05 Червня 2021, 13:25
Артур Прихно
Фото
Ті, хто залишився в окупації. Історії мешканців Донбасу та Криму у мультфільмах
Ті, хто залишився в окупації
Історії мешканців Донбасу та Криму у мультфільмах
Сум, сльози та… сміх. Такі різні емоції в глядачів викликали 10 намальованих короткометражок про життя людей на окупованій частині України. "Східний варіант" на власні очі побачив, чим особливий цей мистецький проєкт. Розповідаємо найважливіше
Фрагмент одного з мультиків
У київському Будинку кіно цього тижня презентували серію з 10 незвичних мультиків.
У їх основі — реальні історії людей, що залишилися на окупованій території Луганської та Донецької областей і Криму.
Як пройшов показ та на які думки наштовхнув глядачів — читайте в репортажі "Східного варіанту".
У їх основі — реальні історії людей, що залишилися на окупованій території Луганської та Донецької областей і Криму.
Як пройшов показ та на які думки наштовхнув глядачів — читайте в репортажі "Східного варіанту".
Залишилися — не означає проголосували за Росію
Альона Луньова розповідає про мету мультфільмів
Назва проєкту — "Всі, хто хотіли, поїхали". На заставці до мультиків досить символічно в кінці цієї фрази спочатку виникає крапка, а потім її замінює знак питання.
"Іноді люди помилково вважають, що залишитися в окупації — це означає демонстрацію політичної позиції. Ніби-то всі, хто хотів поїхати, вони квитками проголосували за Україну, а всі, хто залишилися, вони проголосували за Росію", — сказала у коментарі "Східному варіанту" менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Насправді, за її словами, причини, чому люди залишилися проживати в себе вдома на окупованих територіях, дуже різні. Це різноманіття й показали у серії мультфільмів.
"Іноді люди помилково вважають, що залишитися в окупації — це означає демонстрацію політичної позиції. Ніби-то всі, хто хотів поїхати, вони квитками проголосували за Україну, а всі, хто залишилися, вони проголосували за Росію", — сказала у коментарі "Східному варіанту" менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Насправді, за її словами, причини, чому люди залишилися проживати в себе вдома на окупованих територіях, дуже різні. Це різноманіття й показали у серії мультфільмів.
«Дехто залишився свідомо, при цьому не підтримуючи політику Росії»
"Не всі люди можуть виїхати. Дехто залишився свідомо, при цьому не підтримуючи політику Росії, не погоджуючись жити за тими умовами, які нав'язує країна-агресор. Цими мультиками, ми хотіли розбити стереотипи. Ми обирали і чоловіків, і жінок, різні соціальні зрізи, і брали реальні причини, чому люди залишились", — зазначила режисерка проєкту Ксенія Кравцова.
Створювали проєкт понад 8 місяців. Більшість цього часу зайняв запис людських історій.
Створювали проєкт понад 8 місяців. Більшість цього часу зайняв запис людських історій.
Усі мультики робили в різних стилях
Анастасія Фалілеєва
Режисерка-аніматорка Анастасія Фалілеєва розповіла, що організатори дозволили робити мультики різними, аби підкреслити, що історія кожної людини унікальна.
"Спочатку був хаос. Але з середини другої-третьої серії почала вимальовуватись однакова стратегія, по якій я малювала кожного разу: спочатку відмальовую всі фони, потім найскладніші сцени, потім середні, легші, а потім за один день монтую", — поділилася Анастасія.
"Спочатку був хаос. Але з середини другої-третьої серії почала вимальовуватись однакова стратегія, по якій я малювала кожного разу: спочатку відмальовую всі фони, потім найскладніші сцени, потім середні, легші, а потім за один день монтую", — поділилася Анастасія.
Ще один режисер Родіон Шуб був аніматором двох історій проєкту.
"Перший мультфільм — це історія про кримську-татарку в якої засудили чоловіка. Дуже сумна історія, документальна і пронизлива, зроблена повністю на комп'ютері, з цифрових ілюстрацій. Я багато плакав, поки створював цю стрічку. Друга історія — про вчителя, що залишився заради своїх учнів в окупованому Луганську", — розповів Родіон.
"Перший мультфільм — це історія про кримську-татарку в якої засудили чоловіка. Дуже сумна історія, документальна і пронизлива, зроблена повністю на комп'ютері, з цифрових ілюстрацій. Я багато плакав, поки створював цю стрічку. Друга історія — про вчителя, що залишився заради своїх учнів в окупованому Луганську", — розповів Родіон.
За його словами, історію про вчителя зробили з пластиліну, а потім "оживили" за допомогою комп'ютерних програм.
Дехто з героїв не йшов на контакт
Організатори проєкту спілкувалися з героями дистанційно і не завжди такі розмови проходили гладко.
"Була героїня, яка спочатку не хотіла говорити, але дала все ж таки інтерв'ю, і потім, коли намалювали мультик, вона побачила і сказала: "О, які ви круті!", — розповіла Ксенія Кравцова.
"Була героїня, яка спочатку не хотіла говорити, але дала все ж таки інтерв'ю, і потім, коли намалювали мультик, вона побачила і сказала: "О, які ви круті!", — розповіла Ксенія Кравцова.
Ксенія Кравцова — про свою улюблену історію з проєкту
Ілюстраторка Алевтина Кахідзе розповіла, що головною героїнею одного з мультиків стала її мама.
"Десь у квітні, коли в моєму місті Жданівка вже почали з'являтися КПВВ і російські прапори, моя мама почала мені все це розповідати, і я почала це писати в Фейсбук малесенькими текстами з малюнками", — розповіла Алевтина.
У своїх постах вона називала маму "Клубніка Андрєєвна". Це, звісно, вигадане ім'я, оскільки писати реальне було небезпечно.
"Десь у квітні, коли в моєму місті Жданівка вже почали з'являтися КПВВ і російські прапори, моя мама почала мені все це розповідати, і я почала це писати в Фейсбук малесенькими текстами з малюнками", — розповіла Алевтина.
У своїх постах вона називала маму "Клубніка Андрєєвна". Це, звісно, вигадане ім'я, оскільки писати реальне було небезпечно.
Протягом шести років мама Алевтини переповідала їй про своє життя в окупації, про те, як у серпні 2016 року в нього зайшла українська армія і півтора місяця містечко було підконтрольним Україні, а потім українські військові залишили його.
"Пам'ятаю, запитую: "Мамо, звідки стріляють?", а вона відповідає: "Ти хочеш, щоб я вийшла з підвалу і подивилась для тебе звідки стріляють?", — пригадала Алевтина.
Потім, зі сльозами на очах додала:
"Зараз я говорю про маму в минулому часі, тому що в січні 2019 року вона померла прямо на КПВВ".
"Пам'ятаю, запитую: "Мамо, звідки стріляють?", а вона відповідає: "Ти хочеш, щоб я вийшла з підвалу і подивилась для тебе звідки стріляють?", — пригадала Алевтина.
Потім, зі сльозами на очах додала:
"Зараз я говорю про маму в минулому часі, тому що в січні 2019 року вона померла прямо на КПВВ".
«Ми маємо говорити між собою»
Алевтина зазначила, що ці розмови з мамою були для неї дуже важливими, щоб розуміти, що відбувалося на окупованій території під час війни, і мати змогу підтримати розмову з мамою після того, як ця війна закінчиться.
"Я переконана, що ми маємо говорити між собою, щоб розуміти, що там відбувається. А інакше, коли війна закінчиться, ми не зможемо говорити, тому що досвіди наші різні", — наголосила Алевтина.
"Я переконана, що ми маємо говорити між собою, щоб розуміти, що там відбувається. А інакше, коли війна закінчиться, ми не зможемо говорити, тому що досвіди наші різні", — наголосила Алевтина.
Сміх і сльози в залі
Під час показу дехто з глядачів витирав сльози. Та після останнього мультика Анастасія Фалілеєва висловила здивування і зазначила, що чула іншу — дивну для неї реакцію на мультики.
Глядачі заповнили весь зал з урахуванням карантинних обмежень
"За мною сидів хлопець, який постійно сміявся. Мені цікаво, чому була така реакція, бо сюжети, наче, далеко не смішні", — зазначила Анастасія Фалілеєва.
Глядач із залу відразу відгукнувся. Його звати В'ячеслав Бондаренко. Він пояснив, що сам із Луганська, а в сюжетах мультиків впізнавав ситуації та фрази із життя.
"Це була реакція не на трагічні історії людей, а на те, наскільки це близько. Я уловлював ті слова і фрази, які чув сам. Це доволі життєво і це викликає сміх, коли ти сам був у таких життєвих ситуаціях", — пояснив В'ячеслав.
Глядач із залу відразу відгукнувся. Його звати В'ячеслав Бондаренко. Він пояснив, що сам із Луганська, а в сюжетах мультиків впізнавав ситуації та фрази із життя.
"Це була реакція не на трагічні історії людей, а на те, наскільки це близько. Я уловлював ті слова і фрази, які чув сам. Це доволі життєво і це викликає сміх, коли ти сам був у таких життєвих ситуаціях", — пояснив В'ячеслав.
В залі були й зовсім юні глядачі
Інший глядач, який не назвався, виступив з критикою. На його думку, мультики створені примітивно, а під час перегляду він "почувався придурком". Ці слова обурили зал, а організатори дипломатично зазначили, що вдячні за думку.
Один з глядачів висловив критику щодо проєкту
Ще один глядач Євген Бондаренко, який працює керівником ДУ "Всеукраїнський молодіжний центр" розповів журналісту "Східного варіанту", що найбільше його вразив мультфільм про мешканку Криму, яка працює на "швидкій", але хоче поїхати до своєї дочки в Київ.
"Мої батьки, нажаль, зараз в Криму, тому це особиста історія. Якщо ти виріс в Криму, то ти маєш велике оточення людей звідти. Тому всі діалоги перегукуються з реальністю, відкликаються. Такі мультфільми важливі для людей з тимчасово окупованих територій, щоб вони зрозуміли, що їх питання є болем для суспільства і воно активно піднімається", — сказав Євген Бондаренко.
Євген Бондаренко назвав улюблені історії
Іншому глядачу на ім'я Ярослав сподобалося, що мультики короткі та передають важливий зміст простими методами.
"У мене є друзі-переселенці, які жалілися, що зараз мало такого контенту, який розповідає про людей на окупованій території та про тих, хто звідти переїхав", — зазначив Ярослав.
"У мене є друзі-переселенці, які жалілися, що зараз мало такого контенту, який розповідає про людей на окупованій території та про тих, хто звідти переїхав", — зазначив Ярослав.
Ярослав поділився враженнями від мультиків
Усі 10 мультиків транслюватиме телеканал "Суспільне".
Та вже зараз їх можна переглянути на Youtube-каналі Real Stories Production.
Та вже зараз їх можна переглянути на Youtube-каналі Real Stories Production.
Над мультиками працювала команда з режисерів та аніматорів Real Stories Production, а історії записували представники Центру прав людини ZMINA.
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Підписуйтесь на телеграм-канал Східного варіанту
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1034
