ОБСЄ отримали рекомендації від громадських організацій щодо Донбасу та Криму
На окупованих територіях у Криму та на Донбасі не діють ані національні, ані міжнародні механізми захисту прав людини. А відсутність адекватної оцінки та жорсткої реакції міжнародної спільноти провокує російське політичне керівництво на скоєння нових і нових злочинів. Про це сьогодні йшлося на обговоренні на заході платформи "Громадянська солідарність" у Стокгольмі.
Про це повідомляє Східний Варіант із посиланням на "Новости Донбасса".
Платформа "Громадянська солідарність" — це мережа із понад 90 правозахисних та миротворчих неурядових організацій з усього регіону ОБСЄ. 1 грудня вона скликала у Стокгольмі Паралельну конференцію громадянського суспільства ОБСЄ 2021 року, продовжуючи традицію подібних конференцій, які проводились раніше.
Учасники обговорювали, зокрема ситуацію на Донбасі та в Криму. Зокрема, наголошувалося, що переговори у Мінському форматі Росія використовує для маніпуляцій та політичного тиску на українське керівництво.
«Наразі ми спостерігаємо черговий виток військової ескалації. Російські проксі фактично вийшли з угоди про перемир'я, яка набула чинності влітку минулого року, та обстрілюють населені пункти поблизу лінії розмежування, використовуючи озброєння, заборонене Мінськими угодами. В останні місяці удари наносяться не лише по військових об'єктах, а й по житлових масивах та об'єктах цивільної інфраструктури, що знаходяться далеко в тилу. Число поранених та вбитих цивільних знову зростає»,
— наголошують правозахисники.
У підсумковому документі, розробленому Платформою "Громадянська солідарність", містяться рекомендації інститутам та політичним органам ОБСЄ, а також державам-учасницям ОБСЄ. Їх озвучив правозахисник Костянтин Реуцький. Громадські діячі просять прийняти ці рекомендації завтра на міністеріалі ОБСЄ у шведському Стокгольмі:
- Вимагати від РФ безперешкодного доступу до окупованого Криму та частини територій Донецької та Луганської областей, які перебувають під фактичним контролем РФ, для міжнародних міжурядових та міжнародних гуманітарних організацій.
- Вимагати від РФ, яка здійснює фактичний контроль над частиною Донецької та Луганської областей, використовувати свій вплив для виконання пункту Мінських домовленостей щодо звільнення осіб, що незаконно утримуються, а також суттєвої зміни умов утримання та поводження з ув'язненими: ліквідацію секретної в'язниці «Ізоляція», вільного доступу Міжнародного Комітет Червоного Хреста, припинення практики тортур, ізоляції та ненадання медичної допомоги тощо.
- Вимагати від РФ припинення політичних переслідувань та негайного звільнення громадян України, ув'язнених з політичних мотивів у Росії та окупованому Криму, а до цього часу дотримання їх прав і свобод, зокрема, права на свободу від катувань, право на ефективний засіб правового захисту, право на справедливий суд тощо.
- Вимагати від РФ припинення політики зміни демографічного складу населення окупованого Криму шляхом переміщення на острів свого населення з території РФ.
- Вимагати від РФ припинення незаконних археологічних розкопок на території Кримського півострова, зокрема, на території пам'ятника світової спадщини ЮНЕСКО «Стародавнє місто Херсонес», а також розслідувати всі факти знищення та пошкодження об'єктів культурної спадщини України в Криму.
- Вимагати від України неухильного дотримання принципу невідворотності кримінальної відповідальності за військові злочини та злочини проти людяності, скоєні в ході збройного конфлікту, і для цього закликати Україну ратифікувати Римський Статут Міжнародного кримінального суду, а президента України — підписати законопроєкт №2689, який наводить національне законодавство. з міжнародним кримінальним та міжнародним гуманітарним правом.
Крім того, правозахисники наполягають, що треба домогтися підтвердження повного припинення вогню на сході України. Для цього зброя, заборонена Мінськими домовленостями, має бути негайно виведена з лінії зіткнення під міжнародним контролем.
Також, на їхню думку, необхідні заходи щодо зміцнення довіри, які можуть бути реалізовані у формі інвестицій в охорону здоров'я, водопостачання та охорону навколишнього середовища.
«Інвестування у перехідний період у регіоні, порушеному конфліктом, з метою зміцнення демократичного регіонального управління, освіти, економічного розвитку та екологічної стабілізації є ефективним засобом покращення ситуації у сфері безпеки»,
— резюмують автори рекомендацій.