Злочини росії — найбільші звірства та жорстокість, які мені доводилось бачити за весь період служби, — криміналіст з Луганщини (фото, відео)

Начальник відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП в Луганській області, підполковник поліції Юрій Іванін розповів про власний досвід роботи криміналіста, про важливість вилучення ДНК-слідів задля ідентифікації та притягнення до відповідальності російських військових. Адже найдрібніша деталь може бути важливою для слідчих та оперативників, які надалі працюватимуть із цією доказовою базою.

Юрій Іванін родом з Сєвєродонецька. На службу до правоохоронних органів прийшов у 1995 році. Спочатку працював дільничним, а з 2001 року розпочав професійний шлях криміналіста. У 2022 році, ще до початку повномасштабного вторгнення, Юрій планував йти на пенсію.

"Сьогодні я мав би вже бути на пенсії, але друге, вже повномасштабне вторгнення росіян на нашу землю відтермінувало мій відпочинок на невизначений час. Не було жодних сумнівів — вже напрацьований досвід та навички мають працювати на Перемогу", — зазначив криміналіст.

Професійний досвід Юрія Іваніна — неоціненний, бо майже 10 років тому він вже стикнувся з наслідками "руського миру" на Луганщині. Працюючи в Науково-дослідному експертному криміналістичному центрі, він разом з колегами документував злочини учасників незаконних збройних формувань. 

"Їхні звірства я побачив спочатку у Сєвєродонецьку, оглядаючи будівлю колишнього Державного інституту азотної промисловості. Там знайшли катівню та двох полонених, які, на щастя, були живі. А от в ізоляторі тимчасового тримання ми знайшли двох вбитих чоловіків", — наголосив криміналіст.

Евакуювавшись до Дніпра разом зі своїми та колегами, підполковник поліції продовжив службу: працював у деокупованих містах і селах Київщини та Харківщини, на прильотах ворожих ракет на Вінниччині та Полтавщині, займався ідентифікацією тіл загиблих.

"Ми шукаємо все, що може довести злочини росіян. Вилучаємо ДНК-сліди  звідусіль – з одягу, посуду, пляшок з-під алкоголю, георгіївських стрічок, шевронів, сухпайків тощо. Мета —  ідентифікація та, як наслідок, притягнення до відповідальності російських військових та військових «днр/лнр» за слідовою інформацією. Коли працюєш над збором доказів у таких місцях, усвідомлюєш, що навіть найдрібніша деталь може бути важливою для слідчих та оперативників, які надалі працюватимуть із цією доказовою базою, встановлюватимуть причетних до скоєння злочинів", — розповів криміналіст.

З деокупацією Київської та Харківської областей Юрій Іванін почав працювати над документуванням воєнних злочинів на звільнених від окупантів територіях у складі пересувних криміналістичних лабораторій. Обстеження пошкоджених унаслідок артилерійських та авіаційних обстрілів будівель та споруд, місць проживання та дислокації російських військових, збір ДНК-матеріалів, ексгумація тіл — робота криміналіста в умовах воєнного стану.

Найважчі емоції поліціянту довелося пережити під час роботи у Кременчуці де російська ракета влучила в торгово-розважальний комплекс.

"Це не схоже на досвід моєї роботи в інших областях. Тут тіла людей стали фрагментами й наша задача стояла в тому, щоб зібрати їх, ідентифікувати хто це був. Знаєте, що найстрашніше? Розуміти, що 28 фрагментів, які знаходяться перед тобою – це все одна людина…Людина, яку вбили росіяни", — наголосив криміналіст.

Працюючи, Юрій Іванін щодня дивиться на той жах, що лишає по собі так званий "братній народ".

"Психологічно дуже важко пропускати через себе кожну історію, кожну обірвану чи зламану долю, що стала мішенню руського миру. Тому під час роботи усі почуття та емоції ніби вимикаю, бо інакше просто неможливо… Дає сили працювати далі усвідомлення того, що я роблю свій вклад у притягнення росії до відповідальності за вчинені нею воєнні злочини", — додав криміналіст.

Читайте також: "Найскладніше в роботі находити тіла дітей", — рятувальник з Маріуполя

Читайте також: "Я такого звірства не бачив", — прикордонник Луганського загону про 21 місяць російського полону