"Головна мета — зламати віру": як російська пропаганда маніпулює почуттями українців в окупації

Далі у статті Східний Варіант розповість спільно з психологинею БФ “UA Mental Help” Оксаною Некипілою про те, як російська пропаганда грає на почуттях українців, та що допоможе зменшити її вплив.

Російський наратив: “Українців, що залишилися в окупації,  — вважають зрадниками та не чекають вдома”

Пропагандистська кампанія росії активно поширює ідею, що люди на тимчасово окупованих територіях не потрібні Україні, бо вважатимуться “зрадниками”. Цей наратив лунає ледь чи не з кожного рупора та формує в багатьох мешканців і мешканок відчуття безвиході. 

У розмовах із жителями сходу України, які потрапили під окупацію, редакція Східного Варіанта іноді теж чує подібні історії. Наприклад, мешканка тимчасово окупованого Луганська зізналася, що одна з причин, через які вона не покидає місто — глибоке почуття провини перед українцями на підконтрольній території та власною державою. Вона відчуває відповідальність за те, що змушена була взяти російський паспорт.

Ще одну історію нам розповів 24-річний Олег (ім’я змінено в цілях безпеки — ред.), який нещодавно виїхав з тимчасово окупованого Алчевська. Він каже, що росіяни змушували його записувати відео з вибаченнями перед окупантами, за те що він залишає місто. А потім погрожували опублікувати ці відео в мережі, за які йому, за словами загарбників, можуть дати строк українські держслужби на підконтрольній Україні території.

«Я не отримав український паспорт, оскільки на момент окупації мені було 14 років, а тоді паспорти видавали з 16 років. Для того, щоб виїхати, мені потрібен був російський паспорт на кордоні, який я пройшов з труднощами. Мене змушували вибачатися за все на світі й знімали це на камеру. Окупанти сказали: “Або ти повертаєшся назад, і ми цю історію забуваємо, або ти їдеш в Україну, і твої відео з вибаченнями потрапляють у всі українські пабліки, після цього тобі там не жити”», — ділиться своїм досвідом хлопець.

Ці свідчення вказують на масштабний психологічний тиск, під яким живуть люди в окупації, і про наслідки інформаційної війни, яка намагається зламати віру людей у власну державу й шанси на виїзд на підконтрольні Україні території.

 Складне емоційне випробування

Психологиня Оксана Некипіла ділиться в розмові зі Східним Варіантом, що почуття провини серед українців, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, стало складним і масовим випробуванням. Люди часто відчувають, що змушені робити речі, які суперечать їхнім моральним принципам, і що це робить їх “неправильними” у власних очах чи очах інших. 

Як зазначає експертка, коли людина вважає, що її дії не відповідають її принципам, виникає відчуття внутрішнього конфлікту. Але в надзвичайних умовах пріоритети змінюються, і вибір стає обмеженим. 

Якби хтось став свідком нападу на дитину, він, захищаючи її, зробив би боляче кривднику, а потім можливо відчував би провину. Бо з одного боку — він захистив малюка таким чином, а з іншого — не розрахував сили й покалічив іншу людину. Так само й з жителями тимчасово окупованих територій: вони змушені робити те, що забезпечує їм виживання, хоча ці рішення можуть викликати моральний дискомфорт.

Люди в окупації відчувають провину, наприклад, за те, що отримали російський паспорт. Але їм слід запитати себе: “Чи насправді я винен, що отримав паспорт? Які у мене були інші варіанти?”.

“Безпека — це базова потреба організму. У будь-якої істоти є інстинкт самозбереження, і тому важливо не вимагати від себе надлюдських здібностей, а прийняти свою вразливість перед реаліями, які виходять за межі нашого контролю”, – пояснює Олена.

Мешканці тимчасово окупованих територій адаптуються до умов, які не підлягають їхньому контролю. Вони чинять так, як можуть, і як це можливо заради виживання. Зрештою, провина — це почуття, яке не має сенсу, коли людина не має сил змінити глобальні події.

“Ми всі робимо нормальні в дії в ненормальних обставинах. В ненормальних обставинах не може бути повністю нормальних дій. Те, що люди адаптуються до важких умов, є свідченням їхньої стійкості. Коли лунають фрази: “Я винен, бо залишився тут”, вони мають запитати себе, чи контролювали вони обставини, в яких опинилися, і чи могли вони діяти інакше”, — пояснює експертка.

Маніпуляція свідомістю

Пропаганда завжди має на меті укоренити певні ідеї у свідомості населення, служачи інтересам тих, хто її поширює. В умовах тимчасової окупації, пропагандистські наративи стають особливо агресивними та маніпулятивними, створюючи хибне уявлення про реальність.

Оксана Некипіла пояснює, що окупанти активно намагаються розділити суспільство. З'являються фейкові ролики, де нібито українці на підконтрольних Україні територіях або ті, хто виїхав за кордон, розповідають про свої “труднощі”. В таких відео акцентують на соціальних проблемах: низькій фінансовій підтримці, нестачі продуктів, довгих чергах за допомогою.

Ці мініфільми виглядають професійно й мають на меті маніпуляцію емоціями. 

“Постійне повторення подібних історій призводить до того, що люди починають сприймати цю інформацію як єдину реальність. Уявіть, що люди це чують кожного дня протягом декількох років, а єдине їхнє джерело інформації — телевізійні новини, які цілеспрямовано сфабриковані, щоб сформувати новий світогляд, вигідний росії”, — каже експертка.

Втім, як би росіяни не намагалися розколоти українське суспільство, за останніми результатами дослідження ОПОРИ “(Ро)зʼєднані: Поляризація в українському суспільстві”, між українцями, які жили на тимчасово окупованих територіях чи в зоні бойових дій, і тими, хто не мав такого досвіду, немає великої соціальної дистанції.

Поради як зменшити вплив пропаганди на ментальний стан людей в окупації

Ось кілька порад, які допоможуть знизити вплив пропаганди на ментальний стан в умовах окупації:

✅Обмежте інформаційний простір

Постійне споживання новин лише збільшує тривожність. Скоротіть час перегляду телебачення, соціальних мереж та інших медіа, що можуть поширювати пропаганду.

✅Концентрація на сьогоденні 

Постійна тривога через минулі події чи думки про майбутнє тільки виснажує. Спробуйте зосередитися на тому, що можна зробити зараз. Це можуть бути прості речі: від побутових справ до малих особистих. Такий підхід допомагає “вкоренитися” в теперішньому моменті, а мозок переключається на реальні, досяжні дії.

✅Техніки “заземлення” 

Це вправи, які допомагають повернутись у теперішній момент і знизити рівень тривожності. Наприклад:

• Рахуйте предмети навколо вас певного кольору (наприклад, знайдіть п’ять червоних речей).
• Відчуйте різні текстури навколо (матеріал вашого одягу, поверхня столу, крісло).
• Зробіть вправу “5-4-3-2-1”: знайдіть 5 речей, які бачите, 4, які чуєте, 3, до яких можете доторкнутися, 2, які можете понюхати, і 1, який можете відчути на смак (це допомагає перенести увагу на зовнішні сигнали).

✅Дихальні техніки для зниження тривожності

Вони працюють, бо повертають увагу до ритму дихання, знижуючи стрес. Популярні техніки:

• Дихання “по квадрату”: вдих на 4 рахунки, затримка дихання на 4, видих на 4, і знову затримка на 4 рахунки.
• Подовжений видих: зробіть вдих на 4 рахунки, а видих на 6-8 рахунків, щоб заспокоїти нервову систему.

Під час дихальних вправ рахуйте. Це допомагає мозку сконцентруватися й відволікає від тривожних думок.

✅ Обмеження обговорень на тривожні теми

Підтримуйте бесіди про хобі, маленькі приємні справи, плани чи досягнення. Це створює більше позитивних моментів та зменшує негативний емоційний вплив.

✅Закриття базових потреб

Регулярний сон, здорова їжа та фізична активність критично важливі. Виснаження від недосипу чи голоду може підсилити стрес і зробити людину більш вразливою до негативної інформації. 

✅Мінімедитації або концентраційні вправи

Виділіть кілька хвилин на прості концентраційні техніки, які знижують тривогу. Одна з них — рахування у зворотньому порядку (наприклад, семизначних чисел), що вимагає зосередження і “вимикає” тривожні думки.

***