Машина-амфібія для Случі: як у Звягелі на Житомирщині очищують річку
Щоліта рівень води у Случі критично падає. Сповільнюється течія, річище заростає лататтям, вода застоюється і «цвіте», внаслідок чого в ній падає вміст кисню, натомість підвищується рівень марганцю. Це ускладнює роботу водоканалів, у криницях знижується рівень води. Люди змушені її економити, щоб вистачило для питних потреб, не кажучи вже про полив городини.
Розв'язання екологічної проблеми довго перебувало на рівні намірів і декларацій. Але восени 2023 року за кошти міського бюджету у Звягелі придбали самохідну багатофункціональну установку шведського виробництва «Truxor Т-40» класу «Амфібія». На цю машинерію покладають великі надії — саме вона має врятувати Случ від замулення та зберегти її рекреаційний потенціал.
Одна річка — проблем багато
Річка Случ — головна водна артерія міста Звягеля і району. Це — основне джерело водозабезпечення для близько сотні тисяч осіб. Зокрема, міст Звягель та Баранівка, низки сіл та селищ — Гульська, Чижівки, Городниці та інших.
Свого часу на Случі розглядали можливість будівництва каскаду дамб і міні-ГЕС. Були наміри розробити проєкт дамби в районі колишнього пивзаводу. Активно органи місцевого самоврядування Звягеля це обговорювали ще у 2019 році. Але більшістю думок дійшли висновку, що штучні гідроспоруди загрожують перетворити Случ на каскад ставків із застояною водою.
«Будувати греблі — це порушення неперервності течії та міграції живих організмів; підпори, що призводять до застою води», — стверджує Олексій Ярошевич, директор «Блю Ріверс Екологічний консалтинг», експерт проєкту, координатор проєктів ОБСЄ в Україні.
З його думкою погоджуються і дослідники:
«Гідротехнічне будівництво прийнято розглядати в позитивному контексті впливу на довкілля, якість та кількість водних ресурсів. До таких рішень вдаються на рівні місцевих громад, регіональної влади, міністерств та відомств. Проте на практиці виявляється, що штучне втручання в природні водойми часто негативно позначається на річках та довкіллі — незалежно від параметрів гідроспоруд, їх типу, конструкції, призначення, розміщення тощо», — йдеться у висновку наукових співробітників Національного університету водного господарства та природокористування (місто Рівне).
На засіданні спільної комісії за участю депутатів Звягельської районної та міської рад, представників виконавчих органів міської влади та РДА підписали меморандум між міською громадою і громадами району щодо недопущення будівництва дамб і ГЕС на річці Случ.
«Відсутність суттєвого льодоходу й весняної повені упродовж багатьох років не дають можливості річці самоочищатися. Як наслідок, це призводить до замулення, донних відкладень, заростання чагарниково-болотною рослинністю водного простору, заболочування берегової смуги. Для покращення якості води, зменшення витрат на експлуатацію водопровідних очисних споруд і запобігання забрудненню річки Случ треба провести очистку дна водосховища та розчистку галереї. Для збереження та поліпшення екологічного стану Случі потрібне значне фінансування», — коментує проблему Олена Горбонос, начальниця Звягельської дільниці басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
«Амфібія» — для Случі
Олексій Ярошевич, вивчивши проблеми Случі та інших так званих малих річок України, порадив локальні заходи порятунку, серед яких — розчищення річища Случі та Смолки (менша річка в межах Звягеля, що впадає у Случ) від надлишкової водної рослинності та мулу зі збереженням природних морфологічних характеристик річища і берегів.
Для цього може бути застосована багатофункціональна установка класу «Амфібія» — про це каже один із висновків науково-практичної конференції «Про стан річок України та шляхи його покращення», що пройшла у Звягелі в жовтні 2023 року.
Самохідна багатофункціональна установка «Truxor Т-40» класу «амфібія» разом із додатковим обладнанням обійшлася міському бюджету в 9,5 млн грн. Техніку обирали, спираючись на науковий підхід, аби її робота не нашкодила природі.
«Ми вивчали досвід Коростеня. Коли здійснювали закупівлю цієї техніки, 12 таких одиниць уже працювали на території України й показали гарні результати. Зокрема, в такий спосіб від надмірної водної рослинності звільнили волинську річку Стохід. Упродовж трьох днів машинерія розчистила водне плесо на відрізку, що припадає на Національний природний ландшафтний парк “Прип’ять-Стохід” — урочища Березня, Піярська, Підвісний міст. До того річище було зарослим водоростями, ніби довгим мотуззям. Цей метод використовується в європейських країнах, адже це — сертифікована техніка, яка пройшла необхідні ліцензійні випробування», — каже начальник управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради Олег Годун.
«Тема забезпечення населення якісною водою — одна з найактуальніших для нашого регіону. Вирішення проблеми треба розглядати у двох напрямках: очищення ложа водозабору (водосховища, з якого бере воду водоканал) і заходи рекреаційного характеру вздовж берегів Случі. Одним із ключових кроків є використання багатофункціональної установки класу “Амфібія”. Вона оснащена комплектом обладнання, яке дозволятиме поглиблювати річище водойми та чистити його від заростей, а також проводити зачистку берегів», — коментує міський голова Звягеля Микола Боровець.
Але в пересічних звягелян мало оптимізму. Певно, це викликано значним рівнем недовіри до дій і рішень влади.
«У нашій річці скоро крокодил заведеться, доки її очистять. Взагалі ви бачили, який стан річки? Її навіть жаби бояться», — каже звягелянка Людмила.
«Вода зникає. Раніше Случ перепливати треба було, а зараз можна переходити...», — додає Максим.
Водночас місцеві переконані, що чистити річку треба.
«Скільки б не коштувало, а чистити треба», — каже звягелянка Оксана.
«Очищення річки Случ — головної артерії питної води — одна з пріоритетних проблем, які необхідно вирішувати, причому невідкладно. Тільки початок літа, а річка вже в жахливому стані», — додає Геннадій.
Затвердили план очищення Случі в межах Звягельської громади
У лютому 2024 року органи місцевого самоврядування Звягеля презентували громаді план очищення Случі. Серед основних завдань:
- санітарна чистка прибережної зони від кущів та видалення аварійних дерев;
- косіння річища від порослі та очерету;
- очищення річища від очеретяних острівків.
Тоді ж розпочали роботи з розчищення прибережних ділянок, а самохідну установку-амфібію «Truxor» почали залучати 15 березня.
Як пояснив начальник комунального управління Олег Годун, готуючи програму очищення річки Случ, власне, річку та берегову зону в межах Звягельської громади розбили на 7 умовних секторів. Цьогоріч заплановані до розчищування два сектори — 3-й і 4-й, що охоплюють територію від рятувальної станції (центрального пляжу) до будівлі РЕМу.
Роботи стартували в районі центрального пляжу й просуваються вгору за течією.
«Спочатку чиститимуть водне плесо в районі міського пляжу. Буде розширено його територію, щоб створити комфортні умови для відпочивальників», — аргументували у міській раді.
«У першу чергу взялися за розчищення берегів, щоб забезпечити під’їзд техніки. Бо в багатьох місцях це було неможливо. Роботи виконує КП “Звягельсервіс”. На берегах видаляють зайві та аварійні дерева, а річище чистять від рослинності та мулових відкладень», — каже Олег Годун.
Як працює «Амфібія»?
На ці роботи попередньо виділено 700 тисяч гривень із міського бюджету: 600 тисяч — на роботу установки-амфібії, 100 тисяч — на зрізання дерев. Якщо виникне потреба, то протягом року суми збільшать.
«Немає методики, яка дозволяє обрахувати, які обсяги робіт буде виконано в межах запланованих коштів, бо кожна річка має свої особливості, своє русло. Приміром, особливості Случі полягають у тому, що вона тече з півдня на північ, а річище простяглося в кам’янистому каньйоні. Тому роботу установки “Truxor” супроводжують водолази рятувальної станції. Вони вивчають дно, розташування підводних каменів, великих гілляк, труб, щоб уникнути пошкодження техніки», — пояснює Олег Годун.
За кермом амфібії — працівник КП «Звягельсервіс», який має досвід роботи трактористом. Він пройшов відповідне навчання. У процесі стажування — другий працівник.
Споживає установка «Truxor» до 6 літрів пального на годину.
«Але це залежить від виду робіт. Якщо косіння берегової трави та очерету, то споживання складає близько 4 літрів на годину, якщо ж роботи виконують ковшем, “розхід” може сягати 6 літрів», — каже водій-машиніст амфібії Олександр.
У витрати також включено амортизацію та заробітну плату.
А це точно дружньо до довкілля?
Роботи проводяться відповідно до плану управління житлово-комунального господарства та екології міської ради.
«Узгоджуємо з екологами, науковцями, є відповідне рішення виконкому, в основу якого покладено досвід Коростеня. Зважили, який буде вплив на довкілля, відповідно, де і які роботи можна виконувати. Де росте, наприклад, квіточка з Червоної книги України, там не можна. Працюємо з мінімальним втручанням в екосистему. Загалом, щоб це відповідало екологічним вимогам, особливо — в період нересту. Бо якщо інтенсивно поглиблювати дно (як дехто з місцевих жителів пропонує — одразу ледь не до 4 метрів), то можна не врятувати, а навпаки — занапастити річку, її екосистему», — додає начальник управління ЖКГ.
На період нересту у Звягелі призупинили використання установки-амфібії. Залежно від регіону, період нересту починається наприкінці березня-початку квітня й може тривати до кінця травня. Закон дозволяє дещо коригувати нерестовий період, враховуючи місцеві особливості. Про це повідомляло управління ЖКГ Звягельської міської ради. Власне, роботи поновили у червні. Днями «Амфібія» косила очерет та іншу водну рослинність на ділянці довжиною кількасот метрів — від Житомирського мосту до острівка. Також працювала в районі Фортеці.
Скошену рослинність згодом за допомогою навісного обладнання вивантажили на берег, звідки вивезли вантажівкою.
Водночас комунальники підготували міський пляж до купального сезону. За підтримки благодійників встановили дерев’яні парасолі та висадили дерева. За кошти комунального підприємства завезли пісок, встановили роздягальню.
Яких результатів чекати?
Від початку активних робіт, враховуючи перерву на нерест, минуло недостатньо часу, щоб виміряти вже наявні результати в цифрах. Очищення водного плеса в цій місцині помітно візуально. Проте ще не було пікових літніх температур, аби оцінити критичний рівень падіння води та швидкість відновлення порослі.
Тому в управлінні житлово-комунального господарства міської ради говорять про очікувані результати. Головними серед них вбачають підняття рівня ґрунтових вод; зменшення вмісту марганцю, що покращить виробництво питної води; запобігання обмілінню, заростанню та замуленню водойми.
Важливу роль органи місцевого самоврядування відводять створенню місць рекреаційного відпочинку та альтернативному водозабезпеченню громади підземними водами. Для покращення якості виробництва питної води у Звягелі у 2024 році планують почати проєкт реконструкції водозабірних споруд на річці Случ.
Захист довкілля не може бути «на паузі» навіть під час війни
На допомогу громадам, готовим до порятунку своїх річок, може стати посібник «Малі річки: кліматичні та екологічні виклики», підготовлений за матеріалами торішньої науково-практичної конференції.
Вона відбулася одночасно з виїзним позачерговим засіданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. У засіданні взяли участь посадовці всіх рівнів: народні депутати, профільні міністри, представники державних агентств і служб із захисту довкілля, голови громад, обласної та районної адміністрацій.
Наукову складову сформували співробітники провідних українських університетів, що вивчають водне господарство, природокористування, меліорацію.
Учасники обговорили причини забруднення річок України та їхній загальний стан. Окрему увагу приділили впливу на водні об’єкти воєнних дій, внаслідок чого у водойми потрапляє велика кількість забруднювальних речовин.
Головний висновок: питання річок, які є природним ресурсом національного значення, повинно вирішуватися комплексно, значною мірою — починаючи з державного рівня, де має бути доопрацьоване природоохоронне законодавство. Зокрема, в частині використання водних ресурсів (річок та артезіанських вод) для потреб промислових та сільськогосподарських підприємств.
Запропоновані рішення та рекомендації можуть бути застосовані до покращення екологічного стану інших малих річок України, що дозволить покращити якість водозабезпечення громад та загалом позитивно позначиться на екологічному стані кожного регіону.
Олег БРЮХАНОВ
***
Цей матеріал створено у межах Школи журналістики рішень Східного Варіанта
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
