Топ 5 актуальних питань для ВПО про Міжнародний реєстр збитків

Міжнародний реєстр збитків продовжує приймати заяви про щодо втрат, завданих збройною агресією російської федерації проти України. У ВПО виникають різні питання від процедури оформлення заяв до можливостей отримати компенсації.

Східний Варіант зібрав та дослідив актуальні для ВПО питання щодо Реєстру збитків. Також роз'яснення надав юрист БФ «Схід SOS» Владислав Платонов.

⁠Як подати заяву на компенсацію через Міжнародний реєстр збитків?

Станом на сьогодні, основний механізм подачі заяви до Міжнародного реєстру збитків — електронний. Подати заяву можливо самостійно через вебпортал або застосунок «Дія», обравши розділ «Репарації: Міжнародний реєстр збитків» Там потрібно перейти за категорією заяви зі списку та заповнити необхідну інформацію. Після чого — підписати електронним підписом.

Також відомо, що деякі ЦНАПи надають допомогу у подачі заяви до Міжнародного реєстру збитків. Юрист БФ «Схід SOS» Владислав Платонов говорить:

«Зокрема у Дніпропетровській області також починають допомагати постраждалим у подачі таких заяв. Переселенці можуть подати заяву по всіх категоріях, яких наразі відкрито 16. Постраждалі, які не мають довідки ВПО, можуть подати заяву на всі категорії, крім пов’язаних з вимушеним внутрішнім переміщенням».

Після того, як заяву буде перевірено на відповідність прийнятим правилам та внесено до Реєстру, заява та докази до неї будуть передані майбутній компенсаційній комісії. Про це йдеться на порталі «Дія».

За даними від заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, станом березень, відомо про понад 130 тисяч заяв, поданих українцями до Міжнародного реєстру збитків.

«Сотні мільярдів євро російських державних активів залишаються замороженими. Парламенти Європи можуть і повинні ухвалити рішення, які дозволять спрямувати ці кошти на компенсацію жертвам війни», — зазначає Ірина Мудра у своєму дописі у Facebook.

Також нещодавно народна депутатка, голова Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк звернула увагу, що всім постраждалим варто подбати про фіксування збитків у Реєстрі.

«Темпи подачі заяв не відображають реальної кількості втрат. І чим більше буде подано заяв, тим швидше буде розуміння, як формувати і наповнювати компенсаційний фонд», — йдеться на сторінці Олени Шуляк у Facebook.

Детальніше про категорії та правила подання заяв до Реєстру збитків за посиланням.

Які збитки фіксують у першу чергу?

У першу чергу Міжнародний реєстр збитків (RD4U) фіксує найбільш критичні та прямі наслідки російської агресії.

«За сталою практикою у першу чергу фіксують пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія А3.1). Це одна з основних категорій заяв, що найбільше подаються постраждалими особами через Дію, — говорить юрист Владислав Платонов. — Також фіксують вимушене внутрішнє переміщення (категорія А1.1) та втрату доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (категорія А3.6)».

⁠З'явилася можливість зареєструвати втрату роботи через війну: як це зробити?

Нещодавно в Україні розпочалося бета-тестування нової категорії в Реєстрі збитків А3.4 – «Втрата оплачуваної роботи», через агресію російської федерації.

Для участі у тестуванні знадобляться РНОКПП та електронна пошта: частину інформації система підтягне з електронних реєстрів, а решту потрібно внести вручну. Про це йдеться на порталі «Дія».

Зареєструватись у цій категорії можуть такі громадяни:

• наймані працівники;
• самозайняті особи;
• особи, які втратили оплачувану роботу 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок агресії рф;
• фахівці, які працювали за цивільно-правовим договором.

Щоб зареєструватися у бета-тестуванні, потрібно заповнити дані у застосунку або на порталі Дія». Долучитися до тестування можливо за посиланням.

Чи можуть подавати заяви до реєстру збитків ВПО з 2014 року?

Станом на сьогодні реєстр приймає заяви лише щодо збитків, завданих з моменту початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Владислав Платонов пояснює:

«Переселенці з 2014 року можуть подати заяви в різних категоріях, але виключно щодо тих фактів, які настали з 24 лютого 2022 року. Наприклад, їхня власність була окупована чи знищена, відбулося повторне внутрішнє переміщення, втрата доступу до житла, смерть близької людини після цієї дати».

Щодо тих фактів, які відбувалися в період з 2014 до 24 лютого 2022 року наразі немає остаточного рішення. Юрист припускає, що «можливо, в перспективі будуть зміни, і Реєстр почне приймати заяви». Однак, зараз такої функції немає.

⁠Які докази потрібно подавати та як визначатимуть розмір компенсації?

Основні докази, що подаються до реєстру, мають підтверджувати настання збитків, втрати чи шкоди, про які йдеться у заяві.

«Це залежить від категорії, бо для кожної заяви розроблена певна форма, яка містить опис інформації та доказів, які потрібно заповнити та завантажити. Також можливо подати додаткову інформацію та документи, які можуть бути долучені для обґрунтування заяви», — пояснює юрист БФ.

Основні докази, які можуть знадобитись, залежно від категорії заяви:

• фотографії або відеоматеріали;
• документи, що підтверджують право власності або користування;
• медичні документи;
• довідки, витяги з реєстрів;
• інші матеріали, передбачені формою заяви.

Щодо розміру компенсації наразі говорити зарано. Як інформує Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, реєстр збитків фіксує обсяги та наслідки російського вторгнення та є тільки першим кроком у процесі створення міжнародного механізму виплати компенсацій постраждалим. Він не визначає розмір збитків і не призначає компенсації.

16 грудня 2025 року була ухвалена Конвенція про створення Міжнародної Компенсаційної комісії як правонаступниці Реєстру збитків для України, яка надалі буде розробляти компенсаційний механізм.

Корисні контакти

За додатковою консультацією можна звернутись на «гарячу лінію» безоплатної правової допомоги БФ «Схід SOS» за номером:

• 0 800 332 614 (пн-сб з 8:00-18:00) або у месенджери:
• Viber +38 (099) 710 48 72;
• Telegram +38 (096) 108 60 48.

***

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.