У Центрі вивчення окупації розповіли, чому Донецьк і Маріуполь доведено до деградації і що роблять на закинутому стадіоні "Донбас Арена" російські військові

Окупанти не зацікавлені у відновленні окупованого Донецькі і не чують його "голосів".  "Донбас Арена", ка була візитівкою міста — в занепаді і там переховуються військові.

Як повідомляє Східний Варіант, про це в етері Еспресо розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

"По Донецьку. Вони за Донецьк намагаються всі там якнайшвидше забути, тому що вони використали його, "розіграли" як таку карту для того, щоб якось пояснити своє вторгнення і у чотирнадцятому, і у двадцять другому році, а тепер намагаються швидко його про нього забути, тому що Донецьк це просто купа величезних проблем, які не дають ніяких профітів", — каже керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Сам Донецьк окупантам не потрібен, додає Петро Андрющенко:

"Всім зрозуміло, що він (Донецьк оккупантам) їм не потрібен. Там нема нічого, виробництва нема, логістики нема, ну, нічого. Ніякого інтересу з точки зору росії там нема і не передбачає собою Донецьк, і він в такому занепаді, що я навіть не знаю, скільки часу, грошей треба витратити, щоб його привести хоча б в той вигляд, в якому він був до дві тисячі чотирнадцятого року".

На ТОТ Донеччини та Луганщини йде поглиблення паливної і водяної кризи

У Центрі вивчення окупації розповіли про поглиблення паливної та водяної кризи на ТОТ Донеччини та Луганщини. Як повідомляє Східний Варіант, про це в етері Еспресо розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. Зокрема, за словами Петра Андрющенка, на ТОТ загарбники не вирішили проблему з дефіцитом бензину: ”Бензину нема. Він продовжує зникати або дорожчати, бо завозять бензин незрозумілих марок. І в принципі, якщо так розбиратися, то паливна криза триває по всіх окупованих тери

Східний варіант | Новини сходу України | Донецька і Луганська областіVioletta Tsurkan

"Хто пам'ятає, як це було. Знаєте, десь в дев'яностих, на початку дев'яностих. Там, де була "Донбас Арена", і отой пам'ятник, якщо мені не зраджує пам'ять, "парк Ленінського комсомолу", щось таке він називається в Донецьку. От Донецьк повернувся в той стан. Він був такий же занедбаний, по суті, абсолютно занедбаний. Потім спочатку оцей пам'ятник розчистили, там парк, потім там "Шахтар" побудував "Донбас Арену". І ця територія стала геть інакшою і інакшим, кольорами зазаграла. А тепер вона повернулась просто в своє "природне становище", — пояснив Петро Андрющенко.

"Донбас-Арена", там взагалі жах, що відбувається, там її просто не залишилось. Це от здалеку воно ще нормально виглядає. Чим ближче, там ну просто, просто кошмар. Насправді ми бачимо там низку фотографій, тому що там систематично росіяни переховуються на "Донбас Арені", і там є де переховуватися. Я маю на увазі військових. Ну, різні речі там відбуваються. Ту гуманітарку вони там видають. Жах! Насправді Донецьк доведений ну просто до сказу. Пам'ятаючи, який він був до, там в 2013 році, в 2014, в квітні останнім разом я був у Донецьку. І ну це,  якесь інше місто, це не Донецьк, так само, як і Маріуполь не Маріуполь вже, це щось інакше і не зрозуміло, в якому воно стані і наскільки воно просто деградувало на сьогоднішній день", — констатує Петро Андрющенко.

У Центрі вивчення окупанції пропонують Україні розповісти про проблеми з водною кризою на ТОТ Раді Безпеки ООН

У Центрі вивчення окупанції вважають, що українській стороні треба більше говорити про водну кризу на тимчасово окупованих територіях. В тому числі й на офіційному рівні. Як повідомляє Східний Варіант, про це в етері Еспресо розповів керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. ”Мені здається, з урахуванням тих реалій, які існують на сьогоднішній день у Донецькій області, Україна цілком могла би скликати щонайменше і наголосити на відповідному засіданні у Раді Безпеки Організації Об’єдн

Східний варіант | Новини сходу України | Донецька і Луганська областіVioletta Tsurkan

На питання, "чи чує світ голоси Донецька і як зробити, щоб їх почули" Петро Андрющенко сказав наступне:

"Стисло, то така можливість є, було би бажання насправді. Тут є питання великі щодо бажання. Зрозуміло, що росіяни не хочуть почути, їм це нецікаво. Тут багато чого можна насправді розповідати, як зробити так, щоб почули наших людей в окупації. Інше питання чи ми самі їх чуємо? І отут от виникає, мабуть, що відповідь чому всі інші їх не чують більше всіх інших..."