"Росія приховує місця перебування українських дітей": Дмитро Лубінець про процес повернення громадян України

Дмитро Лубінець розпочав зустріч із медійниками зі слів: ця пресконференція — можливість прозвітувати за свою роботу. Тож, Уповноважений поділився зі ЗМІ досягненнями й викликами Офісу Омбудсмана протягом двох років діяльності.

В Офісі Омбудсмана зазначають, що за майже два роки, з 1 липня 2022 року до 15 червня 2024 року, команда отримала близько 177 тисяч звернень. Їхня кількість значно зросла у 2023 році — на 200% порівняно з 2022 роком. У 2024 році темп запитів продовжує збільшуватися. 

Наприклад, найбільша кількість звернень надходить щодо додержання прав в секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їхніх родин. На другому місці — звернення щодо дотримання права на справедливий суд та процесуальних прав. Далі йдуть звернення щодо додержання інформаційних, соціальних та економічних прав, прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України, прав дитини, рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів і національного превентивного механізму. Це свідчить, що в умовах війни масово порушуються права громадян, першочергово — через збройну агресію росії, зауважують в Офісі Омбудсмана.

Як Україна повертає цивільних і військовополонених з російського полону?

За словами Омбудсмана, згідно З Женевською конвенцією, повернення військовополонених розпочинається зазвичай після закінчення міжнародного збройного конфлікту. Проте репатріації мають підлягати тяжкопоранені та тяжкохворі відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Однак, росія не виконує цю норму. Серед інших основних порушень Женевських конвенцій: застосування фізичного, психологічного та сексуального насильства щодо українців та українок, а також тортури струмом і вбивства військовополонених.

Зокрема, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила 38 випадків страти російськими військовими українських військовополонених лише за три місяці. Також за оцінкою спеціальної доповідачки ООН, приблизно 90% українських військовополонених під час перебування в російському полоні піддавались тортурам. Навіть під час останнього повернення 75 українських військовополонених, заявили, що потерпали від катувань. 

“Дві категорії, які є пріоритетними для повернення — поранені військовополонені, а також жінки. За нашою інформацією, понад 400 українських жінок в статусі військовополонених перебувають в російському полоні. Ми неодноразово порушували питання організації окремого обміну щодо повернення додому саме жінок. Зокрема, у цьому нам допомагають Об’єднані Арабські Емірати. Наразі ми далі над цим працюємо. Нагадаємо, що раніше в Україну повернулося 108 жінок-військовополонених”, — заявив Уповноважений.

Але найбільш важка категорія для повернення з полону — це цивільні, зауважив Дмитро Лубінець. За даними Офісу Омбудсмана, понад 14 тисяч цивільних громадян України знаходяться в російському полоні. Серед них українці, яких росіяни затримали, починаючи з 2014 року:

“Чому ця категорія найважча для повернення? По-перше, до цивільних ми не можемо застосовувати процедуру обміну: адже цивільні — це незаконно позбавлені особистої свободи. По-друге, росіяни намагаються зробити із цивільних громадян злочинців й виносять їм судові вироки, а саме від 15 до 25 років ув’язнення. Були випадки затримання й українських дітей, щодо яких зараз проводяться слідчі дії”.

Яких зусиль треба докласти, щоб повернути хоча б одну українську дитину? 

За словами Дмитра Лубінця, підтверджена кількість щодо 20 тисяч депортованих росією українських дітей, але справжнє число може бути набагато більшим. Повернення дітей відбуваються у межах плану дій Bring Kids Back UA. Зокрема, до цієї роботи Україна залучає партнерів: наразі налагоджена співпраця з Державою Катар, ЮНІСЕФ. До прикладу, після передачі Катару перших списків дітей, десь приблизно через місяць вдалося повернути першу групу українських дітей. Вона була невелика, але це показало, що Катар може впливати на позицію російської федерації, сказав Уповноважений.

Окрім того, задля повернення українських дітей, створена міжнародна коаліція з 39 країн.

“Є країни, які не готові увійти в коаліцію, проте під час перемовин ми знайшли для них новий механізм, який дозволить доєднатися їм до цієї роботи — отримати статус наглядача. Тому станом на зараз є країни та міжнародні організації, що працюють з нами у питаннях повернення дітей зі статусом наглядачів”, — розповів Лубінець.

Україні вдалося повернути 736 дітей від початку повномасштабного вторгнення. Це зробили органи державної влади спільно з громадськістю та міжнародними партнерами. За словами Лубінця, Офіс Омбудсмана готується до повернення наступної групи дітей. 

Омбудсман додає, найбільша складність у тому, що зараз відсутній механізм підтвердження того, що дитина перебуває на ТОТ України або на території рф. А також росія приховує місця перебування українських дітей, тому дуже складно шукати їхнє актуальне місцезнаходження. Кожне повернення — це як маленька спецоперація. Для цього працює велика команда людей.

Також варто розуміти, що росія не просто приховує місце перебування дітей, а й часто відразу відправляє їх до таборів, у яких повністю стирає українську ідентичність: змушує співати російський гімн, вступати до мілітаризованих дитячих організацій, носити російську символіку. Тобто вже зараз готує наших дітей до майбутньої мобілізації в лави армії рф. 

“Які наші наступні кроки? По-перше, ми будемо продовжувати показувати, що дії рф по відношенню до українських дітей — це геноцид. По-друге, важливим є напрацювання нових ордерів на арешт, адже не тільки путін і львова-белова беруть участь в депортації українських дітей. Насправді, список причетних є дуже великим”, — зазначив Дмитро Лубінець.

Чим саме Офіс Омбудсмана задоволений і незадоволений у роботі міжнародних організацій?

“Я вважаю, що Міжнародний комітет Червоного Хреста несе відповідальність за порушення прав громадян України з боку рф. Адже 10 років ми чуємо, що вони не можуть отримати доступ до місць утримання українців, через те, що рф їх туди не пускає. Я тричі зустрівся з президентом МКЧХ і зазначив: я буду критикувати організацію далі, поки вони не змінять свою позицію”, — відповів Омбудсман.

На думку Дмитра Лубінця, МКЧХ закрилася маскою нейтральності. Омбудсман зазначає, що Україна не змушує організацію публічно вийти й сказати, що росія — агресор. Утім, прагне, щоб речі називали своїми іменами: хто порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими. Адже ми всі добре знаємо, що в Україні та росії — різне ставлення до полонених. 

Він також додав, що з ООН наразі ситуація вже краща, адже в їхніх звітах розпочали з’являтися конкретні факти щодо злочинів рф:

“Проте, чи є у нас приклади, де ми продовжуємо критикувати ООН? Так, є.  Незабаром буде друга річниця щодо теракту в Оленівці. Спеціальна місія ООН щодо розслідування злочину росіян — не створена,  а комісію — взагалі розпустили. Хоч й з'явився звіт, у якому зазначили, що Україна не могла вдарити по бараку в Оленівці, проте ми очікуємо, що до другої річниці буде новий звіт ООН, де дослідять цей злочин й юридично обґрунтують його”.

Акції “Не мовчи. Полон вбиває” в українських містах: чи можна помітити вплив таких акцій на перемовний процес? 

“Я позитивно ставлюсь до цієї активності. Коли у мене родичі на зустрічах запитують: скажіть, будь ласка, що ми можемо зробити? Я кажу: ви хочете проводити акції? Ми будемо вам вдячні. Але, будь ласка, проводьте їх, наприклад, перед офісами міжнародних організацій, передавайте окремі листи посольствам. Єдине про що ми просимо: не називайте конкретних прізвищ, військові частини, населені пункти, де потрапили в полон особи, свою категорію оборонців”, — пояснив Дмитро Лубінець.

Зокрема, Офіс Омбудсмана залучає представників громадських організацій, що беруть участь в акціях на підтримку українських полонених, до міжнародних активностей. Наприклад, нещодавно колишні військовополонені та цивільні бранці рф мали змогу виступити перед послами інших країн у Женеві. 

Примусова паспортизація на ТОТ

“Аби вижити на тимчасово окупованій території України, українцям доводиться брати російські паспорти. Юридично наша держава їх не визнає, бо паспорт рф на ТОТ — є засобом виживання, і про це потрібно публічно казати”, — заявив Омбудсман.

Дмитро Лубінець наголосив, що після деокупації для громадян України не передбачається жодна відповідальність за оформлення тільки паспорту рф. Але, ті українці, які, наприклад, пішли на співпрацю з місцевими псевдоадміністраціями, займали керівні посади, або ж складали списки на депортацію українських дітей — безумовно держава надасть юридичну оцінку таким діям через судові та правоохоронні органи. 

Утім, основна порада Лубінця — виїжджати українцям з ТОТ, бо захоплена територія росією не піддається жодним ознакам правової держави, тож і ніякого захисту для громадян України там немає.

Як звернутися по допомогу до Офісу Омбудсмана 

• Гаряча лінія: 0800-50-17-20; 044-299-74-08

• Звернення через чат-бот “Омбудсман України” у Телеграм: @ukraine_ombudsman_bot. У чат-боті зібрана важлива інформація в 17 категоріях. Зокрема, тут можуть отримати відповіді щодо своїх прав військові, переселенці, родини з дітьми. Також є категорія для людей, які перебувають на тимчасово окупованій території або ж примусово депортовані.