Як реінтегрувати майже 1,6 млн дітей та молоді з окупації: громадські організації презентували "дорожню карту"

На тимчасово окупованих територіях перебувають майже 1,6 млн дітей та молоді різного віку. Всі вони з 2014 року піддаються російській політиці русифікації та мілітаризації. І вже сьогодні необхідно думати як ефективно реінтегрувати дітей після деокупації ТОТ. Оскільки, на жаль, історія та приклади інших держав свідчать про те, що, якщо реінтеграційної політики немає, то може виникнути внутрішній конфлікт.

Про це заявляє громадська організація ЦГП "Альменда".

Тому українські правозахисники підготували та презентували рекомендації ("дорожню карту") щодо політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації. "Дорожня карта" була розроблена експертами трьох громадських організацій:

• ЦГП "Альменда";
• Регіональний центр прав людини;
• Української гельсінської спілки з прав людини.

Рекомендації базувалась на:

1. Висновках "Дослідження досвіду країн, які пережили воєнні конфлікти й внутрішні суперечності, щодо реінтеграції дітей і молоді".
2. Матриці успішних та неуспішних практик, які потрібно враховувати під час напрацювання державної політики України щодо реінтеграції дітей та молоді після деокупації.
3. Результатах дискусій з українськими студентами, в тому числі ВПО, щодо бачення процесів реінтеграції дітей та молоді.

Робота проводилась протягом року, сукупність отриманих знань та думок студентів дозволила скласти рекомендації, які враховують різні аспекти та підводні камені реінтеграційних процесів.

В "дорожній карті" було виокремлено 6 умов впровадження та 11 принципів політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації.

Сама "карта" складається з 7 стратегічних цілей:

1. Висока довіра до української держави та її інститутів більшості людей, які перебувають в окупації.
2. Нетравматичне відновлення громадянської ідентичності.
3. Подолання протиставлення української й російської мов, оскільки пропагандисти використовують це як спосіб розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
4. Запобігання дискримінації та сегрегації.
5. Подолання ментальних травм та забезпечення психологічної реабілітації дітей та молоді з деокупованих територій.
6. Сприяння формуванню політики пам’яті.
7. Долучення дітей та молоді до процесів деокупації, реінтеграції та розбудови миру.

Дослідники підкреслили, що всі цілі мають бути впроваджені в комплексі, не відірвано один від одного.

Нагадаємо, окупанти знищують українську культуру на сході України, спалюють книжки та демонтують пам’ятники жертвам Голодомору.

Читайте також: Агітація в дитсадках та побудинкові обходи. Як росія фабрикує "вибори" на Луганщині