У Слов'янську попрощалися зі Станіславом Луценком, який загинув біля Невського на Луганщині

Сьогодні, 29 серпня, провели в останню путь водія-майстра ремонтної майстерні ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А7014, солдата Станіслава Луценка. Місяць не доживши до свого 29-річчя, він загинув 15 серпня у районі села Невське Сватівського району Луганської області від смертельних поранень внаслідок мінометного обстрілу.

Про це повідомили у Слов'янській міській військовій адміністрації.

Станіслав народився 16 вересня 1995 року в Слов’янську. У 2012 році закінчив Билбасівську загальноосвітню школу І-II ступенів, після чого одразу почав трудову діяльність. Був монтажником, але опановував й інші професії – водія, зварювальника тощо.

Чоловік працював на підприємстві "Донметмашспецстрой". Брав участь у будівництві нового велокомплексу в Лимані та об’єкту на заводі "Азовсталь" у Маріуполі.

З початком повномасштабного російського вторгнення Станіслав Луценко залишився без роботи. У серпні 2022 року вирішив піти на фронт добровольцем.

"Коли він сказав мені про це, я попросила його все як слід обдумати, — пригадує мати Станіслава Світлана Луценко. — Але він не змінив свого рішення".

Уклавши контракт із ЗСУ, вивчав бойову справу у навчальному центрі "Десна", після чого ще три місяці вдосконалював навички у піхотному училищі Національних Збройних Сил Латвії.

На фронті брав участь у бойових діях на різних напрямках Донеччини. За бойові заслуги був нагороджений медаллю "Ветеран війни".

Станіслава Луценка поховали на кладовищі в районі селища Андріївка. У нього залишились батьки та молодший брат.

349

Поділитись: