Дарья Литовченко
Полонені в ОРДЛО: що робити, якщо ваша близька людина заарештована бойовиками
Сотні українців залишаються в полоні бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Переговорний процес про обмін утримуваними затягнувся. Уже довгий час немає ніяких зрушень, як і точної кількості ув'язнених.
Нещодавно в Києві пройшла всеукраїнська акція «Нагадай про кожного». Родичі полонених і зниклих безвісти зібралися під стінами Офісу президента. Усі вони борються за звільнення своїх близьких.
За словами організаторів акції, учасники мітингу вимагають реакції влади на те, що законопроєкт про полонених, який визначає їхній правовий статус, був знятий з розгляду.
За даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, понад 800 осіб вважаються зниклими безвісти у зв'язку з конфліктом на Донбасі.
За останніми списками, які є в Тристоронній контактній групі, до обміну Україна вимагає 297 осіб. Близько 190 осіб — зниклі безвісти. Їхнє місце перебування невідоме, як і те, живі вони чи ні. Це як військові, так і цивільні.
Якщо під час запеклих боїв в полон до бойовиків потрапляли переважно українські військові, зараз в підвалі в ОРДЛО може опинитися будь-хто. За всі 7 років війни технології «поповнення» тюрем, СІЗО та колоній не змінилися.
«Будь-які скарги сусідів, знайомих, близьких. Комусь щось здалося, щось знайшли в телефоні під час перетину лінії розмежування. Захотіли забрати бізнес, дізналися, що є фінанси. Усі ті самі причини, що були починаючи з 2014 року. З усіх цих причин людина може опинитися за ґратами, тому що комусь був потрібен або її бізнес, або гроші», — розповідає представниця Тристоронньої контактної групи Тетяна Іванова.
І не має значення, що ніякої провини людини немає. Що вона просто поїхала на непідконтрольну територію, щоб провідати своїх батьків, перевірити свою нерухомість або поверталася з навчання. Дії бойовиків непрогнозовані та від полону не застрахований ніхто.
«Останнього разу на КПВВ затримали молоду жінку, яка їхала продати квартиру в “ДНР”. Вагітна. І зараз, на 8 місяці вагітності, вона знаходиться в СІЗО.
Її затримали тільки тому, що в телефоні щось у неї побачили. Причини все ті самі, нічого не змінилося», — говорить пані Тетяна.
Правозахисники наголошують: в'язні перебувають в умовах, набагато гірших за звичайні тюремні камери або ізолятори. Стандарти дотримання прав людини зовсім відсутні. Постійні тортури, знущання, насильство.
У международных правозащитных организаций как Красный Крест, ООН, ОБСЕ нет никакого доступа к тюрьмам на неподконтрольных территориях. Потому отследить условия, в каких держат заключенных, невозможно.
Переговори щодо звільнення громадян України, які утримуються незаконно на непідконтрольній території, ведуться постійно на кожному засіданні ТКГ, каже Тетяна Іванова. За її словами, цей процес жодного разу не зупинявся та Україна робить все, що тільки в її силах, щоб звільнити своїх громадян, які перебувають на непідконтрольній території.
Для цього задіяно усе: і переговорний процес, і процес консультацій ТКГ, і всі міжнародні майданчики, які тільки є. Це і ПАРЄ, і ООН, міжнародні майданчики в США, а не тільки в Європі. Уряд України робить все можливе, щоб залучити до цього процесу світову спільноту.
«Впливати на рішення бойовиків сенсу немає, оскільки вони не є суб'єктами та не самостійні. Впливати можна тільки на РФ, яка керує всім на непідконтрольній території. Якби можна було впливати на представників усіх цих ватажків, які знаходяться в Донецькій і Луганській областях, ми давно б уже звільнили ці території. Але оскільки нам протистоїть досить серйозна держава, досить агресивна, з імперськими амбіціями, то, звісно, цей процес дуже складний і це все досить довго тягнеться», — пояснює Тетяна.
Що робити, якщо вашого родича затримали на непідконтрольній території?
- Постарайтеся з'ясувати, яка саме структура бойовиків провела затримання і де зараз знаходиться людина.
- Написати заяви про викрадення людини в поліцію і координаційний центр СБУ 0 800 501 482.
- Стежити, щоб викраденого додали в список на обмін. Такі списки утримуваних ведуться як з української сторони, так і зі сторони самопроголошеної влади в ОРДЛО.
Дотримуйтеся рекомендацій правозахисників: не повідомляйте про викрадення в ЗМІ, якщо людина, яка є військовослужбовцем, відкрито висловлювала підтримку українській владі. У такому разі ви виключите варіант звільнення полоненого самими ж бойовиками. Як зазначають правозахисники, чим більше про зниклого інформації, тим він цінніший.
Читайте також: Реінтеграція після полону: як поверталися до життя колишні заручники та яка є підтримка
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
5280
