Жителька Маріуполя поділилася історією виїзду з окупації

У липні 2025 року Марія Короткова виїхала з тимчасово окупованого Маріуполя — міста, яке росіяни захопили у травні 2022 року.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Чоловік Марії — військовослужбовець, тож розмови про можливе повномасштабне вторгнення в родині виникали не раз. Уже 20 лютого він перебував у військовій казармі, а 22 лютого Марія бачила його востаннє перед довгою розлукою.

24 лютого 2022 року вона прокинулася від сповіщень на телефоні. У шкільному чаті батьки обговорювали, чи вести дітей до школи, чи залишати вдома. Відкривши новини, Марія прочитала про масовані російські удари по українських містах.

Родина усвідомлювала: Маріуполь — одна з головних цілей для російської армії. Тож першочерговим завданням було вивезти дітей з міста.

“Почалося справжнє виживання”

“Уже 3 березня в місті повністю зникли зв’язок, газ і вода. Тоді росіяни почали обстрілювати Маріуполь з артилерії. Я казала сусідам, що найбільше боюся авіаударів — і після 8 березня саме це й почалося. Армія рф руйнувала місто з усього доступного озброєння, зокрема з авіації. Будинки складалися на очах”, — ділиться героїня.

Під час блокади вона залишалася у своїй квартирі на першому поверсі.

“Вікна вибило, тож ми заклеювали їх целофаном. Разом зі мною жили ще дев’ятеро сусідів — верхні поверхи повністю згоріли. Готували їжу на вогнищі, носили її й літнім людям у підвал, бо ті зі страху майже не виходили назовні. Почалося справжнє виживання, тому ми об’єднувалися”,  — розповідає жінка.

Маріупольчанка вирішила залишатись в місті, бо переймалась за процес проходження фільтрації під час виїзду. Після заходу росіян у Маріуполь перевірки запровадили навіть на виїздах із районів.

У зруйнованому та вже повністю окупованому Маріуполі місцеві, які залишились, мали самостійно організовувати свій побут в умовах повністю знищеної інфраструктури:

“Сусіди допомогли мені з бочками для води й під’єднали їх до водостоку — під час дощу туди набиралася вода. Згодом інший сусід провів електрику до квартири, бо “комунальники” відмовилися щось робити через згорілий лічильник”, — згадує Марія.

Шлях евакуації з Маріуполя

У 2025 році Марія дізналася, що її чоловік вийшов із російського полону, і зрозуміла: потрібно наважуватися на виїзд.

“Перед дорогою я читала інструкції від перевізника: яких слів у розмові з ФСБ краще уникати, до чого потрібно бути готовою. Мені пощастило — спілкування тривало лише 45 хвилин. У дітей телефони не перевіряли”, —  каже жінка.

Героїня розповідає, що під час фільтрації співробітники ФСБ повністю перевіряли телефони, читали листування, розпитували, чому родина виїжджає з Маріуполя.

Далі шлях Марії до підконтрольної Україні території пролягав через Білорусь. На кордоні працює гуманітарний коридор “Мокрани — Доманове” (Волинський гуманітарний коридор). На Волині Марію з дітьми зустріли волонтери, які одразу запитали, чи потрібна допомога.

“Перетин кордону я відчула як повернення додому. Рідний прапор, рідні шеврони на формі прикордонників”, — з усмішкою пригадує маріупольчанка.

Попереду на Марію чекала довгоочікувана зустріч із чоловіком. А діти нарешті змогли обійняти свого батька.

У Києві сім’я оформила статус ВПО та згодом отримала підтримку від центру “ЯМаріуполь”. В Офісі Омбудсмана доньці допомогли зі вступом до вищого навчального закладу — українських документів про закінчення середньої освіти вона не мала.

“Я не очікувала, що буде стільки підтримки від благодійних фондів. Вони постійно телефонують, запитують, якої допомоги потребує наша сім’я. Зокрема, видають ваучери на одяг, а деякі фонди можуть покривати витрати на оренду житла”, — розповідає Марія.

Також після нічних атак по Києву сім’ї телефонують психологи, аби дізнатися, як вони перенесли обстріли, та пропонують допомогу.

Читайте повністю цей матеріал: «Перетин кордону відчула як повернення додому»: шлях маріупольчанки з окупованого міста

***

Якщо ви, або ваші рідні шукають інформацію про виїзд з тимчасово окупованої території України, ви можете звернутися до громадської організації Helping to Leave:

• “Гаряча лінія”: +38 (093) 177 64 58;
• Telegram-бот;
• Офіційний сайт.

Можете також звернутися до Офісу Омбудсмана:

• Гаряча лінія: 0800-50-17-20; 044-299-74-08;
• Звернення через чат-бот “Омбудсман України” у Телеграм: @ukraine_ombudsman_bot. У чат-бот можуть звертатися громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованій території або ж примусово депортовані до рф.

Читайте також: «23-й мікрорайон»: як подружжя з Маріуполя створило ГО для переселенців на Кіровоградщині