Знайти порятунок від насильства: у Попасній відкрили шелтер для жінок із дітьми

Соціальний центр розрахований на десять місць. Більше мільйона гривень коштувало його облаштування та ремонт. Гроші виділили з районного бюджету та організації ООН. 

Хто та як може скористатися послугами шелтеру — в матеріалі “Східного варіанту”.

Є все для повноцінного життя

Кімнати із ліжками, колисками для маленьких діточок, шафами та тумбочками. А також загальна кухня-їдальня із плитою, мікрохвильовкою, холодильниками та пральною машиною, санвузол із гарячою водою та загальна кімната із дитячим куточком.

Все це є в новому центрі для жертв домашнього насилля, що сьогодні відкрили у Попасній на Луганщині. 

Також тут два кабінети — психолога та соціального працівника, розповідає завідувачка відділення для осіб, які постраждали від домашнього насилля Рима Ханатова. 

“Тут їм буде надаватися психологічні, соціально-побутові, психологічні та юридичні послуги. На місяць ми підписуємо угоду, а за необхідності, у зв’язку із життєвою ситуацією, ми можемо подовжити на термін до трьох місяців. Та й після виходу із центру ми слідкуватимемо за жінками. В особовій справі буде картка, де відзначатиметься, як вона до нас потрапила, і потім якийсь термін ми будемо її супроводжувати”, — каже вона.

Загалом в центрі три спальні кімнати різних розмірів. У Дитячому куточку - книги, прилад для малювання піском, іграшки, крісла-мішки тощо. Також у дворі центру планують облаштувати дитячий майданчик. Планують витратити до двохсот тисяч гривень донорських грошей. 

Скільки коштує?

На ремонт та устаткування центру витратили мільйон 200 тисяч гривень, каже його директор Дмитро Сєлєгін:

“У тому числі ПРООН — 550 тисяч гривень, із місцевого бюджету — 650 тисяч. Гроші міжнародних партнерів витратили на меблі, на інвентар, на техніку. А коштом районного бюджету ми зробили ремонт в цьому приміщенні. І додатково 200 тисяч витратимо коштом фонду народонаселення. Буде дитячий майданчик поруч з будівлею для дітей, які тут будуть з матерями”.

Зараз в Луганській області три таких центри. У Рубіжному, Кремінній та Попасній, каже директорка Департаменту соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації Елеонора Поліщук. 

“Сьогодні є досвід роботи Рубіжного, перші дні роботи в Кремінній і, я сподіваюся, досвід роботи Попасній буде прикладом для інших територій і інших громад. І найближчим часом ми плануємо разом з місцевими органами влади відкрити соціальні квартири в Сєвєродонецьку і в Лисичанську”, — каже вона.

Вартість одного такого центру — близько мільйона гривень, каже Поліщук. Також вона додала, що цьогоріч вперше діятиме програма від уряду: на розбудову таких центрів на Луганщину виділять з держбюджету вісім мільйонів гривень. Фінансуватимуть надалі такі центри громади, наголошує посадовиця. 

“Це комунальна установа, яка повністю фінансується коштом місцевого бюджету. Ця установа буде знаходитися на балансі місцевої громади в системі центру соціальних послуг”, — пояснює вона.

Для чого це потрібно та хто може скористатися?

За даними поліції тільки з початку року з заявами про домашнє насильство звернулися 122 жительки Попасної. 

“Вже притягнуто до адміністративної відповідальності кривдників 27 осіб.  Цей центр буде допомагати дітям та матерям, які зможуть уникати спілкування з кривдником. Це буде впливати дуже позитивно і, на мою думку, буде зменшувати ризики вчинення домашнього насильства”, — каже виконуючий обов’язки заступника начальника відділу поліції Андрій Греченко. 

Аби звернутися до центру, у жінки має бути підтвердження того, що вона стала жертвою домашнього насильства, кажуть у соцзахисті. Це може бути повідомлення з поліції, медичного закладу чи органів соціального захисту. 

“Постраждала жінка до нас поміщається. Тут вона кругліе добу перебуває, до 30 діб.

Повинно бути підтвердження, що це саме домашнє насильство, тому як це цільове призначення цього центру”.

Після офіційного відкриття центру представники департаменту соцзахисту, міжнародних організацій та місцевої влади провели нараду, де вирішили продовжувати втілювати проєкт та збільшувати кількість таких центрів.

Читайте також: Про що не можна мовчати. Хто може допомогти жертві домашнього насильства на Донбасі