"Полювання на привидів": як російські окупанти створюють міфи про "українські диверсії" на ТОТ сходу

Східний Варіант продовжує розвіювати російські вигадки та розповідати про реальну ситуацію поза заявами “рупорів” кремлівської пропаганди.

Це вже не новина, що російські загарбники систематично звинувачують українську сторону в обстрілах критичної інфраструктури, цивільного населення та й, загалом, у скоєнні воєнних злочинів.  Скоріше, це частина старої тактики: прикривати власне беззаконня, перекладаючи відповідальність на інших. Подібні звинувачення стали частиною кремлівської інформаційної стратегії, яка, як правило, не має жодних реальних доказів. 

Цього разу проросійські канали та ЗМІ запустили нову хвилю фейків, нібито про “успішні розслідування” російських сил у справах “українських диверсантів”. Як і раніше, в цих вигаданих історіях немає реальних фактів, але вони стали черговим елементом пропаганди, спрямованим на легітимізацію окупації та залякування місцевих мешканців.

Фейк:  “Українські диверсанти несуть загрозу для місцевого населення на тимчасово окупованих територіях Донеччини й Луганщини”

Зазвичай у подібних матеріалах, оприлюднених проросійськими ЗМІ, йдеться про затримання “агентів”, які нібито “працюють за завданням українських спецслужб”. Їх звинувачують у зборі інформації про розташування російської військової техніки, стратегічних об'єктів на тимчасово окупованих територіях, критичної інфраструктури та передавання координат для “здійснення ударів”. 

Зокрема в одній з останніх заяв фейкової “лнр”, “українці” передавали дані про як військові, так і цивільні об’єкти, за що їм “обіцяли винагороду”, яку буцімто так і не виплатили.

Крім того, пропаганда акцентує на нещодавньому інциденті зі смертю капітана поліції Євгена Усенка в тимчасово окупованому Сватовому, якого представили як жертву “підступного нападу” українських “диверсантів”. За версією росіян, у його автомобіль було підкладено саморобний вибуховий пристрій, через що чоловік загинув.

“Офіційні коментарі” від окупаційної влади наповнені кліше про “вірність професійному обов'язку” та “героїзм” загиблого, який нібито мужньо ніс службу “у важких умовах прифронтової території”. Загибель Усенка називають “черговою раною на серці Донбасу”, завданою “українським неонацистським режимом”.

Цей інцидент використовується російськими ЗМІ для розпалювання емоційного фону, створення образу ворога та звинувачення України.

Спростування

Новини про “українських диверсантів” є частиною кремлівської інформаційної війни. Їхня мета — створити ілюзію загрози з боку України, виправдати власні злочини та залякати місцеве населення. 

По-перше, у жодній із заяв окупаційних органів не наведено ніяких конкретних доказів. Немає фотографій, відео, матеріалів слідства чи свідчень, які б підтверджували причетність України до інциденту. Натомість використовуються лише коментарі пропагандистів та вигадані “зізнання” затриманих. 

У випадку зі смертю капітана поліції росіяни використовують здебільшого емоційні маніпуляції про “вірність обов’язку”, “підлість українців” і “жорстокість неонацистського режиму”, які затьмарюють критичне мислення і відволікають увагу від відсутності доказів, а також формують в аудиторії ненависть до України.

По-друге, що стосується обстрілів, Україна неодноразово заявляла, що не проводить терористичної діяльності проти цивільних об'єктів, зокрема й на тимчасово окупованих територіях. 

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що саме росія є основним джерелом терору проти мирного населення та об'єктів інфраструктури. 

Крім того, Моніторингова місія з прав людини в Україні (ММПЛУ) фіксує, що основна частина атак на цивільну інфраструктуру здійснюється росією, спричиняючи значні жертви серед мирного населення. У доповіді також йдеться про системні обстріли лікарень, шкіл та житлових будинків. Це напряму суперечить заявам росії про “українські диверсії”.

“Хоча більшість жертв серед цивільних осіб сталися на територіях, підконтрольних Україні, ММПЛУ також зафіксувала повідомлення про жертви на територіях під контролем російської федерації та на території російської федерації. Наприклад, 4 вересня внаслідок атаки на ринок в окупованому Донецьку загинуло четверо цивільних осіб, у тому числі двоє дітей, і ще семеро цивільних осіб отримали поранення”, — про це йдеться в пресрелізі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні про атаки російських збройних сил та значну шкоду, завдану цивільному населенню.

Загалом, можна прийти до висновку, що російські звинувачення часто базуються на “джерелах у власних силових структурах” без реальних доказів, які можна було б незалежно перевірити. 

Це відрізняється від регулярних публікацій незалежних спостерігачів про те, що росія використовує дезінформацію як інструмент пропаганди, а також здійснює систематичні обстріли цивільної інфраструктури, що спричиняє масштабні жертви серед місцевого населення.

***