У Держслужбі України з етнополітики та свободи совісті пояснили, чому не планують включати урумську та румейську мови до Європейської хартії

Нещодавно надазовські греки висловили стурбованість, щодо оновленого списку мов, які підпадають під дію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, не планують додавати їхні регіональні мови — румейська та урумська. Докладніше про це Східний Варіант писав минулого тижня. Медіа звернулося за коментарем до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, щоб дізнатися, чому мови надазовських греків не планують додати до оновленого списку мов Європейської хартії

Наприкінці минулого року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт № 12364, який має перейменувати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин на Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, а також оновити список мов, які підпадають під дію хартії. Так, зі списку планують вилучити російську та молдавську, додати чеську, замінити грецьку на новогрецьку, а єврейську на іврит.

Надазовські греки виказали занепокоєння, що до оновленого списку не потрапили їхні регіональні мови — урумська та румейська. Зокрема, громадська організація «Надазовські греки: уруми й румеї» закликала внести їх до оновленого переліку мов Європейської хартії.

Як повідомили Східному Варіанту в Державній службі з етнополітики та свободи совісті, перейменувати Європейську хартію рекомендував Конституційний Суд України через невірний переклад. Під час ратифікації в Україні назву хартії прийняли не від базового терміну «regional or minority languages» (англ.), а з перекладу з російської мови. Тож ініціатива з перейменування мусить виправити та затвердити відповідну назву міжнародного документа.

Даючи пропозиції щодо оновленого переліку регіональних мов, Державна служба з етнополітики враховувала, що до кожної мови можна буде застосувати щонайменше 35 пунктів або підпунктів із положень частини III Хартії.

«При формуванні такого переліку Держслужба з етнополітики та свободи совісті враховувала дані статистичного звіту про кількість громадських об’єднань та стан забезпечення прав національних меншин (спільнот) і корінних народів в Україні, у якому відображається і використання мов національних меншин (спільнот). Відповідно до статистичного звіту, станом на 2022 рік в Україні у виховному процесі закладів дошкільної освіти, у навчальному процесі закладів загальної середньої освіти, у закладах передвищої й вищої освіти використовувалися такі мови національних меншин (спільнот): болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, російська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.

Також Міністерство освіти й науки України забезпечувало друк підручників для закладів загальної середньої освіти саме цими мовами. Зазначені вище мови активно використовувалися під час проведення різних культурних заходів підготовлених національно-культурними товариствами національних меншин (спільнот), зокрема за підтримки культурно-мистецьких програм, що фінансувалися коштом місцевих бюджетів. У 2022 році цими мовами в ефір виходили радіо- і телепередачі, підготовлені Координаційним центром мовлення національних меншин АТ НСТУ, а також приватними медіа», — повідомив заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держслужби з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

За його словами, проєкт постанови Кабміну «Про затвердження переліку мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення», який був прийнятий 7 червня 2024 року, Держслужба з етнополітики почала готувати після ухвалення Закону ««Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах». У часових рамках це було після того, як були сформовані пропозиції до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов».

«Метою постанови є збереження та розвиток мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, які перебувають під загрозою зникнення, що відповідає статті 11 Конституції України. Проєкт постанови розроблено Держслужбою в співпраці з провідними науковими установами Національної академії наук України. До переліку включено дев’ять мов, частина з яких потребують проведення унормування і кодифікації, зокрема й урумська та румейська мови. Для цього потрібно офіційно затвердити алфавіт і правопис, створити словники, виконати низку інших заходів для їх збереження. Стосовно цих мов наразі неможливо застосовувати 35 пунктів або підпунктів із тих положень, що наведені в частині III Хартії, як визначено пунктом 2 статті 2 Хартії», — повідомляє Ігор Лоссовський.

Із заяви пана Лоссовського виходить, що румейську та урумську мову не додали до оновленого списку мов Європейської хартії через неможливість застосувати до них 35 пунктів або підпунктів із частини III Хартії.

Водночас Держслужба повідомила, що, враховуючи суспільний інтерес, можливий пошук механізмів, за яким буде додано некодифіковані загрожені мови до законопроєкту.

Також цього року Держслужба з етнополітики планує розробити Стратегію збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення, із залученням науковців, громадських активістів та популяризаторів мов.