З Добропілля гуманітарна місія "Проліска" щодня евакуює по 30-40 людей: що відбувається у місті

Через наближення лінії бойового зіткнення російські війська щодня атакують Добропілля десятками дронів. Захист від обстрілів та обвалів мінімальний, оскільки мобільні бетонні укриття, розкидані по місту, можуть вмістити лише кількасот людей. Через це більша частина населення ховається у підвалах, не пристосованих для цього.

Про це йдеться у репортажі Східного Варіанта.

Щодня з Добропілля волонтери гуманітарної місії «Проліска» евакуюють по 30-40 осіб. Здебільшого це люди з обмеженими фізичними можливостями, пенсіонери чи родини, де молодші члени доглядають старших.

Молоді в евакуаційних екіпажах майже не буває, діти — вкрай рідко, оскільки тут діє примусова евакуація неповнолітніх. Тепер містом в рази частіше курсують гуманітарні автівки та буси, таксі.

Цивільні машини в Добропіллі зрідка можна зустріти, оскільки пересуватися ними без особливої потреби люди бояться — дрони зазвичай цілять саме в них. Тож нині найпопулярнішим способом пересування лишаються велосипеди. Особливо — після початку комендантської години, оскільки після 15-ї росіяни особливо багато дронів підіймають у небо над містом. Тому ті поодинокі містяни, які ризикують рухатися вулицею, наражають себе на значну небезпеку.

Одне з найболючіших питань Добропілля сьогодні (крім безпекового) — електропостачання. Точніше, його відсутність, оскільки через ранкові обстріли, які сталися учора, його другий день немає. Це вже стало звично. Кілька жінок бідкаються, що через це немає зв’язку. Тому лишається дивитися на два квадратики на екрані телефону, не маючи можливості отримати повідомлення чи комусь зателефонувати.

Місцева жителька Ольга Степанівна журналістам Східного Варіанта каже, що цього дня обстрілів було вкрай мало — лише вранці кілька ударів дронами по околицях міста, решта ж пролітали повз. Це в Добропіллі вважається поганим знаком, затишшям перед роєм дронів. Оскільки зазвичай такі години зволікання означають, що окупанти накопичують безпілотники для ударів.

Дехто з сусідів уже почав облаштовувати собі місце в підвалі «на майбутнє». У сирому приміщенні вони настелили ковдр і принесли кілька банок з консервацією та з кілограм печива — на випадок, аби там була якась їжа. Тепер же туди зносять і кількадесят літрів води — на випадок, якщо захочуть пити, доведеться потушити невеличкий вогонь чи потрібно буде щось помити.

В умовах повної залежності від наявності ворожих безпілотників у Добропіллі минають місяці. Тепер у квартирах і будинках замість електроенергії — світло від свічок і ліхтарів, замість централізованого водопостачання — вода, куплена чи набрана у водовозах. У кроковому доступі зібрані на швидку руку речі, з якими можна буде прожити бодай кілька днів. Номери волонтерів тепер також скрізь — містяни зберігають їх не лише в телефоні, а й виписаними у блокноти, подекуди навіть пишуть на стінах підвалів. Щоправда, немає гарантії, що вони зможуть дотелефонуватися, коли стільниковий зв’язок вчергове зникне.

Сьогодні з прифронтового Добропілля лише гуманітарна місія «Проліска» щодня реєструє 30-40 заявок на евакуацію. Буває, вивозять навіть більше людей — тих, кого зустрічають дорогою. І хоч рятувальні рейди вже зараз небезпечні, цивільні продовжують відтягувати момент евакуації. Інколи, кажуть волонтери, це вартує їм життя.

Читайте повністю про ситуацію у Добропіллі в матеріалі Східного Варіанта: «Тут молюсь, якщо летить, тут сплю, а збоку — вечеряю»: день у Добропіллі, з якого люди готові евакуйовуватися пішки

Раніше Східний Варіант вже робив репортаж із Добропілля: «Якщо до весни дожили – значить, все буде добре»: у що вірять і як живуть мешканці прифронтового Добропілля