Артур Прихно
Інноваційна реінтеграція: як стартапи на сході створюють нові можливості
Стартапи та інновації поступово стають одним з основних напрямків розвитку як окремого регіону, так і країни в цілому. Досліджуємо, як стартапи розвиваються на сході та як молодим людям з Луганщини та Донеччини потрапити на інноваційні ринки.
Через бойові дії Донбас втратив багато великих промислових підприємств та виробничі потужності. Цю втрату важко переоцінити в контексті економічного розвитку регіону та робочих місць. Відновлення хоча б частини втрачених потужностей може займати десятки років. Відтак на Луганщині та Донеччині почали шукати нові можливості для відновлення та реінтеграції та частково знайшли їх в інноваційних технологіях та стартапах.
Поки інновації на Донбасі лише набувають системного характеру, але вже мають успішні кейси, а деякі стартапери виходять на всеукраїнські ринки. Про те, як інновації допоможуть в реінтеграції Донбасу, і як молодим людям долучитися до сучасного виду бізнесу, ми поговорили зі стартаперами зі сходу та їх кураторами.
Що таке стартап
Поняття стартапу в інноваційному бізнесі означає абсолютно новий, вдосконалений, або адаптований під певні потреби продукт. Він обов'язково має розв'язувати проблему, актуальну для регіону, країни чи світу.
В команді стартапу як правило є засновник чи засновники, фахівці, що відповідають за технічне втілення продукту, а також спеціалісти з продажів, маркетингу, комунікацій та інші.
Стартапом може бути:
- IT-продукт — сайт, додаток, чат-бот. Це можуть бути інструменти, які дозволяють переводити звичні для нас процеси в цифрові технології, або ж удосконалювати вже існуючі електронні сервіси. В період діджиталізації такі стартапи можна вважати найбільш популярними.
- фізичний продукт, адаптований під певні потреби. Наприклад, якщо виготовляти звичайний розкладний стіл — це не можна вважати стартапом, оскільки такий продукт уже існує. А ось, умовно, "розумний стіл", який розкладається за допомогою пульта чи додатку у смартфоні — це вже 100% стартап (за умови, якщо його не придумали до вас).
- послуга, яку ніхто не надає. Здебільшого, надання послуги якраз зводиться до створення певної цифрової платформи, що описано в першому пункті, але це може бути й фізична послуга.
Обов’язкова складова стартапів з усіх цих пунктів — проблема, яку має вирішувати стартап.
Раніше "Східний варіант" писав про стартап Dont burn, який бореться з лісовими пожежами на сході. По суті це електронна платформа, яка отримує інформацію про пожежонебезпечні ситуації в лісах Луганської та Донецької областей з двох джерел — від місцевих жителів та від NASA. Система, аналізуючи всі дані, допомагає наглядачеві визначати, де теоретично може статися пожежа.
Це є яскравим прикладом стартапу, оскільки платформа допомагає розв'язувати конкретну проблему конкретного регіону і є інноваційним інструментом.
Маріуполь — центр інновацій на Донбасі
До окупації на сході України працювали багато айтівців, які з початком бойових дій вимушено переселилися в різні міста України. Але частина з них все ж таки залишилася та вирішила розвивати ІТ-екосистему не тільки окремих міст, а всього регіону. Влада, громадські організації та міжнародні донори стимулюють появу принципово нових організацій.
Зараз в Маріуполі працюють IT-кластери та найбільший в регіоні Центр стартапів 1991, який є проєктом громадської організації SocialBoost. Центр підтримує та розвиває стартапи від самого початку — ідеї, до залучення інвестицій та самостійного існування.
"До нас приходять люди з ідеями технологічного бізнесу, або з реалізованими стартапами, які вони хочуть розвинути та масштабувати. Також стартапери завжди хочуть познайомитися з інвесторами", — розповіла менеджерка з комунікацій Центру стартапів 1991 Марія Кутнякова.
Потрапити на одну із програм центру стартапів можна безплатно, але на умовах конкурсу. Представники центру проводять інтерв'ю зі стартаперами та відбирають найкращі й найперспективніші ідеї. Центр працює за підтримки USAID та міської влади.
Молоді люди, які не мають команди, але переконані, що їх ідея стартапу варта реалізації, можуть потрапити в "Школу фаундера". Це двомісячна програма для початківців. На ній людина, яка має ідею, по суті проходить теорію, дізнається, які ролі існують в команді, які є етапи реалізації стартапу, а також знайомиться з українськими стартаперами з інших міст.
"Після проходження програми у засновника стартапу крім ідеї є розуміння того, як цю ідею реалізувати, скільки часу та енергії для цього необхідно та де шукати фінансування. І вже потім можна приймати рішення, чи варто йти на наступний рівень — до венчурної студії 1991", — зазначила Марія Кутнякова.
Потрапити до венчурної студії стартапів 1991 можуть мотивовані команди хоча б від двох людей, які мають чітко сформульовану ідею, зробили певну роботу над реалізацією стартапу та пройшли співбесіду.
Протягом року учасники працюють над створенням власного бізнесу разом із командою венчурної студії у коворкінгу. Їх знайомлять із фахівцями різних галузей розвитку стартапу — менторами.
Наприклад, засновники стартапу гарно реалізують IT-складову проєкту, але не знають, як просувати продукт. Тоді команда з венчурної студії організовує їм зустріч з маркетологами. Якщо ж під час роботи виникають юридичні складнощі — залучають юриста.
Найбільш успішні учасники програми мають змогу представити свої продукти на щорічному інвестиційному форумі, на якому присутні інвестори, що розглядають можливість вкладення коштів у технологічний бізнес.
Як зазначають у Центрі стартапів 1991, їх стартапи протягом двох років вже залучили 600 тис. доларів інвестицій.
Медбот "Марта" стежить за деклараціями з сімейними лікарями
Ще у 2017 році брати Сергій та Дмитро Сергєєви відкрили в Маріуполі медичний портал з актуальною інформацією про медичні сервіси.
Коли у 2018 році почалася реформа первинної ланки та всі навколо почали говорити про необхідність підписання декларацій з сімейними лікарями, Сергій та Дмитро почали отримувати безліч запитань. Майже всі вони були однотипними. Тоді й зародилася ідея створити чат-бот, який автоматично відповідав би на ці запитання.
"У березні, перед запуском реформи, ми презентували перший в Україні медбот, який розповідав про всі нюанси медичної реформи. Там можна було дізнатися, які документи потрібні, щоб укласти декларацію. Ми простою мовою розповідали населенню, як можна її підписати, як обрати лікаря, куди звертатися", — розповів Сергій.
Тоді в проєкту ще не було комерційної складової, він був скоріш соціальним.
Згодом медичний бот трансформували, додали нові платформи, інтегрували його з міською медичною інформаційною системою. Зареєстровані користувачі почали отримувати сповіщення про запис на прийом до лікаря, необхідність планової вакцинації тощо.
Також у чат-боті можна швидко подивитися, який із сімейних лікарів вільний, аби не шукати цю інформацію на різних платформах, чи дізнаватися її телефоном у реєстратурах.
При цьому в чат-боті є функціонал, який актуальний для всієї країни, а також для окремих міст, муніципалітети чи медичні заклади яких почали співпрацювати з ботом, аби спростити комунікацію з пацієнтами. Для користувачів чат-бот абсолютно безкоштовний. А ось місцеві адміністрації, державні медичні заклади, чи приватні лікарні укладають комерційні договори на користування чат-ботом.
В Україні медичним ботом "Мартою" вже користується близько 50 тисяч людей.
Вже восени засновники стартапу презентують нововведення, яке, за їх словами, допоможе медичним закладам значно економити кошти, а людям — час.
"Існує реєстр, який показує лікарів, які звільняються, йдуть в декрет, або ж помирають. Такий лікар обнуляється в системі та всі люди, які підписали з ним декларацію, мають підписати нову декларацію, щоб мати змогу отримати медичну послугу", — пояснює Сергій Сергєєв.
У 2020 році таких обнулених декларацій було більш ніж півтора мільйона. Всі ці люди повинні були перепідписати декларації, а щоб сповістити їх про це, лікарні витрачають великі ресурси. До того ж людина, не знаючи, що в неї обнулилася декларація, витратить набагато більше часу, ніж коли вона була б поінформована про це заздалегідь.
За період, поки людина дізнається про необхідність перепідписати декларацію, медзаклади втрачають значні кошти.
"Чат-бот буде оперативно та автоматично сповіщати величезну кількість людей, щоб вони вибрали лікаря, прийшли й заключили декларацію. При цьому людям не потрібно стояти в чергах, витрачати на це час та ризикувати здоров’ям" — зазначив Сергій.
За його словами, це допоможе медзакладам економити кошти на кол-центрах і зняти навантаження із працівників реєстратур.
Зараз медичним чат-ботом користуються усі медзаклади Маріуполя, деякі міста Київської області, та в процесі підключення лікарні Львова.
Чат-бот "Назар" сповістить, коли виключать світло, воду чи газ
"Молодший брат" "Марти" — чат-бот "Назар" також працює з 2018 року і закриває іншу проблему містян — інформує про планові чи аварійні відключення комунікацій. Також через нього можна подати заявку про відсутність газу, води чи електрики.
Доступ до інформації, зібраної "Назаром" має контактний центр Маріуполя. Його фахівці передають інформацію виконавцям та контролюють виконання ремонтних робіт.
Сам бот після отримання заявки від людини через деякий час запитує, чи вирішена її проблема.
"Коли підключається користувач, він вказує свою адресу, яка заноситься в базу. Потім створюється подія: наприклад відключення електрики. І користувач отримує сповіщення про це. Нічого зайвого, все чітко і зрозуміло", — зазначив Дмитро Сергєєв.
Додавати можна не одну, а кілька адрес. Наприклад, адресу своєї роботи, чи адресу батьків, які не користуються смартфоном.
Віднедавна в боті можна знайти та прізвище депутата, закріпленого за адресою користувача.
Сервіс крім Маріуполя замовили ще 6 міст — Запоріжжя, Бердянськ, Дрогобич, Тернопіль, Луцьк та Славутич. За словами Дмитра, це допомагає муніципалітетам, як і у випадку з медботом, економити кошти на залученні працівників для кол-центрів.
Додаток "Вахта" рахує гостей
Свій стартап "Вахта"Матвій Василенко також уже вивів на всеукраїнський рівень. По суті це система контролю відвідуваності в закладах загалом та на певних заходах зокрема.
Бізнес, який користується додатком, не має потреби вести журнали відвідуваності та заповнювати їх вручну. Люди, які приходять в заклад, на концерт, чи на спортивну подію, сканують додаток.
Адміністрація закладу чи організатор заходу таким чином не тільки мають якісну пропускну систему, а й отримують інформацію про тих людей, які зайшли. Потім вони можуть пропонувати цим людям акції чи інші події, або ж просто вести статистику своєї відвідуваності.
На цьому розробники "Вахти" не зупинилися і підв'язали у свій додаток можливість виконувати фінансові операції. Тобто, банківська картка користувача за його бажання може бути інтегрована в додаток.
Таким чином, коли користувач приходить, наприклад, в басейн, та просканує додаток, з нього автоматично спишуться кошти, і для цього не потрібно купляти абонемент.
"Ми почали в інкубаторі "1991", отримали фінансування. Зараз налаштовані, щоб масштабуватися і розвиватися не тільки в Маріуполі, а й в Україні в цілому. Наші крупні клієнти — це будинок культури в Маріуполі, та спортивні клуби, де спортсмени за допомогою додатку відмічаються у своїх тренерів", — зазначив засновник стартапу Матвій Василенко.
Навіщо Донбасу стартапи
Міські адміністрації останнім часом намагаються переводити свої сервіси в онлайн. Це дозволяє економити кошти та робити ці сервіси більш доступними для людей. При цьому місто зацікавлене, аби ці онлайн-сервіси розробляли саме місцеві айтівці, які працюють в місті та платять податки. І владі дуже не вигідно віддавати кошти в інші міста.
"Наприклад, у нас є додаток для відстеження руху транспорту. Проєкт реалізовували люди з інших міст кілька років тому. Тоді в айтівців з Маріуполя не було таких спеціалістів, які могли б реалізувати цей проєкт. І місто заплатило багато грошей фахівцям з іншого міста, аби вони реалізували проєкт для Маріуполя. Але все, що заробляють місцеві компанії — це ті гроші, які йдуть в міський бюджет. Тому місто зацікавлене, щоб сервіси по роботі муніципалітету втілювали саме місцеві", — зазначила Марія Кутнякова.
За словами Матвія Василенка, реалізація стартапів виконує важливу функцію у ланцюжку позитивних змін регіону.
"Якщо ми покращуємо процеси всередині яких-небудь закладів чи якогось бізнесу, ми звільняємо час у людей для створення їх якіснішої продукції. Диджиталізація — це завжди досить корисний процес для економіки цілого регіону. До того ж ми створюємо робочі місця, розвиваємо IT-бізнес та залучаємо молодь", — наголосив Матвій.
Куди йти з ідеєю стартапу
І наостанок трішки корисностей для тих, хто має ідею, але не знає, як її реалізувати на Луганщині чи Донеччині.
Почати можна із вже згаданої школи фаундера в 1991 Mariupol. Інформацію можна дізнаватися на сайті та у Facebook. Центр стартапів залучає таланти й з Донецької, і з Луганської областей.
Молоді люди, які ще не мають ідей стартапу, але хочуть пов’язати своє життя з IT і роблять для цього певні кроки, можуть долучитися до одного з IT—кластерів.
IT Cluster Donbass
Маріупольський IT-кластер
IT-кластер Reactor (Лисичанськ)
Ще один прихисток для талановитих стартаперів — мережа стартап-шкіл «Sikorsky Challenge”. Там навчають створювати та розвивати стартапи, працюють як з новачками, так і з досвідченими командами.
Школи працюють при університетах. Це зокрема:
- Донецький Національний Технічний Університет (Покровськ),
- Луганський Національний Аграрний Університет (Старобільськ),
- Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля (Сєвєродонецьк),
- Приазовський державний технічний університет (Маріуполь),
- Донбаська державна машинобудівна академія (Краматорськ).
"Географічне розташування цих партнерських університетів дозволяє проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» охоплювати та розвивати всю інноваційну екосистему східної України: Старобільськ — Сєвєродонецьк — Слов’янськ — Краматорськ — Покровськ — Маріуполь", — йдеться на сайті мережі.
Контакти для отримання інформації про навчання у стартап-школі можна знайти ТУТ.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
10506
