Як створити доступний простір? Досвід Слов'янська і підтримка міжнародних організацій

Безбар'єрність у місті

Одна з нагальних проблем сучасних міст України — це безбар'єрність. Доступ містян до громадських місць не завжди такий легкий як може здатися на перший погляд.

Більшість щоденних дій для людини з інвалідністю — це важке випробування. Кожен крок супроводжується бар'єрами: в під'їзді — сходинки, в автобусі — незручні посадкові майданчики. Однак тільки зараз до українців приходить розуміння, що ці труднощі супроводжують не тільки людину в інвалідному візку.

“Ми говоримо не тільки про доступність для людей з інвалідністю. Ми говоримо про доступність для людей похилого віку. Це стосується матусь, які їдуть з візочками. Теж вони не можуть ні в магазин заїхати, нікуди вони не можуть заїхати”, — пояснює радниця з проблем доступності Слов'янського міського голови Неля Айдіна.

До групи маломобільного населення може потрапити будь-яка людина. Буквально, взявши коляску з дитиною або велику сумку.

Національна програма

З квітня 2021 року забезпечення доступності громадського простору забезпечується Національною стратегією до 2030 року. Її затвердив кабінет міністрів в рамках Указу президента Володимира Зеленського та ініціативи першої леді Олени Зеленської, яка називається «Без бар'єрів».

Національна стратегія передбачає створення безбар'єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками: фізична, інформаційна, громадська, економічна, цифрова та освітня безбар'єрність.

Наприклад, фізична безбар'єрність — це доступність громадського простору, будівель, транспорту та інфраструктури. Для її досягнення пропонується проєктувати та будувати об'єкти з урахуванням особливих потреб людей, вчити будівельників і архітекторів, переглянути законодавство і вдосконалити моніторинг і контроль за дотриманням норм доступності.

Зараз для контролю за дотриманням норм доступності під час будівництва стежать Комітети доступності, які діють при міській адміністрації кожного міста.

“До комітету доступності міста входять всі комунальні служби, охорона здоров'я, архітектура і представники організацій людей з інвалідністю”, — пояснює заступниця голови Комітету доступності в Слов'янську Олена Шаповал. — “Наприклад, йде реконструкція об'єкта. Комітет доступності в особі представника чи представниці організацій людей з інвалідністю повинен поставити свій підпис, що все відповідає нормам”.

Громадська ініціатива за міжнародної підтримки

Однак чекати, поки почнуть діяти національні, державні або міські програми, необов'язково. Можна взяти ситуацію у свої руки та створювати безбар'єрність у своєму місті вже зараз.

Так зробили члени благодійного фонду “Слов'янська мрія”. Вони створили сквер, а в ньому встановили гойдалки та інші розваги для дітей за принципом безбар'єрності. Допомогли їм у цьому міжнародні організації.

«З 2016 зародилася ідея створення умов для інклюзії в нашому сквері. Ми подавали проєкт на конкурс від ПРООН. І у 2019 році отримали грант і встановили дитячий майданчик, який зараз радує дітей”, — розповідає Тетяна Дерев'янко.

Гроші, 300 тисяч гривень на реалізацію проєкту виділила ПРООН в рамках програми “Згуртуймося заради дітей. Ти не один”. Ще 300 тисяч гривень профінансувала міська рада.

Тут є гірка з пандусом і спусками для дітей у візку. Є така ж доступна карусель. Є дерев'яна абетка-мозаїка для дітей з вадами зору. У плані доступності поки це перший і єдиний в Слов'янську безбар'єрний сквер.

Доступне місто. Яким воно має бути?

Якщо ви вирішили зробити простір навколо себе більш доступним, то потрібно знати деякі технічні моменти.

Будь-яке житлове приміщення, будь-яка адміністративна будівля, будь-який магазин, куди може увійти будь-яка людина, в тому числі й з інвалідністю, повинні бути обов'язково обладнані всіма елементами безбар'єрності.

Перш за все необхідно вивчити всі елементи та конструкції, які можна використовувати для створення безбар'єрності.

«Найвідоміше і найзрозуміліше всім — це пандуси з правильним кутом ухилу. Щоб візок міг піднятися. Наступне — це ширина дверного прорізу, щоб знову-таки людина на інвалідному візку могла легко зайти в приміщення. Це обов'язково контрастні лінії на сходинках, щоб можна було це побачити», — пояснює Тетяна Дерев'янко.

Крім того, не можна забувати про тактильну плитку для людей з вадами зору та про звукові світлофори.

На паркувальних місцях біля супермаркетів, ринків десята частина паркувальних місць повинна бути відведена транспорту для людей з інвалідністю. Ці місця повинні бути відзначені відповідними знаками.

Кабіна ліфта повинна бути не менше ніж 1,1 на 1,4 метра. Ширина дверного прорізу в ліфті — не менше 90 см.

Кнопки в ліфті повинні бути обладнані тактильними відмітками, які дублюватимуть текстову інформацію.

У туалетах повинні бути облаштовані поручні довжиною 90 сантиметрів на висоті 84-92 сантиметрів. Розмір кабіни повинен мати ширину 1,65 метра і глибину 1,8 метра.

Найпростіше, що можна побудувати — це пандус. Зараз ці конструкції є у багатьох закладах, але далеко не завжди вони відповідають нормам. Що стосується пандуса, ось яким він має бути:

• Оптимальний рівень ухилу — 5%.
• У разі неможливості витримати вимогу з ухилу в 5%, можна встановити пандус з кутом до 10%.
• Односторонній пандус повинен мати ширину 90 см, а двосторонній — 180 см.
• У конструкції розміром 180 см кут ухилу повинен бути менше, оскільки поручень всього один і людині на візку складно підійматися, тримаючись однією рукою.
• Занадто широкі пандуси, тобто з шириною 300 см, необхідно доповнювати поручнем посередині.
• Висота перил повинна бути не більше 90 см для того, щоб пересування було максимально простим.
• У кінці маршу поручні повинні виступати на 30 см.

Хочу створити безбар'єрний простір! Куди звертатися?

Що ж робити в разі, якщо ви вирішили облаштувати пандус (тактильну плитку, контрастні смуги та ін.) у своєму під'їзді або домогтися того, щоб його зробили в найближчому магазині або в будь-якому громадському місці?

Є кілька шляхів.

Найпростіший зробити це власним коштом. Зібрати кошти разом з сусідами. Поговорити з власником магазину або керівництвом офісу.

Якщо зібрати гроші своїми силами не виходить, то можна діяти за принципом краудфандингу. Наприклад, оголосити збір в соціальних мережах

Якщо власник магазину не погоджується, то потрібно апелювати до Закону.

Для цього потрібно звернутися до міської ради: написати заяву в Комітет доступності або в Комісію з доброустрою.

Також можна написати або зателефонувати на гарячу лінію в обласну адміністрацію.

Якщо ж ви хочете облаштувати елементи доступності в таких громадських просторах, як-от сквери та парки, тут можна скористатися наявними можливостями електронних петицій, Бюджету участі.

Також міжнародні та благодійні організації регулярно проводять конкурси проєктів для розвитку безбар'єрності. Потрібно обов'язково брати участь і в них.

Головне пам’ятати — безбар'єрність це те, що стосується всіх нас. Якою б глобальною не була ця проблема, її можна вирішити, об'єднуючи свої зусилля і просуваючись крок за кроком.

***

Стаття підготована у межах проєкту «Корисні інструкції для безпечного життя», що реалізується ГО «Наш Дім — Слов'янськ» (онлайн-видання «Восточный Вариант») за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.