Альтернативний план реінтеграції: необхідність чи політична гра?

31 серпня в парламент внесли на розгляд законопроєкт 5844-1 «Про основи реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій України». Його авторами виступили члени команди Національної платформи примирення і єдності спільно з Українським інститутом політики та громадськими діячами. Що пропонує альтернатива міністерському законопроєкту і що про це думають експерти?

Серед авторів законопроєкту вказуються позафракційна депутатка Верховної Ради Вікторія Гриб, засновник Національної платформи примирення і єдності (далі НППЄ) Сергій Сивохо, директор Українського інституту політики Руслан Бортник, депутатка Донецької облради Марина Черенкова і фахівець відділу реформ Сартанської ВЦА Сергій Шапкін.

Як повідомляється на сторінці НППЄ в Facebook, робота над документом тривала понад пів року. Обговорення проводилося з жителями підконтрольного урядові Донбасу.

«Законопроєкт Мінреінтеграції написаний з точки зору переможців у війні. Давайте відповімо на питання: кого ми повинні перемагати? Своїх же громадян, які перебувають по той бік лінії зіткнення? Так ми все-таки за деокупацію або за реінтеграцію? Пора вже визначитися!», — пишуть на сторінці організації від імені Сергія Сивоха.

Що пропонує законопроєкт?

У законопроєкті пропонується ввести посаду Уповноваженого з питань непідконтрольних територій. Планується, що він контролюватиме реалізацію прав і свобод під час перехідного періоду.

Також прописується повна амністія і помилування. Законопроєкт гарантує відсутність покарання для учасників подій на непідконтрольних територіях, крім військових злочинів.

Всі документи, видані так званими «народними республіками», пропонують визнавати.

Штрафи за несплату податків і кредитів пропонують скасувати, стійкі соціальні гарантії — ввести. Також вказується відшкодування постраждалим в результаті конфлікту, створення умов для вільного голосування на виборах і референдумах.

Пропонується створити територію пріоритетного економічного розвитку строком на 25 років.

Варто зазначити, що автори законопроєкту відмовилися від термінів і понять декомунізації, люстрації, заборони амністії, повної уніфікації законодавства в гуманітарній області, гендерного виміру.

Що пропонує законопроєкт Міністерства

Законопроєкт про «Засади державної політики перехідного періоду» поданий в Раду 9 серпня.

Серед головних відмінностей від поданого кілька днів тому (авторства НППЄ) це відсутність амністії. Йдеться про учасників збройних формувань і так званих адміністрацій «ДНР/ЛНР» якщо вони здійснювали вбивства, грабежі, катування, військові злочини.

Тим, хто входив до окупаційних сил, працював в окупаційних адміністраціях, передбачена амністія.

Але найголовніше — Росія на державному рівні фіксується як країна-агресор. Збиток компенсується Україною, але всі позови будуть подані проти РФ.

Грубо кажучи, в пріоритеті законопроєкту Міністерства — повернення територій, відновлення кордонів держави.

Що таке Національна платформа?

Національна платформа примирення і єдності була створена в жовтні 2019 року. Тоді український шоумен Сергій Сивохо був призначений радником секретаря Ради національної безпеки та оборони України з питань реінтеграції та відновлення Донбасу. Заявлялося, що головною метою платформи, створеної в рамках ініціативи президента Зеленського, буде досягнення миру на Донбасі.

«Головний напрямок — це діалог між спільнотами, з цієї та тієї сторони. Платформа створюється для того, щоб координувати громадські організації. Ми збираємося влаштовувати майданчики для початку, скажімо так, за інтересами, за професіями — медики з медиками, бізнесмени з бізнесменами, студенти зі студентами. Ми будемо на цих діалогових майданчиках виробляти спільну думку, яку передаватимемо потім далі», — коментував створення платформи Сивохо журналістам.

Спочатку презентація платформи була запланована на лютий 2020 року. Через ескалацію на фронті захід перенесли на березень. Тоді презентацію зірвали учасники бойових дій та активісти «Нацкорпусу».

Обурення викликали неоднозначні висловлювання Сивоха. Наприклад, військова агресія РФ озвучується як «внутрішній конфлікт». Ініціатора платформи звинуватили в проросійській риториці, називали «ватником і сепаратистом». Презентація закінчилася конфліктом.

Після інциденту Сивоха звільнили з посади радника РНБО.

Спочатку Сивохо закликав Міністерство реінтеграції не вносити в Раду законопроєкт «Про перехідний період». Потім, у квітні цього року, запропонував 60 правок до наявного законопроєкту про перехідний період.

«Політичні процеси в дії»

На думку співзасновника «Східної правозахисної групи» Павла Лисянського, команда Сергія Сивоха близька до президента. Так само як і законопроєкт Міністерства. За його словами, в цьому випадку йде боротьба сфер впливу.

«У мене скептичне ставлення до законопроєкту не тому, що це не потрібно. Це, звичайно, потрібно, але я знаю, що до здійснення ще далеко. Я моніторю ситуацію на місцях, відносини місцевих людей. Знаю реалії політики за цією військовою тематикою. Вивчаю політику РФ, як вона відрізняється від того, що було у 2017 і 2018 році. На сьогодні те, що прописано в законопроєкті, це космічні ідеї, важко здійсненні. Але над ними працюють», — вважає Лисянський.

Як зазначає правозахисник, над законопроєктом від міністерства працювали правозахисні організації, залучалася громадськість і всі думки були враховані.

Закон від національної платформи був менш медійний. На його думку, поява альтернативного законопроєкту це ознака демократії.

«В даному питанні потрібно приходити до єдиної думки, тому що реінтеграція це не жарт. І те, що зареєстрований другий законопроєкт, це така конкуренція за боротьбу в монополії реінтеграції. Всі повинні розуміти, що реінтеграція — це виділення величезних фінансових коштів. І зараз пішла боротьба за пальму першості», — вважає правозахисник.

«Східна правозахисна група» моніторила думку людей про законопроєкт по обидва боки від лінії розмежування. Реакція була негативна. На думку Лисянського, альтернативний законопроєкт з відвертою проросійською риторикою може бути спеціальним елементом для аналізу — як йому будуть протистояти.

Боротьба за електорат «Партії регіонів»

Політолог Олег Саакян поки з текстом законопроєкту не ознайомився. Вважає, що шанс прийняти його досить мізерний.

«По-перше, через ідеологічну засаду, яка лежить в основі цієї платформи. По-друге, через лобістів цієї ініціативи з-поміж громадських та політичних діячів, які прямо або побічно асоціюються в українському публічному дискурсі з РФ або проросійською позицією. По-третє, через активне позиціювання цієї платформи як суто регіональної. Це така собі боротьба за спадок “партії регіонів” в тому числі з колишніми представниками цієї партії», — говорить Саакян.

На його думку, така ініціатива не поодинока і подібні з'являтимуться ще. Різні групи інтересів, які були раніше під парасолькою «Партії регіонів», висуватимуть свої ініціативи також, оскільки для них електорально та ідеологічно це питання ресурсне.

«Сам законопроєкт, який був зареєстрований в уряді та розроблявся профільним Міністерством, я не вважаю ідеальним. Але я точно думаю, що це крок вперед, оскільки він задає цілісну та узгоджену між собою в різних напрямках рамку державної політики в цьому напрямку. І вона починається з питання амністії та закінчується питаннями економічними та управлінськими. На горизонті не гасіння пожежі упродовж одного-двох років, а планування на десятиліття вперед», — вважає політолог.

На думку експертів, альтернативні законопроєкти потрібні як ознака демократії. Але в цьому випадку реінтеграція служить інструментом на політичній арені для просування своїх інтересів.

Читайте також