Єрмак заявив, що Україна підготувала план мирного врегулювання ситуації на Донбасі
План мирного врегулювання на Донбасі, підготовлений Україною та західними партнерами, чекає, коли Росія або схвалить його, або заявить відкрито, що не хоче миру.
Про це, як повідомляє Укрінформ, заявив голова Офісу Президенту Андрій Єрмак під час онлайн-дискусії на тему «Конфлікт на Сході України: перспективи на 2021 рік», організованої Німецьким товариством зовнішньої політики.
«Сьогодні на столі лежить конкретний план мирного врегулювання, запропонований Німеччиною і Францією, доопрацьований Україною, який, як ми вважаємо, відповідає духу «Мінська», відповідає нормам міжнародного права… Підкреслюю, план мирний - на столі… і ми дуже чекаємо на таку ж позицію з боку РФ», - заявив Єрмак.
За його словами, якщо Росія не погоджується, «це означає, що вона не хоче припинення війни та настання миру на території Донбасу».
Читайте також: Єрмак заявив, що Росія і "ЛДНР" продовжують блокувати роботу ТКГ
Представник України на консультаціях у «нормандському форматі» на рівні політичних радників пояснив, що йдеться про «дуже потужний крок», запропонований Німеччиною і Францією. Як сподівається Єрмак, він буде «предметом потужного обговорення за тиждень – два» під час відеоконференції у «нормандському форматі»: створення так званих кластерів, які можуть «стати в разі узгодження основною для Дорожньої карти, яка закінчилася би встановленням миру на Донбасі, реінтеграцією окупованих територій і проведенням місцевих виборів».
Керівник ОП назвав найбільшим на сьогодні досягненням у Мінському процесі багатомісячний режим припинення вогню. Хоча, за його словами, «на жаль, з елементами та фактами провокацій», які критично збільшилися останніми місяцями. Україна втратила 11 своїх героїв, нагадав він, кілька десятків були поранені.
«Вважаємо, що міжнародні сигнали до РФ щодо необхідності збереження режиму (припинення вогню – ред.) є принциповою умовою для продовження всіх інших перемовин», - підкреслив Єрмак.
При цьому він зазначив, що українська сторона вважає, що контроль за режимом припинення вогню має бути суворішим, а ОБСЄ повинна взяти на себе більше повноважень і трохи розширити свій мандат для спостереження, «адже є всі передумови, щоб цей режим виконувався».
Як відомо, від початку війни на Донбасі у 2014 році було укладено цілу низку угод про припинення вогню. Остання домовленість набула чинності 27 липня 2020 року.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
5
