Прецедент у міськраді Слов'янська. Що в депутатському корпусі будуть робити активісти
Вперше до лав міської влади вступили громадські працівники. Про плани та амбіції — дізнався Східний варіант
У сучасній історії України міськрада Слов'янська майже не бачила у своїх скликаннях активістів. Після проголошення української незалежності, в ній домінували спочатку комуністи, потім регіонали, потім уламки останніх, розбавлені представництвом інших партій всеукраїнського масштабу.
На минулих 25 жовтня місцевих виборах стався прецедент — до складу міськради пройшли громадські активісти.
«Східний варіант» поспілкувався з одним з них — Олександром Беліменком.
Громадська самодіяльність
Олександр Беліменко працює в IT-сфері. Рішення балотуватися в депутати він вважає логічним продовженням своєї громадської діяльності.
«Чесно кажучи, я й не був ніколи байдужим. Займався боротьбою з корумпованими працівниками ДАІ. Кожен водій стикався з такими, але більшість з цими фактами примиряються, а я подавав до суду. І з часом відчув, що хоча б потихеньку, боротися зі свавіллям можна.
А потім був 2014 рік і впевненість, що будь-яку систему можна подолати, якщо бути наполегливим і мати поруч невелику кількість людей, які поділяють твої погляди, хто готовий до цієї боротьби. 2014-й рік навчив мене головного — якщо не брати відповідальність на себе, то за це візьметься хтось інший. І я не впевнений, що цей розвиток буде відбуватися в напрямку, якого мені б хотілося», — говорить активіст.
Від громадського діяча до політика
Ключовим моментом для формування в Слов'янську активної спільноти Олександр Беліменко вважає створення громадської організації «Гуртом Слов`янськ». Вона об'єднала багатьох людей, які бажали перетворювати чинну систему, але не знали, як це можна робити.
Вчилися разом, часто методом проб і помилок. Згодом активісти знайшли свої напрямки діяльності, але, в цілому, на його думку, організація впорядкувала громадський рух в місті.
«У цей період прийшло розуміння, що міняти систему потрібно зсередини. Зрозуміло, що тиск повинен бути з усіх боків, але без того, щоб увійти ще всередину системи, домогтися змін неможливо», — ділитися своїми висновками Олександр.
Підтримка виборців
Свою перемогу на місцевих виборах 2020 року активіст пояснює саме підтримкою однодумців.
«На щастя, ми опинилися в такій ситуації, що навколо партії “Європейська солідарність”, від якої ми пішли на вибори, була сконцентрована вся патріотична тусовка Слов'янська. Нас підтримали ті люди, які розуміють, що країну потрібно змінювати та змінювати очевидно в європейському напрямку. Завдяки цьому ми отримали достатню кількість голосів.
До складу Слов'янської міськради нас увійшло троє: я і двоє ветеранів АТО — Анатолій Тішаков і Михайло Золотий. Вважаю — це добре, що в міськраді будуть атовці, тому що це дуже мотивовані люди. Раніше вони захищали країну від зовнішнього ворога, а зараз прийшов час захистити інтереси міста», — каже активіст.
Рівень компетенції
Олександр Беліменко визнає, що досвіду депутатської роботи у нього поки немає, але для цього, на його переконання, не потрібно бути фахівцем у всіх сферах.
«Завдання депутатського корпусу — це вміння узгоджувати різні позиції. У нас є, наприклад, питання підприємців-керамістів зі своїми потребами, у нас є люди з інвалідністю, яким потрібен наш курорт, є ті, хто відчуває потребу у військових госпіталях. І ось завдання депутатського корпусу знайти золоту середину, де всі залишаться хоча б трохи задоволені», — міркує представник нового депутатського скликання.
Він підкреслює, що завдання депутатів — знайти фахівця, поставити йому завдання і забезпечити виконання умов договору. І якщо цього дотримуватися, то багато проблем можна вирішити.
«Не всі, звичайно, тому, що є проблеми, які елементарно потребують вливання мільйонів гривень. Як, наприклад, той же самий водоканал, на оплату боргів якого у міста просто немає 200 мільйонів гривень. Але є різні підходи. Ми знаємо, що в Україні працюють закордонні організації, кошти яких можна залучати. Наскільки я знаю, держава готова бути посередником між містом і закордонними фондами», — пояснює Олександр.
"Стара гвардія" і нова сила
Легкого життя в Слов'янській міськраді, наш оповідач, за його власним зізнанням, не чекає.
«Розумію, що в міськраді доведеться зіткнутися з тими, хто сидить там майже 30 років. Моя перевага перед ними в тому, що я відкритий і готовий визнавати свої помилки та змінюватися в кращий бік», — вважає Олександр. — «Почати роботу депутатом я хочу з того, щоб залучити до процесів управління містом і фахівців, і простих жителів, які бажають це робити. Те, що в Слов'янську таких людей багато показала, наприклад, програма “Бюджет участі”. У місті достатньо жителів, які хочуть приймати рішення, самостійно виявляти та розв'язувати міські проблеми, розподіляти гроші, визначати розвиток тих чи інших напрямків та інше. Думаю, що це дуже хороший майданчик для розвитку прямої взаємодії містян і місцевих органів самоврядування».
Політична солянка і мистецтво компромісу
За результатами виборів, що відбулися 25 жовтня, до міської ради Слов'янська пройшли 6 партій, які сповідують абсолютно полярні позиції — від проєвропейських до відверто проросійських.
Достатньо сказати, що в депутати, крім представників «ОПЗЖ», проходить скандально відома Неля Штепа і кілька її апологетів. У зв'язку з цим «Східний варіант» поцікавився в Олександра Беліменка, чи бачить він можливість взаємодії з колегами, які представляють діаметрально протилежну громадянську позицію.
«В ідеалі, звичайно, міська рада не має бути ареною політичних протистоянь, тому що, наприклад, водопровід не знає політичних уподобань. Міська рада має вирішувати, в першу чергу, господарські питання», — констатує депутат. — «Зараз, звичайно, в Слов'янській міськраді складається унікальна ситуація — там зберуться представники різних політичних партій і навіть різних ідеологій. Такого у нас давно не було, а може і взагалі ніколи. Звичайно, в спробах знайти якісь спільні рішення, наприклад, у фінансових питаннях, можуть загострюватися обставини та з'являтися певна напруженість. Але, з іншого боку, треба розуміти, що нічого поганого в цьому немає, — для демократичної країни це нормально.
Що стосується моїх власних “червоних ліній”, то якщо людина не очорнила себе в подіях 2014 року і протягом останніх 6 років ніяк себе негативно не виявляла, то я готовий з цією людиною співпрацювати на тому рівні, на якому існує потреба розв'язувати міські проблеми», — резюмує Беліменко.