"Всю ніч думала, що жінку за стіною катують": як у Сіверськодонецьку луганчани з окупантами "ділили" новорічну ніч

Через брак квартир і вільних житлових площ окупанти заселяють у нібито пусті та «нічиї» квартири людей із вулиць. Ті своєю чергою, на відміну від луганчан, активно святкували Новий рік – разом з алкоголем, наркотиками та «розпусними жінками», розповідають мешканці Сіверськодонецька. Тож як в окупованому місті минала ніч з 31 грудня на 1 січня, і що робила поліція в той час, коли на лінію телефонували з десятків різних адрес – читайте у матеріалі Східного Варіанта. 

«Такого ще в нас не було»: безглузда робота поліції «лнр» у Сіверськодонецьку 

Ірина, мешканка Сіверськодонецька, скаржиться: усю новорічну ніч вона слухала шумну вечірку та крики приїжджих чоловіків. Ті нібито працюють на місцевому будівництві, тому донедавна жінка навіть не знала про те, що за стінкою живуть якісь «нові люди». Проте чітко це зрозуміла, коли замість привітання з Новим роком почула, як незадовго до опівночі з квартири почали лунати дивні та, каже, «страшні» звуки. 

«Моєю першою реакцією було викликати поліцію, щоб »вони врятували ту жінку, яка верещала на весь будинок. Вона щось і просила, і кричала, я чітко чула слова «Ні». У мене було два варіанти – або її ґвалтують, або вбивають. Потім це наче припинилося, але о першій ночі – те саме: крики, «Ні»… Я постукала у стіну – ніякої реакції на це не почула, крики продовжувалися. Тому вирішила викликать поліцію, щоб розбиралися. що там справді відбувається. Може, когось треба рятувати», – скаржиться жінка. 

Дотелефонуватися до правоохоронців не вдалося відразу, – телефонувати та «висіти» у черзі до оператора довелося з 2:31 до 3:15. За цей час її «скидали» з лінії, обіцяли зателефонувати, і лише на третій раз дзвінок був вдалий. Паралельно, телефонуючи без відповіді, жінка увесь час продовжувала чути крики за стіною. При цьому вони урізноманітнилися – звідти почали лунати звуки, ніби там починають бити посуд. 

«Якраз коли я називала адресу і в мене запитували, що відбувається – за стіною почала кричати жінка так, наче її вбивають. Я сама почала боятися! Сказала диспетчеру, що просто зараз хтось кричить, а вона мені сказала, що нічого не чує. Потім сказала, що виклик зафіксований, щоб я очікувала поліцію. І все, на цьому все закінчилося», – пригадує Ірина.

Після розмови жінка не лягла спати до 6 ранку, – все чекала на правоохоронців. Ті, щоправда, так і не приїхали – ані о восьмій, ані о десятій ранку чи навіть на наступний день. Хоча з’ясувалося, що в новорічну ніч не лише вона викликала поліцію. На щастя, жінку, яка нібито кричала, бачили наступного ранку. Проте Ірина зауважує: так могло не пощастити, і таким чином поліція б не відреагувала на вбивство чи фізичне насильство у квартирі. 

«Сусідка з того під’їзду сказала, що також чула крики й попросила сина викликати поліцію. Той зателефонував, але ніхто теж не приїжджав», – наголошує жінка з Сіверськодонецька. 

Ірина також додає: з’ясувалося, що у квартирі офіційно не було власників, – ті виїхали в Україну, тому нерухомість визнали «нічиєю». Тому ще з жовтня у неї почали заселяти абикого. І якщо спершу це була пара приїжджих мусульман, то потім – різноробочі. Ті, за словами мешканців будинку, не виходили на роботу, проте регулярно вживали алкоголь, після чого – кричали на весь під’їзд. Боротися з ними неможливо, розповідає жінка – оскільки вони неофіційно живуть у квартирі, але заселені так званою адміністрацією, то й впливу на них немає. 

«Мені пригрозили, що я виступаю проти росіян, оскільки не хочу жити в під’їзді з п’яними узбеками» 

Така ситуація – не разова, кажуть сіверськодончани. Зокрема, Дмитро, мешканець міста, намагався виселити таких шумних «самозаселенців» із квартири у своєму будинку. Проте закінчилося все тим, що поліція прийшла до нього з розбірками. Це сталося майже рік тому, однак і зараз у нерухомість продовжують заїжджати усі, хто лише дізнається про наявність «вільної хати». 

«В березні 2024 у наш будинок прийшла комісія. Почали розпитувать, хто і де живе, вимагали документи. Нашому під’їзду пощастило, – майже всі були власники. А ті, хто орендував житло, пішли на вулицю, – їх прям вимагали. У квартирі 67 якраз жила дівчина, до якої прийшли, подивилися, що вікна цілі – і виселили насильно. Хоча власниця (вона в Україні) була не проти, щоб дівчина жила там», – пригадує чоловік. 

Дмитро наголошує: саме те, що власниця житла перебувала в Україні, нібито обізлило членів комісії. Тому квартиру спершу «запломбували», як нічию, а потім туди привели перших поселенців – двох чоловіків кавказької зовнішності, які приїхали працювати у Сіверськодонецьк. 

Спершу ті ходили працювати, поверталися пізно – тому нових сусідів старі мешканці майже не помічали. Проте все змінилося, коли туди заїхав ще один чоловік. Після того квартира стала шумною – нові сусіди вживали алкоголь, після чого у під’їзді починалися бійки. Одного разу один з них почав гамселити у всі квартири поспіль – вимагав, щоб йому відчинили двері, аби «поговорити». Після цього інциденту Дмитро вирішив виселити нових сусідів – і почалися проблеми. 

«Я викликав поліцію. Прийшли двоє – немісцевих, видно, бо взагалі не орієнтувалися ні в назві вулиці, ні в тому, що відбувалося на ній на початку цього всього (вторгнення – ред.). Мені самому довелося збирати сусідів, щоб у них взяли покази, і тільки після цього вони сказали, що «щось будуть вирішувати». Ну, не вирішили нічого», – пригадує чоловік. 

До нових сусідів правоохоронці теж заходили. Щоправда, розмова з ними тривала менше, аніж із місцевими мешканцями – вони нібито надали такі «аргументи», через які від них не могли вимагати виселення. Зокрема – те, що заселилися у квартиру вони з дозволу адміністрації, а тому все «законно».

Така відповідь не влаштувала місцевих, тому вони знову зібралися й написали колективну скаргу, яку направили в адміністрацію Сіверськодонецька. Після цього правоохоронці вже прийшли до них – з’ясовувати, чому вони «бунтують» проти росіян. 

«Після такої заявки сусіди злякалися, вирішили махнути рукою й просто ігнорувати цих трьох. Але коли до них почали приходити великі компанії, а бійки продовжилися – я знову пішов у поліцію. Це вже був липень. І замість того, щоб на щось вплинути, мені заявили, нібито я виступаю проти росіян, бо вони приїхали з території рф. Перевіряли всі документи, приходили у квартиру – намагалися непомітно оглянути кімнати. І попередили, що якщо я буду надто «активним», то вони вже прийдуть з іншою метою», – каже Денис. 

На сьогодні, кажуть місцеві у телеграм-чатах, багато місцевих вимушені ділити під’їзди з «новими руськими», яких незаконно заселяє адміністрація. І виселити їх – вкрай складно, оскільки фактично їх «покриває» влада Сіверськодонецька. «Ми фактично живемо в місті, де всі – понаїхали, і ми (корінні мешканці міста – ред.) лишилися у меншості. При тому – ще й безправні», – скаржиться Ірина, яка намагалася викликати поліцію в новорічну ніч до російських сусідів.

***