Тетяна Жук
Разом громаді під силу все: як об’єднатися навколо розв’язання екологічних проблем
Екологічний спосіб життя — це глобальний тренд. У 21 сторіччі над цим мають замислюватися не лише великі корпорації, але й кожен свідомий громадянин. Розповідаємо, як залучити до екологічних ініціатив якомога більше людей.
Маріуполь — темна пляма на екологічній мапі України. Два великі металургійні комбінати забруднюють повітря у місті, а поступове зростання автомобільного руху ще більше погіршує ситуацію. Втім, маріупольці не опускають руки: громадськість у місті заснувала власний моніторинг стану якості повітря.
Інша група екоактивістів бореться з побутовим сміттям, привчаючи містян ставитися до сміття не просто як до відходів, а як до цінної вторсировини, яка при неправильній утилізації може завдати школи природі.
Повітря — у фокусі уваги
Маріуполь вже не перший рік очолює рейтинг найбрудніших міст України, тому для місцевої громади дуже важливо контролювати екологічний стан. Декілька років тому в різноманітних локаціях міста були встановлені стаціонарні пости моніторингу якості повітря. З цією ж метою у місті періодично робить заміри пересувна лабораторія «Атмосфера». Але все це — проєкти обласної та міської влади.
Натомість активісти та громада самі можуть організувати моніторинг.
«У Маріуполі ми започаткували декілька ініціатив. Перша з них — встановлення камер спостереження. Це якісні IP-камери з якісним зображенням. Перша була встановлена мною особисто навпроти комбінату «Азовсталь». Це було ще у 2013 році. А пізніше ми вже почали збирати на камери гроші та встановили більш сучасні навпроти основних джерел викидів — це коксохімічний цех, киснево-конвертерний цех, доменний цех і так далі», — коментує голова громадської організації «Ініціативна група «Разом!», депутат міської ради Маріуполя Максим Бородін.
Відео з камер може побачити будь-хто, вони доступні у режимі реального часу на сайті stopsmog.com.ua. Вони корисні тим, що можна визначити час забруднення, а вже потім виміряти його за допомогою спеціальних пило та газоаналізаторів.
«На перший новозеландський прилад ми публічно проводили збір коштів на громадську організацію. Це все було повністю прозоро. Нам вдалося навіть домовитися з виробником, щоб він знизив ціну, тож нам вдалося отримати більш класний комплект», — згадує Максим Бородін.
За допомогою краудфандингу вдалося зібрати 76 тисяч гривень.
«Насправді реально зібрати гроші методом краудфандингу, якщо ти робиш це прозоро і якщо люди тобі довіряють», — доповнює активіст.
Він також зазначає: громадський моніторинг не може повністю замінити державний. Вони мають існувати разом, щоб перевіряти та підстраховувати один одного.
Коли стан повітря цілодобово знаходиться у фокусі уваги громади, це дозволяє більш оперативно впливати на підприємства-забруднювачі та реально фіксувати моменти, коли викиди перевищують норму.
Сортування стає трендом
Крім боротьби за чисте повітря важливо звертати увагу і на побутове забруднення. Свідоме поводження з відходами не тільки запобігає нагромадженню сміття на території природних об’єктів, а ще й зменшує кількість відходів на сміттєзвалищах.
У Маріуполі місцеві активісти залучають до прибирання та сортування сміття громаду міста.
18 вересня відбудеться вже традиційна для Маріуполя толока, що приурочена до акції «Всесвітній день прибирання», що охоплює 180 країн світу і проводиться у третю неділю вересня.
«Коли організовуємо толоки, наша мета — не просто зібрати сміття, а показати людям, що з того, що викидають на природу, можна відсортувати. Ми проводимо невеликий інструктаж з того, що можна, і намагаємось відсортовану вторсировину залишити там, де її можуть взяти чи відвезти кудись», — розповідає голова ініціативної групи «Маріуполь Сортує!» (Mariupol Zero Waste) Наталія Гаєцька.
Завдяки таким прибиранням вдається зібрати десятки кілограмів різноманітного сміття та очистити величезні території паркових та пляжних зон.
Активісти наголошують: мало просто прибрати, потрібно, щоб люди чітко розрізняли відходи, а більш натхненні навіть збирали та відправляли на переробку.
Втім, не все можна здати на ресайклінг у межах свого міста. Це стосується і досить популярної упаковки тетрапак.
Тому ініціативна група «Маріуполь Сортує!» періодично організовує так зване «Тетрапаті», під час якого усі охочі можуть здати відсортовані упаковки від молока, соку кефіру і так далі. До речі, їх приймають на переробку лише в одному місці в Україні — на Зміївській паперовій фабриці.
Чисте море та пляж — це важливо
У процесі своєї діяльності маріупольські екоактивісти виявили, що великий запит на сортування сміття є у готельєрів, що працюють на узбережжі Азовського моря. Так було вирішено закупити для готелів та хостелів баки для сортування вторинних відходів.
«Протягом року ми також отримали запит від готельєрів, які хотіли долучитися і до роздільного збору, і також казали про необхідність розділяти ще й органічні відходи. Тобто вони вже захотіли піти далі та впроваджувати компостування в себе на території. І цього літа ми запустили ще й компостування у готелях Азовського узбережжя. Загалом за час проєкту ми реалізували роздільний збір відходів у 40 готелях Приазов’я», — розповідає голова Зеленої ради при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради Валентина Абалмасова.
Проєкт «Посилення соціальної згуртованості через вирішення проблеми поводження з відходами у Мангушському районі — Зелена хвиля» був підтриманий в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Океан та пластик — несумісні речі, тому, щоб не залишати останньому жодного шансу, маріупольські активісти вирішили встановити поблизу маріупольських пляжів яскравих рибок, що «харчуються» ПЕТ-пляшками. Маріупольці вже охоче користуються таким ноу-хау. Пластик із заповнених рибок забирає підприємець-заготівник.
Від пластику до більшого
Сортуванням сміття опікуються не лише у великих містах, а навіть у маленьких містечках. Так, місто Гірське, що знаходиться за 15 кілометрів від лінії розмежування, вже майже рік сортує пластик. Ініціативу започаткував місцевий активіст, голова правління громадської організації «Будемо удосконалювати місто Гірське» Артем Вовк.
У рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру він створив проєкт «Громада проти пластику — від мрії до дії».
«До цього проєкту на території нашого міста не було жодної сітки для сортування ПЕТ-пляшок. Ми запитували у місцевої влади інформацію про кількість баків і з’ясували, що їх не вистачає, а ті, що були в наявності, вже достатньо зношені», — згадує Артем.
Так Артем з командою розмістили у місті 15 сіток збирання пластикових пляшок та ще 28 звичайних сміттєвих контейнерів. За три дні вже половина сіток була доверху наповнена пляшками, хоча Артем зізнається, що не очікував такої обізнаності від громадян.
«Для того, щоб люди використовували сітки за призначенням, ми заздалегідь провели онлайн-лекцію для усіх охочих з теми сортування та переробки пластику. Розповісти про ці процеси попросили декана Східноукраїнського національно університету імені Даля. Під час лекції від нього звучали ідеї про те, що з переробленого пластику можна виготовляти тротуарну плитку. Це дуже зацікавило людей, в тому числі й місцеву адміністрацію», — розповідає активіст.
Так невеличке місто з населенням у 10 тисяч людей поступово привчається до сортування. У майбутньому Артем планує розвивати цей напрямок та встановити контейнери для різних видів відходів — скла, паперу, заліза. Своїм досвідом чоловік охоче готовий ділитися з іншими містами та активістами.
Загалом, останнім часом ПРООН підтримали близько 40 проєктів та громадських ініціатив у Донецькій та Луганській областях.
«Значна частина з них була спрямована на використання енергоефективного освітлення та перехід від звичайної електроенергії з викопних джерел або з інших джерел на відновлювальні та альтернативні. Також були ініціативи, пов’язані з роздільним збором сміття, його сортуванням, переробкою скла та скляних виробів», — зазначає спеціаліст з охорони навколишнього середовища Програми ООН із відновлення та розбудови миру Олексій Пиріков.
Як залучити до екологічних ініціатив інших людей?
Як відомо, один в полі — не воїн. Громада стає по-справжньому сильною тільки разом. Тож ось декілька порад від екоактивістів щодо того, як об’єднатися навколо розв'язання екологічних проблем.
📌 Встановлювати баки для сортування у публічних місцях — парках, пляжах, туристичних об’єктах
Один з найпростіших способів масового залучення людей — поставити баки для сортування у популярних місцях. Головне — залишити чітку інструкцію, де будуть описані, які види вторсировини можна кидати у баки. Очищувати баки можуть підприємці-заготівельники за власний кошт.
📌 Організовувати публічні заходи з прибирання — толоки, плогінг
Публічні заходи можна приурочувати до важливих екологічних дат, наприклад, до Всесвітнього дня прибирання, Міжнародного дня відмови від пластикових пакетів, Міжнародного дня Землі, Всесвітнього дня океанів і так далі.
Ще один спосіб цікавого та корисного прибирання — плогінг. По суті це звичайна ранкова пробіжка, під час якою можна збирати сміття з парків у сміттєвий пакет.
📌 Проводити освітні заходи, наприклад, воркшопи з сортування і фестивалі
Деякі люди охоче готові сортувати сміття, але не знають з чого почати. Ідеальний варіант — проводити спеціальні воркшопи із сортування та залучати у свій рух людей на тематичних заходах.
📌 Залучати активістів з інших сфер
Часто різні активісти мають спільні інтереси. А екологія взагалі має широкий суспільний інтерес. Тому люди з різних сфер активізму можуть об’єднуватися заради досягнення спільної мети.
«Ми з зоозахисниками шили лежанки із вторинної сировини, тобто із вторинного одягу і передали міні-притулкам, які опікуються безпритульними тваринами», — наводить приклад Наталія Гаєцька.
📌 Збирати гроші на екоініціативи через краудфандінг і при цьому публікувати прозорі звіти
Заради спільної мети можна збирати гроші на спеціальне обладнання, як це зробили в Маріуполі. «Ініціативна група «Разом!» збирала кошти на відеокамеру та вимірювальне обладнання. Інформацію про витрачені гроші публікувала і звітах з чеками, що підвищує рівень довіри людей до проєктів.
***
Стаття підготована у межах проєкту «Корисні інструкції для безпечного життя», що реалізується ГО «Наш Дім — Слов'янськ» (онлайн-видання «Восточный Вариант») за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
5610
