Компенсація за зруйноване житло на Донбасі: на чий бік стають судді у вирішенні суперечок?

Українці, житло яких було зруйноване чи пошкоджене через російсько-українську війну, можуть отримати компенсацію від держави. Для цього існує окрема процедура та відповідні рішення вищих судів України. 

У цій статті розповідаємо, як суди визначають розмір компенсації, хто перевіряє докази руйнації житла і скільки вже людей отримали відповідні компенсації. 

Трохи історії

Перші позови до суду щодо компенсацій за зруйноване житло з’явилися на початку 2015 року. Тоді в Україні тривала антитерористична операція. Розуміння, як жити в умовах російської агресії, ще не було. Відповідно, не було і механізмів для виплат компенсацій. Відтак, суди перших інстанцій відмовляли людям, справи доходили до вищих судів.

Головним питанням, на яке тоді мали відповісти суди, полягало в тому, чи має Україна нести відповідальність за пошкодження чи руйнацію майна українців, спричинене агресією іншої країни.  

Відповідь знайшли не відразу, а через кілька років розгляду таких позовів. Вона полягає в наступному:

• Україна не винна у самому факті руйнації житла її громадян;
• при цьому кожен українець має право на безпечне користування своїм майном, гарантоване Конституцією. У випадку з війною, Україна не забезпечила реалізацію цього права;
• уряд не відреагував на звернення окремих громадян, які опинилися в скрутних життєвих становищах через руйнацію житла;
• саме тому уряд має виплатити компенсацію цим громадянам, розмір якої встановлює суд. 

Вже після перших рішень судів, 2 вересня 2020 року, Кабінет міністрів затвердив порядок виплати компенсацій за зруйноване житло. Судді називають це позитивною реакцією уряду. 

Як отримати компенсацію?

Процедуру оформлення компенсації не можна назвати простою. Детальний план дій можна знайти ТУТ. 

Для початку потрібно подати пакет документів до органу місцевої влади. Можна це зробити через ЦНАП.  

Серед документів має бути:

– заява;

– довідка про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;

– копія паспорту та ІПН.

Потім потрібно отримати рішення про обстеження житла. Його мають ухвалити протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви. А на саме обстеження у представників влади є не більше 30 календарних днів. 

Обстежувати будинки має спеціальна комісія. Однак, в деяких районах, наближених до контактної лінії, інколи це зробити неможливо через бойові дії. 

Як пояснив координатор з житлових, земельних та майнових прав Постійного представництва Норвезької ради у справах біженців в Україні Володимир Хорбаладзе, у таких ситуаціях до обстеження залучають військових. 

«Тут є велика відповідальність, тому що після першого випадку поранення когось з членів комісії, весь цей механізм не зможе працювати», — наголосив Володимир Хорбаладзе. 

Після обстеження видається відповідна довідка. Потім людині потрібно зареєструвати  у Державному реєстрі речових прав припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням і подати другий пакет документів. 

Це висновок комісії, витяг про припинення права власності, заява про виплату компенсації із зазначенням банківського рахунку. 

У випадку позитивного рішення, гроші прийдуть на рахунок особи. Сума компенсації при цьому не може перевищувати 300 тисяч гривень.

За словами Володимира Хорбаладзе, нині вже прийнято 113 позитивних висновків, а виплати отримали 43 людини з Донецької та 6 — з Луганської областей. Такий дисбаланс Володимир пов'язує з більшою кількістю зруйнованого житла в Донецькій області. Загальна сума виплачених компенсацій — 11 млн грн. 

Якщо ж людина отримала відмову, то вона може звертатися до суду. 

Що впливає на рішення судів

Суддя Касаційного цивільного суду Євген Петров родом з Донеччини. Каже, ситуація з втратою житла для нього близька, бо часто спілкується з людьми, які зіткнулися з такими обставинами. 

Тут Євген Петров звертає увагу на важливий момент: суд зобов'язує державу не відшкодувати збитки, а виплатити компенсацію. 

Різниця проста: у першому випадку необхідно довести вину держави у спричиненні руйнації майна, у другому випадку — це не обов'язково. 

«Ми доходимо до висновку, що держава Україна не виконала свій позитивний обов’язок і не змогла надати належний захист майну своїх громадян. Внаслідок цього особа має право на компенсацію», — пояснив суддя. 

Щоб отримати компенсацію, громадянин повинен у суді довести:

1. що є власником житла;
2. Що житло зазнало руйнування, або пошкодження;
3. Що зруйнована квартира чи будинок були єдиним житлом особи;
4. Протягом тривалого часу людина зверталася до держави, і держава не надала компенсацію. 

Від чого залежить сума компенсації

Поки в українських законах не прописано чіткого алгоритму, як визначається сума компенсацій, а тому суди беруть відповідальність на себе і визначають її в кожному окремому випадку.

Наприклад, суди не мають одностайної думки, чи потрібно враховувати розташування зруйнованого житла, оскільки в місті вартість житла дорожча, ніж у селі. 

«Ми не можемо сказати, що якщо людина жила в селі, то їй вистачить 30 тисяч, а якщо в місті, то їй потрібно 100 тисяч гривень», — наголосив Євген Петров.

Те, що може вплинути на розмір компенсації:

• факт відсутності іншого житла;

• доведення того, що людина потерпає і не має змоги придбати житло самостійно;

• відсутність компенсацій від держави; 

• склад сім'ї (наявність неповнолітніх дітей).

Попри очікування людей, сума компенсації не обов’язково має відповідати вартості нового житла. З практики, за словами Євгена Петрова, суми компенсацій в середньому варіюються від 50 до 300 тисяч гривень.

Зазначимо, що виплачені кошти людина не зобов'язана витрачати виключно на житло. Вона може розпоряджатися ними на власний розсуд. 

Чи можна отримати компенсацію за моральну шкоду?

В теорії, руйнація житла може завдати людям моральної шкоди. І дехто вже звертається до судів з відповідними позовами про відшкодування цієї шкоди. Але до вищих судів поки ці позови не дійшли — вони мають пройти першу інстанцію та апеляційне оскарження. 

На думку Євгена Петрова, щоб задовольняти такі позови, має бути доведена вина держави у заподіянні цієї моральної шкоди.

«Якби я був суддею-доповідачем у справі, де особа вже отримала компенсацію, а потім ще й подала позов на відшкодування моральної шкоди, я б пояснював колегам, що людина вже отримала певну сатисфакцію за ці події», — обережно зазначив Євген Петров, наголосивши, що не може висловлювати позицію заздалегідь. 

При цьому судді наголошують: нині Україна живе в умовах, коли багато речей стаються вперше, а загальної правової практики з багатьох питань ще немає. А відтак вони радять людям звертатися до судів для відстоювання своїх прав, навіть якщо позитивних рішень в аналогічних справах раніше не приймалося.

***