Як налаштувати управління відходами в прифронтових громадах: досвід Покровська

Війна, розв'язана росією, спричинила численні виклики для українських громад, зокрема, у сфері управління відходами. Зруйновані будівлі, пошкоджені комунікації та техніка залишають після себе тонни відходів: бетон, цеглу, метал, деревину, уламки систем електро- та водопостачання, а також небезпечні промислові й хімічні відходи. Серед головних проблем — обмежена здатність громад організовувати належне управління цими відходами.

Загалом, оцінити масштаб проблеми важко: обсяги відходів за різними даними можуть становити від сотень тисяч до мільярдів тонн.

Водночас воєнний стан не звільняє громади від зобов'язання розробити місцеві стратегії управління побутовими відходами, що є вимогою законодавства. Відповідно до Закону України «Про управління відходами», кожна громада повинна мати місцевий план, який включатиме заходи з попередження та зменшення обсягів відходів.

Без такого плану громади не зможуть ефективно налаштувати управління відходами, належним чином планувати бюджетні витрати на цю послугу та залучати державне фінансування або ж грантові, кредитні кошти від міжнародних донорів, фондів, а також приватні інвестиції для раціонального поводження з відходами. Крім того, наявність чіткого плану є важливою для формування команди, здатної керувати цими процесами в муніципалітеті.

Допомогти громадам впоратися з цим викликом взялася Громадська спілка «‎Український Альянс Нуль Відходів», яка об'єднує українські ініціативи, що працюють над вирішенням проблеми відходів.

У межах проєкту «‎Міста Нуль Відходів в Україні», який реалізується за підтримки програми LIFE Європейського Союзу, Альянс супроводжує чотири українські громади в процесі створення ними ефективних, сталих систем управління побутовими відходами. Серед учасників проєкту — муніципалітети Луцька, Херсона, Дергачів Харківської області та Покровська Донецької області.

Далі у статті Східний Варіант спільно з представниками Громадської Спілки «‎Український Альянс Нуль Відходів» на прикладі Покровська розповість детальніше про реалізацію стратегії  управління побутовими відходами в прифронтових містах.

Актуальна ситуація в Покровській громаді

Безпекова ситуація в Покровську вкрай складна: ворог щодня обстрілює місто та прилеглі населені пункти, зосереджуючи свої сили на цьому напрямку. Російські загарбники атакують з дронів, завдають ударів з артилерії та ФАБів по житлових будинках, що призводить до значних руйнувань інфраструктури та великої кількості постраждалих.

Постійні обстріли ускладнюють ситуацію з управлінням відходами та й, звичайно, в таких умовах говорити про захист довкілля  досить складно, адже пріоритети вкрай зміщені на розв’язання більш нагальних гуманітарних проблем. Проте саме в таких умовах необхідно знаходити шляхи для майбутнього сталого управління відходами.

Східний Варіант звернувся із запитом до Покровської міської військової адміністрації, щоб дізнатися поточний стан управління відходами в Покровську, як забезпечується захист працівників, що займаються управлінням відходами, та безпосередньо про плани співпраці громади в межах проєкту від «‎Українського Альянсу Нуль Відходів».

Згідно з отриманою інформацією, попри складну безпекову ситуацію в Покровській громаді, стан управління відходами підтримується на достатньому рівні. Комунальне підприємство «Багатогалузеве комунальне підприємство» Покровської міської ради Донецької області (КП «БКП») здійснює свою діяльність з вивезення побутових відходів у штатному режимі.

Водночас, як зазначає очільник Покровської МВА Сергій Добряк в коментарі Східному Варіанту, з початку війни у зв’язку з евакуацією населення кількість побутових відходів значно зменшилась (приблизно на 70%), проте типи відходів суттєво не змінилися.

Працівники, які займаються вивозом побутових відходів, забезпечуються засобами захисту, зокрема бронежилетами та касками.

Крім того, у травні 2024 року Покровська громада стала учасником проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні», який фінансується програмою LIFE Європейського Союзу. Метою проєкту є підтримка місцевих органів влади у впровадженні нових вимог законодавства щодо управління відходами.

Завдання проєкту включають оцінку поточного стану системи управління відходами, посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування через комплексне навчання, розробку стратегій управління відходами за принципами «нуль відходів» та реалізацію пілотних інфраструктурних проєктів. Це дозволить отримати кейс створення сталої системи управління відходами, досвід якого можна масштабувати та застосовувати в інших українських громадах подібних до Покровської.

Завідувачка сектору екології, клімату та енергозбереження Покровської міської військової адміністрації Софія Афанасьєва зазначає, що питання управління відходами в громаді постало ще до початку повномасштабного вторгнення, а після — лише загострилося, адже кількість відходів, спричинених війною, постійно зростає. Зокрема, нерозірвані снаряди, міни, уламки вибухонебезпечних предметів, знищена та пошкоджена військова техніка, акумулятори та інше.

Яку небезпеку становлять ці відходи?

Згідно з інформацією Програми «U-LEAD з Європою», неправильне поводження з відходами або їх накопичення можуть призвести до серйозних екологічних та соціальних наслідків. 

Відходи можуть включати токсичні чи небезпечні речовини, які можуть призвести до забруднення ґрунтів, води та повітря. Це створює серйозну загрозу для здоров’я населення, а також для навколишнього середовища.

Серед інших ризиків і проблем:

• замінування та боєприпаси, що не розірвалися;
• обвалення пошкоджених будівель та об’єктів інфраструктури;
• поранення гострими предметами;
• ускладнений доступ до об’єктів для їхнього відновлення та реконструкції;
• перешкоджання руху транспорту;
• проблема розміщення значних обсягів відходів.

Крім того, одним із небезпечних видів відходів є ті, що містять азбест: будь-які матеріали з його вмістом при пошкодженні або руйнуванні вивільняють небезпечний пил, який становить загрозу для здоров'я людей.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, азбест є канцерогеном, який значно підвищує ризик розвитку злоякісних новоутворень (ракових пухлин). Шкідливими навіть є не самі вироби з азбесту, а дрібні уламки та пил, що утворюються під час його руйнування. Коли волокна азбесту розпадаються, вони завдають шкоди здоров'ю людей, які вдихають дрібні голчасті частинки цього матеріалу.

У Міндовкілля України також пояснили, що згідно з європейськими стандартами, для азбестовмісних відходів має бути передбачена окрема процедура захоронення, що включає спеціально відведені ділянки на полігонах і транспортування в запакованому вигляді.

Чому говорити про управління відходами “на часі”, зокрема у прифронтових громадах?

Правильне та ефективне управління відходами під час війни є надзвичайно важливим, зважаючи на всі вищезгадані ризики та загрози. 

З початком повномасштабного вторгнення Громадська Спілка «‎Український Альянс Нуль Відходів», яка вже багато років працює над вирішенням проблеми накопичення відходів та їхнім раціональним управлінням, зіштовхнулася зі зростаючою потребою в переосмисленні та адаптації цієї системи до нових, воєнних умов.

Руйнування інфраструктури та будівель генерують велику кількість відходів, зокрема небезпечних для здоров’я людей та навколишнього середовища. Питання, як правильно й безпечно управляти такими відходами, не зникне й після перемоги, тому вже зараз важливо почати напрацьовувати практичні кейси для прифронтових громад. Про це в розмові зі Східним Варіантом розповіла очільниця Спілки, Софія Сидоренко.

Як зазначає комунікаційна менеджерка проєкту, Альона Холодова, в Україні в управлінні відходами часто бракує системного підходу. Хоча деякі рішення є, вони ефективні, але не вирішують проблему глобально.

«Багато працівників органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств часто не мають достатньо знань для розробки стратегії управління відходами: з чого почати, як діяти далі, й як вирішити проблему накопичення відходів у громаді не лише шляхом встановлення контейнерів для сортування. Крім того, маємо зростаючі обсяги відходів, спричинені руйнуваннями через війну, продовжують накопичуватися біовідходи, побутові відходи, що в більшості випадків можуть бути перероблені або повторно використані — в тому ж вигляді чи після ремонту», — пояснює пані Альона Холодова в коментарі Східному Варіанту.

Саме тому Громадська спілка «‎Український Альянс Нуль Відходів» взялася допомогти чотирьом громадам розробити стратегії ефективного управління побутовими відходами впродовж наступних чотирьох років.

Проєкт «‎Міста Нуль Відходів в Україні» розпочав свою роботу в травні 2024 року. Загалом він триватиме чотири роки і включатиме співпрацю не лише з українськими, але й з муніципалітетами Португалії.

Першим кроком є аналіз існуючих систем управління відходами, в тому числі проведення дослідження морфологічного складу змішаних побутових відходів. Збір цих даних є основою для подальшої розробки стратегії, яка стане інструментом для ефективного управління відходами. Про це розповідає екологиня, кандидатка технічних наук, координаторка проєкту Альона Перебинос.

Крім того, що є більш істотним, це безпекова ситуація в місті, адже виконання цієї активності під час постійної небезпеки є вкрай недоцільним”, — коментує пані Альона Перебинос.

Про плани та можливі результати співпраці Покровської громади з «‎Українським Альянсом Нуль Відходів» Східний Варіант також запитав у очільника Покровської МВА Сергія Добряка. За його словами, через значне погіршення безпекової ситуації влітку 2024 року в Покровській

міській територіальній громаді проведення дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів було призупинено на невизначений термін. Проте співпраця громади в межах проєкту «Міста Нуль Відходів в Україні» продовжується.

Попри складні умови, з якими стикнулися прифронтові громади, важливість розробки ефективних стратегій управління побутовими відходами стає дедалі очевиднішою. Повоєнне відновлення міст і селищ потребує не лише відбудови інфраструктури, помешкань, громадських будівель та просторів, але й створення нових, безпечних систем поводження з відходами, які відповідають сучасним стандартам.

***