"Вірус брехні": як російські загарбники створюють фейки про схід України для міжнародної аудиторії

Східний Варіант продовжує розвіювати російські міфи та розповідати про справжні мотиви інформаційних атак країни-агресора. Про те, яким чином працює пропагандистська машина росії на глобальному рівні, та як міжнародна спільнота їй протидіє, — читайте далі у статті.

Головні меседжі: “боротьба з нацизмом”, “геноцид на Донбасі” та “неминучий провал України”

Міфи та фейки кремлівської пропаганди щодо сходу України вже давно стали “вірусом”, який інфікує інформаційний простір не тільки на внутрішньому рівні, а й на міжнародній арені. Ці маніпуляції спрямовані на формування негативного іміджу України, а також виправдання терористичних дій росії. 

Одним із головних наративів є звинувачення України у “воєнних злочинах”, зокрема в “обстрілах” мирних жителів на сході України. Проросійські канали та ЗМІ часто поширюють фейкові свідчення, стверджуючи, що українська армія “навмисно атакує” цивільні об'єкти, зокрема житлові будинки та евакуаційні колони, що “вимагає міжнародного осуду”. 

Подібні заяви зазвичай базуються на перекручених фактах і використовують маніпулятивні техніки, наприклад інсценування чи монтаж відео (діпфейки) та зображення, створені штучним інтелектом.

Починаючи з 2014 року, головними меседжами кремлівських “рупорів” пропаганди залишаються “порятунок російськомовного населення”, “геноцид” та “воєнні злочини української влади”.

Водночас за останній період зріс рівень маніпуляцій щодо варіантів припинення війни. Деякі російські медіа та іноземні джерела намагаються просунути думку, що частина українців “готова поступитися територіями”, зокрема Донеччиною та Луганщиною, в обмін на мир.

Для поширення подібних меседжів росія також активно використовує міжнародні майданчики — до прикладу, ІІ міжнародну конференцію з євразійської безпеки в Мінську, на якій очільник мзс рф сергій лавров наголосив, що формула миру України є “глухим кутом” і сказав, що мирний процес можливий лише за умов кремля.

Проте, за даними Центру протидії дезінформації України (ЦПД), справжня мета цієї риторики — створити ілюзію нібито “готовності” росії зупинити війну та вести переговори, водночас просуваючи ідею, що війна може закінчитися виключно на умовах росії. 

“Конференція стала черговим свідченням, що справжня мета путіна — капітуляція України, а всі розмови про переговори – лише для замилювання очей”, — йдеться в повідомленні Центру протидії дезінформації (ЦПД).

Крім того, російські “щупальця” пропаганди часто потрапляють до заяв іноземних “експертів”, що теж є одним із інструментів легітимізації російської війни проти України. 

Зокрема, нещодавно з’явилося повідомлення колишнього офіцера американської розвідки Скотта Ріттера: “Зеленський ініціював війну проти російськомовного населення Донбасу — антитерористичну операцію, під час якої українська армія вбивала жінок, дітей і невинних людей”.

Досить гучне твердження, але достовірність джерела — дуже сумнівна, адже Скотт Ріттер регулярно “відпрацьовує” меседжі кремля, підтримує країну-агресора й відомий своїми прогнозами про “швидкий крах України” та “остаточну перемогу росії”.

Водночас Центр протидії дезінформації України (ЦПД) підкреслює:

“Антитерористична операція на Донбасі була відповіддю на підтримувану росією збройну агресію і незаконну анексію Криму; Україна захищала свою територію та громадян від проросійських бойовиків, а не ініціювала війну. Звинувачення в масових вбивствах цивільних не мають жодних підтверджень і є частиною російської пропаганди”.

Що стосується риторики російських пропагандистів щодо тимчасово окупованих територій сходу України, то головний наратив такий — “росія приносить стабільність, інвестиції та економічний розвиток в окуповані регіони, чого начебто не було за української влади”. 

Проте Східний Варіант вже неодноразово спростовував подібні міфи щодо соціально-економічного становища на ТОТ Донеччини та Луганщини, а також розповідав про справжнє життя під російською окупацією. Загарбники принесли на схід України лише розруху та занепад.

Для легітимізації окупації росіяни також залучають іноземних пропагандистів. 

Нещодавно місцеві колаборанти організували черговий “тур” іноземних журналістів по тимчасово окупованому Маріуполю. Цього разу до міста, зруйнованого російськими військами, приїхали представники турецьких ЗМІ, які охоче відтворюють кремлівські наративи, щоб створити пропагандистські матеріали. 

Одним з таких журналістів став турецький газетяр Йігіт Санер, який, за його словами, “побачив” на вулицях Маріуполя людей, котрі “стали щасливими” лише після того, як туди прийшли російські війська.

Центр національного спротиву України зазначає, що такі “тури” на ТОТ сходу України стали систематичними.

“Нещодавно тимчасово окуповані території Донецької обл. відвідали маріонетки кремля, чий візит мав суто пропагандистську мету. Донецьк відвідав Андранік Теванян — один з лідерів проросійської опозиції Вірменії. Такі візити створюють у світу хибне враження про легітимність окупації України та є спробою перевірити реакцію міжнародної спільноти, щоб заохотити інших союзників кремля відвідувати окуповані території”, — пишуть у Центрі національного спротиву України (ЦНС).

Яка справжня реакція міжнародної спільноти?

Міжнародна спільнота рішуче засуджує війну, розв’язану росією проти України. Країни та міжнародні організації, зокрема й Європейський Союз, постійно заявляють про порушення міжнародного права з боку росії. 

“ЄС вкотре підтверджує своє рішуче засудження неспровокованої та невиправданої загарбницької війни російської федерації проти України як порушення міжнародного права та акт безпрецедентної тяжкості. ЄС засуджує тривалу тимчасову окупацію, що триває, російською федерацією частини території України в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях, а також Автономної Республіки Крим і міста Севастополя як порушення міжнародного права та принципів, які були підтримані Радою Європи”, — про це йдеться в заяві ЄС з приводу загарбницької війни рф проти України та її наслідків щодо ситуації з правами людини на тимчасово окупованих росією українських територіях у КМ Ради Європи.

Крім того, згідно з доповіддю зовнішньополітичної служби Євросоюзу про дезінформацію та маніпуляцію фактами у світовому інформаційному просторі у 2022 році, росію визнано головною країною-дезінформатором року.

На думку відомства, головною темою російських інформаційних атак стала війна росії проти України. У шістдесяти випадках зі ста їхньою метою було виправдати російське вторгнення.

Зокрема, російська пропаганда намагається змалювати Україну як “нацистську” країну, звинувачуючи її в “геноциді” та “вбивствах” своїх громадян. Також поширюються фейки про біолабораторії США в Україні, що нібито “займаються розробкою біологічної зброї”, спрямованої на “російську ДНК”, а також про зв'язки українських “неонацистів” з іноземними розвідками.

З 2015 року зовнішньополітична служба Євросоюзу зафіксувала 17 000 випадків прокремлівської дезінформації, пов’язаної з прокремлівськими діячами. Більше ніж 1500 таких інцидентів було зареєстровано у 2024 році. Водночас понад половина цього контенту була спрямована проти України і стосувалася її керівництва, внутрішніх та зовнішніх політичних питань.

Загалом, в Європі існує ціла мережа проросійських та антизахідних ЗМІ, які виступають як агенти впливу росії та намагаються сформувати “вигідну” думку європейців. Ці медіа часто маскуються під “вільні” та “незалежні”, подаючи інформацію як “альтернативну”.

Однак ця удавана альтернативність завжди зводиться до демонізації ЄС, США і НАТО та висунення їм альтернативи — режиму міжнародного злочинця владіміра путіна, який розпочав найбільшу в Європі війну з часів Другої світової та веде відкриту інформаційну війну проти Європи. Про це розповідає Центр стратегічних комунікацій України з посиланням на дослідження Міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm та журналістів Insight News щодо мережі глобальної російської дезінформації в Європі.

***

З огляду на репутацію росії як глобального лідера з брехні, довіра до її наративів залишається сумнівною, проте важливо пам’ятати, що дезінформація може мати серйозні наслідки. Тому критичне мислення та достовірні джерела — це головні інструменти у боротьбі з ворогом у інформаційному просторі.