперечать міжнародному праву, а Молдова буде підтримувати територіальну цілісність України «в межах її міжнародно визнаних кордонів».
Так само ввечері 21 лютого на ситуацію в Україні відреагувала і прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін.
«Фінляндія засуджує односторонні дії Росії, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України. Визнання сепаратистських регіонів на Сході України є порушенням міжнародного права та Мінських угод. Фінляндія відповідає на дії Росії як частини ЄС», — наголосила Санна Марін.
На підтримку України також висловилися офіційні особи Польщі, Латвії, Румунії та інших країн.
Підтримали ж Путіна цілком очікувано лише невизнані у світі Південна Осетія та Абхазія — території Грузії, окуповані Російською Федерацією.
А офіційний Китай закликав світову спільноту «проявити стриманість» та покластися на мирне урегулювання сторонами конфлікту.
Чи є реальні дії та санкції?
Першими були США. Президент Джо Байден спочатку оголосив, а потім і підписав указ, що запроваджує санкції проти всіх причетних до діяльності так званих «ДНР» та «ЛНР».
Санкції напряму забороняють вести торгові відносини з незаконними «республіками», надавати їм матеріальну допомогу, експортувати товари із США та проводити будь-які інші транзакції.
Українці у соціальних мережах розкритикували американського президента за недостатню жорсткість санкцій.
Однак, як зазначили в Білому домі, це не стосується основних санкцій, які США обіцяла запровадити в разі вторгнення РФ в Україну.
Представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель зазначив, що внесе пропозицію про запровадження санкцій щодо Росії. Пізніше президент ЄС Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зробили спільну заяву, у якій зазначили: що до першого пакету санкцій потраплять люди, які причетні до незаконного рішення визнати «незалежність» так званих «ЛДНР».
Тобто мова йде про депутатів Держдуми та топпосадовців. Також ЄС планує запровадити санкції щодо банків, які фінансують російську армію, обмежити доступ РФ до ринків ЄС, та застосовувати санкції до тих, хто торгуватиме з так званими «республіками».
Ще один вагомий удар по РФ: канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що дав вказівку зупинити сертифікацію газопроводу «Північний потік-2».
Як відомо, Росія вже збудувала газопровід до Європи в обхід України, однак наразі він не запущений в роботу та ще не пройшов сертифікацію. За даними ЗМІ, Мінекономіки Німеччини вже зупинило погодження газопроводу.
Також санкції проти 5-ти російських банків та трьох олігархів з оточення Путіна запровадила Велика Британія.
Про це заявив прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон. Під санкції потрапили банки «Генбанк», «Россия», «Промсвязьбанк», «Индустриальный Сберегательный Банк», і «Черноморский банк».
А персональні санкції стосуються Геннадія Тимченка, а також братів Ігоря та Бориса Ротенбергів.
Санкції означають блокування активів, а у випадку олігархів — їм заборонений в’їзд до Великої Британії.
Також сьогодні планується термінове засідання комісії «Україна-НАТО», на якій мають обговорити, що НАТО може зробити для подальшої підтримки України.
«Східний варіант» продовжує стежити за реакцією світу на те, що відбувається на сході України.