У Святогірську відкрили інсталяцію у пам'ять про загиблих героїв (фото)

У центрі міста, на вул. Івана Мазепи, встановлено 4 банери з фотографіями воїнів — жителів Святогірської міської громади, які загинули в російсько-українській війні впродовж 2022-2024 років. Сьогодні, 19 червня, інсталяцію урочисто відкрили.

За інформацією Святогірської міської військової адміністрації, на заході були присутні родичі загиблих воїнів, небайдужі місцеві жителі, представники Святогірської МВА та Святогірської міської ради.

"Інсталяція має нагадувати про те, якою ціною дається незалежність і свобода. Пам'ятаємо, шануємо героїв, які віддали життя за Україну — завдяки їм ми продовжуємо жити. Вічна та світла пам'ять! Герої не вмирають!", — наголосив начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін.

На меморіальних банерах зображені 4 герої Святогірської громади:

Руслан Олександрович Єфименко, 6 серпня 1988 р. — 14 лютого 2023 р., с. Маяки.

До повномасштабної війни герой працював майстром лісу Білозерського лісництва у ДП "Слов’янський лісгосп". На війну чоловік пішов майже з перших днів повномасштабної російської навали й служив у десантно-штурмових військах. Захищав Донеччину та Луганщину. Спершу був піхотинцем, а потім водієм бронеавтомобіля "Козак".

8 лютого 2023 р., неподалік с. Білогорівки на Луганщині, в машину, якою керував Руслан Єфименко, влучив ворожий снаряд. Чоловік отримав важке поранення та був ушпиталений. 14 лютого 2023 р. серце воїна перестало битися.

Руслана Єфименка поховали на Алеї Героїв у Слов’янську. На його честь у с. Маяки була перейменована вулиця, на якій герой жив із родиною.

Сергій Юрійович Бондаренко, 22 лютого 1984 р. — 15 квітня 2023 р., с. Маяки.

Сергій Бондаренко народився у м. Слов’янськ. Чоловік не цурався жодної справи: працював і охоронцем, і продавцем, і співробітником металобази, і водієм, зокрема важкої спецтехніки.

У грудні 2021 р. Сергій Бондаренко підписав контракт із НГУ, а в лютому наступного року став на захист держави у складі БСП "Донбас" на посаді старшого техніка мінометної батареї. Життя Сергія та ще трьох його побратимів обірвалось під час виконанні бойового завдання поблизу с. Брусівка Лиманського району 15 квітня 2023 р.

Сергій Володимирович Клімченко, 3 жовтня 1971 р. — 20 червня 2022 р., с. Сидорове.

Сергій Клімченко народився в м. Слов’янськ. Працював на слов'янській меблевій фабриці збиральником меблів. Невдовзі одружився та переїхав до с. Сидорове. Там працював у колгоспі спочатку на тракторі, потім на току прибирав зерно.

Після розпаду колгоспу, влаштувався лісником до Маяківського лісництва. Воювати пішов з перших днів війни, перебував на перших смугах оборони м. Ізюм, згодом м. Святогірськ і прилеглих сіл.

Загинув 20 червня 2022 р. неподалік від свого рідного с. Сидорове — потрапив під мінометний обстріл.

Григорій Володимирович Деркач, 31 березня 1984 р. — 6 січня 2024 р., м. Святогірськ.

Деркач Григорій народився у с. Нескучне Великоновоселківського району Великоновоселківського району в селі Нескучне. Проживав у сел. Близнюки на Харківщині, працював на заводі у м. Лозова.

З першого дня війни пішов до тероборони. Бойовий шлях рядовий Григорій Деркач продовжив у військовій частині А7401 стрільцем стрілецького взводу. Нагороджений медаллю "Ветеран війни".

6 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання загинув у с. Новодарівка Пологівського району Запорізької області.

Раніше ми писали, як відновлюється Святогірська громада після деокупації.

Читайте також: Святогірськ / Лиман 2.0. В Києві презентували документальний проєкт про звільнені міста сходу