Користь зі сміття або 100 кг кришечок. Як в Сєвєродонецьку вчаться і вчать переробляти пластик

Цим вже два роки займаються сєвєродонецькі студенти. А ще займаються просвітою жителів міста.

«Східний варіант» побував в майстерні організації «Мануфактура ГаражКрафт» і дізнався, як працює ініціатива.

"Щось потрібне" з пластику

Гараж на околиці Сєвєродонецька. Всередині — не машина, а ціла експериментальна майстерня. З першого погляду і не здогадаєшся, навіщо потрібно це устаткування.

Але за яскравими різнобарвними листами (поки ще незрозумілого для гостя призначення) відчувається: тут пахне творчістю. На одній зі стін красується напис «Щось потрібне».

«Колись нас запитали — а можете ви нарешті зробити щось потрібне? І один хлопець зробив цей напис. Ось, відразу видно — «Щось потрібне».

Так походження своєрідного артоб'єкта пояснює Давид Пагава — керівник ГО «Мануфактура ГаражКрафт», автор проєктів «Polymers Infinity» та «Трансформація Пластика».

Громадська організація з'явилася у 2020 році, а ось ініціативі з перероблювання пластику вже 2 роки. Починалося все з роботи організації «Тумблер» і освітнього проєкту «Екошкола» на базі «Схід SOS».

«Там я познайомився з хлопцем з Лисичанська, якого звали Марк. Він брав участь в міжнародному проєкті та виграв грант на обладнання для перероблювання пластмаси. У нього виникли труднощі з реалізацією, ми вирішили допомогти», — згадує Давид.

Активісти знайшли недобудоване приміщення і зробили в ньому ремонт. Самі зварили гаражні ворота — виявилося, що так в 5 разів дешевше. Замовили спеціальні верстати для перероблювання пластмаси та почали експериментувати.

Отримали кілька грантів, серед яких грант за програмою «Молода енергія громад» (фінансується урядом Німеччини) і організували не один проєкт. Але про все по черзі.

Грант дав «зелене світло» проєкту 

«Молода енергія громад» — це проєкт, який реалізовував «Слов'янський культурний фонд «Задзеркалля». У 2019 році у ньому брали участь з півсотні команд з Донецької та Луганської областей, які отримали гроші на реалізацію своїх ідей.

Серед них і сєвєродонецька ініціатива з перероблювання пластика з проєктом «Polymers Infinity». 30 тисяч гривень витратили на придбання обладнання, зокрема, верстата вакуумного формування.

У 2020 році хлопців запросили в проєкт «Мірополіс 2020», який курує Фонд народонаселення ООН. Якщо попередній «Мірополіс 2019» проводили в форматі фестивалю, то в цьогоріч також були команди з їх ініціативами, всього 5. Сєвєродончани отримали 120 тисяч гривень на проєкт «Трансформація пластика». Їх витратили також на обладнання та організацію освітніх проєктів.

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів, в тому числі Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великобританії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

«Ми весь час у пошуку, намагаємося розвиватися. Шукаємо самі, щось радять знайомі. Ми паралельно подавалися ще на два десятки проєктів. Ми шукали фінансування під наш напрямок — освіта, екологія. Цього року, коли зареєстрували свою ГО, подавалися всюди, куди тільки могли. На жаль, чимало відмов. Можливо, це пов'язано з пандемією», — говорить Давід.

Подрібнюємо, плавимо, творимо — як це працює

Зараз в майстерні є шредер, два термопреси, вакуумний верстат і фрезер. Спершу за допомогою шредера потрібно зробити стружку.

Наприклад, з пластикових кришечок від пляшок. Їх за 2 роки переробили близько 100 кілограмів. Тільки спершу потрібно очистити — і для цього є спеціальна мийка.

«Наша сировина — це поліетилен високої щільності. Просто кажучи, в основному це кришечки. Буває також якась тара з-під побутової хімії, але вона повинна обов'язково бути промаркована», — пояснює Давид.

Потім вступає в справу термопрес.

«Суть його проста. Верхня і нижня частина нагріваються і під нагріванням з пластикової стружки виходять пластини або листи», — показує він.

З уже готового листа за допомогою вакуумного формування можна зробити об'ємний предмет.

Давид зазначає, що можливості роботи не обмежені. Вони робили маску, машинку, світильники.

«Правда, світильники зроблені з первинного пластику», — уточнює Давид.

Ще можна використовувати фрезер.

«У чому суть. На комп'ютері розробляється макет фрезерування того, що ми хочемо зробити. І цей апарат реалізовує проєкт. Кріпиться пластина, і з неї виходить виріб. Наприклад, ось така палітра або доміно. Ось ще годинник — все фрезерується з кришок», — показує готові предмети Давид.

Устаткування робили на замовлення, для деяких верстатів самі придумували креслення. Наприклад, екструдер збирають самі. Щоб його закінчити, потрібні кошти.

«Принцип м'ясорубки, тільки замість м'яса — пластик. На кінці нагрівач і через отвір проходить струмінь, який відразу твердне. Виходить нитка з пластику. Це сировина для 3-D принтера, воно зараз має великий попит. Якби ми змогли зробити його з “вторинки” наші можливості були б необмежені», — ділиться керівник проєкту.

Приходьте, приносьте, вчіться

Переробити велику кількість пластику в умовах майстерні поки не можна, говорить Давид.

«Часто плутають, що ми займаємося перероблюванням в плані екології. Ми фізично не можемо його весь переробити, але ми працюємо з цією проблемою. Вивчаємо, що таке пластик, який він у побуті, що він із себе представляє, що можна з нього зробити. Надалі це можна вже застосовувати у виробничих масштабах. Ми вчилися у Євгена Хлєбнікова, він теж довго вивчав, “плавив”, а потім розкрутився до великих проєктів. Наприклад, він в Одесі спробував зробити з неліквідного пластика тротуарну плитку», — розповідає він.

Поки ж будь-хто може прийти в ГаражКрафт і переробити свою сировину.

«Іноді люди просто приносять кришки. Звичайно, всі наші знайомі знають, що для нас потрібно збирати кришки. І коли група приходить на екскурсію, просимо приносити свої. Не тому, що нам шкода. Коли люди бачать, що ми там щось своє дістали та переробили, вони можуть сказати “ага, це у вас якісь чарівні кришечки”. А коли вони самі принесли, взяли участь, подрібнили кришечки або відміряли стружку — мені здається, це цікавіше», — пояснює Давид.

Саме освітні проєкти — значна частина роботи організації. Показують і розповідають про те, що пластик можна і потрібно переробляти.

У 2019 був проєкт «Polymers Infinity» для студентів і школярів з прифронтових територій. Спершу їх хотіли привозити до майстерні. Але вирішили, що зручніше завантажити обладнання в машину і помандрувати по області самим.

«Ми були в Врубівці та Новоіванівці Попаснянського району, в Щасті, Валуйському, Золотому і Гірському. Школярам середнього віку переважно просто було цікаво подивитися. Але були й унікальні діти. Дівчинка років 7-8, у неї там 3Д принтер і ручка, ось вона дуже цікавилася, питала», — згадує Давид.

«Тепер ми більше працюємо зі старшокласниками та студентами. Тими, кому це цікаво, хто планує займатися чимось подібним, цікавиться екологією. Були й такі хлопці та дівчата, що нам давали поради», — розповідає він.

Поки, додає Давид, для нього це більше хобі, яким хочеться займатися у вільний час. Зараз в організації 3 людини, ще кілька приходять до майстерні майже кожного дня, ще 10-15 — періодично. Хлопці планують розширювати команду і майстерню.

Постав себе на місце грантодавця. Поради від Давида Пагави

✅ Дуже важливо якісно реалізувати свій перший грантовий проєкт. Він найважливіший і до нього потрібно ставитися серйозно. Якщо перший грант успішно реалізований — це чудово. Всі грантодавці так чи інакше спілкуються між собою. Взявся за перший проєкт — виконай гідно, інакше багато дверей будуть закриті.

✅ Потрібно шукати донорів під свою ідею. Коли людина готує заявку на конкурс, вона повинна розуміти, що підпадає під його критерії.

✅ Постав себе на місце донора. Деякі люди думають: у мене така ідея класна, чому мені не дають фінансування? Потрібно розуміти, чому грантодавець повинен дати гроші саме вам, умовно кажучи, що ви можете дати натомість.

✅ Не опускати руки. З 15-20 заявок нам схвалили дві. Потрібно подаватися, щоб все вийшло.