Сьогодні Стусу виповнилося б 83 роки: що відомо про його життя і творчості

Сьогодні Стусу виповнилося б 83 роки. Що відомо про його життя і творчості.

Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на Рубрику.

6 січня 2021 року виповнилося б 83 роки Василю Стусу – людині, яка стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою фігурою духовного життя епохи, письменника, правозахисника, борця.

Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Шевченко, Герой України, пише Рубрика.

Сім'я і життя Стуса

6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині в сім’ї селян четвертою дитиною народився Василько Стус. Дитинство було, як назвав його сам Стус, гарним. Хлопець із 6 років охоче і з великим зацікавленням навчався в школі, мав багато друзів.

Незабаром родина переїздить до міста Сталіно (зараз Донецьк), де батьки працюють на хімічному заводі. Сам Василь поступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно, який закінчив з червоним дипломом.

Стус вчителював. Викладав українську мову й літературу. Спочатку три місяці працював в селі Таужне Кіровоградської області, згодом у середній школі № 23 м. Горлівки. 

Проте, це не єдине поле діяльності дисидента – був підземним плитовим в шахті "Октябрська", літературним редактором газети "Социалистический Донбасс" (1963 рік) також заробляв на життя, працюючи у Центральному державному історичному архіві, згодом — на шахті, залізниці, на будівництві, в котельні, в метро. 

На прем'єрі фільму "Тіні забутих предків" 4 вересня 1965 року Василь Стус піднявся з місця й крикнув: "Хто проти арештів невинних людей — встаньте!". Після цього довелося розстатися з аспірантурою і першу свою книгу "Зимові дерева" опублікувати за кордоном. І тут почалося — арешти, попередження.

З моменту виступу у кінотеатрі за ним й слідкували агенти КДБ, він часто їздив з друзями в подорожі, в ці роки він й знайшов свою кохану. 1965 одружився з Валентиною Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 у них народився син — нині літературознавець, дослідник творчості батька Дмитро Стус.

Арешти та знищення збірок

Пропозицію Стуса опублікувати 1965 свою першу збірку віршів "Круговерть" відхилило видавництво. Попри позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і його другу збірку — "Зимові дерева". Однак її опублікували в самвидаві. У 1970 книжка віршів поета "Веселий цвинтар" потрапила до Бельгії та була видана в Брюсселі.

12 січня 1972 року — перший арешт; впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку "Час творчості". На початку вересня 1972 київський обласний суд звинуватив його в "антирадянській агітації й пропаганді" та засудив до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. 

По закінченню строку, поета вислали в Матросове Магаданської області, де він працював до 1979 на золотих копальнях. З ув'язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: "…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…". 

Протест і голодовка

У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Табірними наглядачами було знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. 

У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв'язнів поета, була наклепом). 

На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.

За свої недовгі 47 років життя борець за Україну виніс багато випробувань. Своєю мудрістю в листах з тюрми поет ділився з сином Дмитром.

У 2019 році була видана публіцистична книга українського історика, публіциста Вахтанга Кіпіані про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. 

Проте, наприкінці серпня 2019 року адвокат Василя Стуса у 1980 році та нардеп від ОПЗЖ Віктор Медведчук подав до суду позов із вимогою заборонити книгу через те, що інформація в ній нібито не відповідає дійсності. 

Нагадаємо: суд заборонив поширення книги Кіпіані про Стуса: Медведчуку відшкодують 860 гривень

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд міста Києва виніс рішення про заборону розповсюдження книги, однак це рішення не набере чинності до кінця розгляду апеляції відповідачів на це рішення.

А сама книга отримала кілька перевидань та розлетілася Україною та за її межі. 

https://www.facebook.com/vostochniyvariant/posts/3731536410238030

Раніше повідомлялося: Львів'яни витратять майже мільйон на закупівлю заборонених судом книг про Стуса для Луганщини та Львівщини