Знання, доступні для всіх: як інклюзивна освіта в Сєвєродонецьку допоможе іншим громадам
Ми всі різні, ми всі рівні — в Україні цей девіз інклюзивної освіти тільки починає набирати обертів
Це форма навчання, за якої кожній людині, незалежно від наявних фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних та інших порушень, надається можливість навчатися в загальноосвітніх установах.
Розвивати напрямок часто допомагають міжнародні організації, як заведено в країнах з більш розвиненою інклюзивною освітою. Читайте, як це відбувається в Сєвєродонецьку.
У чому суть проєкту?
Проєкт «Інклюзивні послуги для всіх» почали втілювати ще в червні 2019 року міжнародна неурядова організація Save the Children в партнерстві з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України.
Основне завдання — поліпшити доступ до освіти та сервісних служб для дітей з інвалідністю в дитячих садах, школах і в суспільстві в цілому. Планується, що проєкт триватиме до червня 2021 року. Ось деякі з ключових досягнень, які діти та батьки могли побачити у своїх громадах в результаті реалізації проєкту.
І в дитячому саду, і в школі
У Сєвєродонецьку для реалізації проєкту вибрали дві базові локації: це дитячий сад №43 і середня загальноосвітня школа №11.
За рік організатори проєкту провели масу навчальних тренінгів і семінарів з інклюзивної освіти для вчителів, вихователів, завучів, директорів, фахівців Інклюзивно-Ресурсних Центрів.
Організовували групи підтримки та тренінги для батьків дітей з інвалідністю: розповідали про переваги інклюзивної освіти, допомагали розвинути стійкість до стресів батьків і дітей.
Проводилась і робота з громадськістю: це тренінги з деінституалізації (це процес розробки необхідного комплексу послуг в місцевих громадах, в тому числі профілактика з метою усунення потреби в догляді в установах інтернатного типу) для працівників соціальних служб, міських адміністрацій та медичних працівників.
Крім того, для дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами, вчителям дали можливість розробити індивідуальні плани (для кожної дитини) з урахуванням рекомендацій самих дітей та їхніх батьків. Для цього надали вчителям і фахівцям матеріали та обладнання, що зробить навчання в класах і групах ще більш доступним і якісним.
Приділили увагу і поліпшенню інфраструктури школи та дитячого садка. Зокрема, придбали матеріали для створення ресурсної кімнати в школі, для проведення групових психолого-педагогічних занять, а також занять з розвитку соціально-побутових навичок дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю та без.
Окремо організатори відзначають створення групи «Чемпіонів Громади», куди увійшли діти середнього і старшого шкільного віку, в тому числі діти з інвалідністю.
Чемпіони та чемпіонки пройшли тренінги з прав дитини, гендерної рівності та розвитку лідерських навичок. Після, вони висловили свої побажання щодо поліпшення інклюзивного середовища у своїй школі та змогли самі написати проєкти, на які також, отримають підтримку.
“Саме діти дуже уважні до малюків з інвалідністю”
У проєкт активно включився і колектив дитячого садка №43 «Веселка». Це наймолодший дошкільний заклад Сєвєродонецька, працювати почали у 2019 році.
Завідувачка Наталія Науменко згадує — вся інформація виявилася корисною і новою:
«Ми відразу ж приймали дітей з особливими освітніми потребами. Це і діти із затримкою мовлення, затримкою інтелектуального розвитку. Пізніше відкрили ще дві інклюзивні групи, до яких увійшли діти з розладом аутистичного спектра. Спершу, звісно, відчували брак знань. І нам на допомогу прийшли наші партнери. Нам допомагають і фінансово. Придбали дуже багато посібників. А під час пандемії допомогли придбати засоби гігієни для 44 сімей. Якщо чогось нам і не вистачає зараз в карантин — це живого спілкування».
Для співробітників і батьків провели два десятки зустрічей з медиками, представниками влади, громадськими організаціями, 25 тренінгів і семінарів, онлайн конференції та консультації з науковими експертами. Розвивають і програму «Позитивне батьківство» для батьків і опікунів.
«Навчали не тільки нас, а й батьків. Їм нелегко прийняти думку про те, що у них дитина з інвалідністю. Приїжджала група моніторингу, щоб з'ясувати, як ми всі ставимося до цих дітей, як до них ставиться суспільство. До речі, дуже важливо, що й інші батьки стали більш лояльні до чужих дітей з інвалідністю. Раніше могли виникати питання: чому моя дитина повинна бачити якесь горе, навіщо нам такі діти в групі. І як все ж добре налаштовані самі діти до своїх ровесників з особливими освітніми потребами! Як вони допомагають, як вони дбайливо ставляться, як переживають — це не переказати!».
Проєкт навчив батьків дітей з інвалідністю та батьків дітей без інвалідності, навчив фахівців, управлінців і звичайно ж, самих дітей, про важливість терпимості й розуміння потреб тих, хто може трохи відрізнятись. Повага до потреб всіх людей — це одна з цінностей, яка залишиться в спільноті та створить позитивне мислення і нові інклюзивні практики в майбутньому.
Спочатку було слово...
Одна з важливих складових роботи — інформаційна. Фахівці розробили спеціальний словник, в якому вказані правильні формулювання основних фраз, що стосуються людей з інвалідністю.
Наприклад, слід уникати слів «жертва», «страждає від», «хворіє». Коректно говорити «людина з (назва захворювання)». Замість презирливого «візочник» або драматичного «прикутий до інвалідного крісла» має звучати «людина, яка користується інвалідним кріслом». Відповідно, потрібно уникати й слів «ДЦПшнік», «глухий», «сліпий».
Також підготували прості правила спілкування з людьми з інвалідністю:
1. Пам'ятайте, що перш за все перед вами людина/дитина.
2. Якщо ви хочете допомогти людині з інвалідністю, спочатку ввічливо запропонуйте свою допомогу. І якщо відповідь буде схвальною, запитаєте, як краще це зробити, чим саме допомогти.
3. Будьте обережні при фізичному контакті, або коли торкаєтеся таких особистих речей людини як коляска, тростина, ходунки тощо. Поважайте особистий простір людини та речі, якими вона користується.
4. Якщо людина з інвалідністю знаходиться з кимось в супроводі (асистент, помічник, батьки), то спілкуйтеся безпосередньо з людиною, а не з тими, хто її супроводжує.
5. Коли спілкуєтеся з людиною, яка користується інвалідним кріслом, намагайтеся, щоб ваші очі були на одному рівні. Не стійте над людиною.
6. Якщо спілкуєтеся з людиною, яка погано бачить, завжди давайте більше інформації про себе, а також про тих, хто прийшов з вами.
7. Якщо ви говорите з людиною, який зазнає труднощів у спілкуванні — слухайте з повагою та уважно. Не виправляйте людину, дослухайте її думку. Якщо вам щось не до кінця зрозуміло, ввічливо перепитайте. Не використовуйте складні речення або слова.
8. Коли спілкуєтеся з людиною, яка погано чує, намагайтеся свої слова підтримувати жестами або вказувати на предмети. Повторіть окремі фрази кілька разів, якщо треба. Більше показуйте, ніж розповідайте.
9. Нічого страшного якщо ви скажете людям «Підемо» або «Побачимося». Незрячі люди бачать руками, а люди з порушенням опорно-рухового апарату — ходять.
10. Ставтеся до кожної людини/дитини — як до себе. Будьте терпимі та ввічливі, тоді все буде добре.
Хто фінансує проєкт?
Фінансує його шведська благодійна організація «RadioAid». Партнерами виступили громадська організація «Донецька обласна організація людей з інвалідністю» (Краматорськ) і благодійний фонд «Діти веселки» (Сєвєродонецьк).
За інформацією організаторів проєкту, він допоможе задовольнити потреби мінімум 800 жителів Донецької та Луганської областей, з яких 500 — діти.