У Краматорську перебуває понад 2 тисячі дітей: як живе місто
Станом на кінець квітня у Краматорську лишаються, за різними даними, від 50-60 до 80 тисяч мешканців. Зокрема, у поліції Донецької області в коментарі Східному Варіанту зазначили, що взимку населення місто знаходилося в межах 60-70 тисяч.
Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.
Люди, які здебільшого вже виїжджали в евакуацію на початку вторгнення, повернулися з різних причин. Серед них, як розповідають у Краматорській міськраді, близько 2200 дітей, серед яких 380 – діти-сироти або позбавлені батьківського піклування.
Зважаючи на ситуацію на напрямку, багато місцевих зазначають: військовій адміністрації уже було б доцільно видати рішення про примусову евакуацію неповнолітніх, оскільки перебувати в місті уже небезпечно – не кажучи вже про відвідування дитячих майданчиків чи решти розважальних закладів. Проте поки лінія зіткнення відносно далеко – батьки з дітьми живуть у Краматорську. І на вмовляння не піддаються – ні коли їх вмовляють на переїзд працівники спецслужб чи адміністрації, ані коли це роблять сусіди.
Мешканка Краматорська Олена Перепелиця пригадує, як родина з двома дітьми, які мешкають поруч із її будинком, виїжджала у 2022 році з Краматорська – невдовзі після атаки авіабомби на залізничний вокзал. Тоді вона допомагала жінці збирати речі й була впевнена, що вони більше не повернуться в місто – принаймні допоки не закінчиться війна. Однак кілька місяців тому вони приїхали – після евакуації за кордон, а потім – нетривалого життя в центрі України.
«Умови були нормальні: кімната в гуртожитку, поділена на дві частини – для дітей і дорослих. Своя кухня, гаряча вода, гуманітарка – все було. Роботу навіть сусідка знайшла, але пропрацювала лише кілька місяців, бо повернулася сюди. Чому?.. Бо чоловік тут. Важко без нього. Він не виїздний, жив у їхньому будинку, а вона там сама, з двома дітьми. Це важко, я її трохи розумію. Але все одно ризик за життя для мене страшніший», – каже жінка, тримаючи в руках два великих пакети. Певним чином вони, наповнені продуктами, ліками та дитячими памперсами, є однією з причин, чому вона лишається у Краматорську – бо допомагає сусідам з піклуванням про молодшу дитину.
Олена Перепелиця додає, що вмовляла подружжя виїхати разом – роботи в прифронтовому місті небагато, можливостей навчання чи розвитку дітей – обмаль. На це сусіди заперечили категорично – мовляв, життя поза домом набагато дорожче, тому вони обирають жити «в рідних стінах», хоч і під російськими ракетами.
«Таких сімей зараз дуже багато повертається. На це сумно дивиться, бо в місті немає де дітям погуляти. Дитячі майданчики? Так поруч немає ніяких укриттів. Коли прилітає – то тут не лишається ні карусель, ні під’їздів. Навчання немає, відпочинку від постійних вибухів немає. Може, в когось є бункер якийсь прихований, але я про такий не знаю», – розповідає жінка.
Сама ж жінка тимчасово живе в Краматорську, проте наголошує – надовго лишатися ту не планує. На початку літа планує вже їхати в іншу область, однак хоче вмовити сусідів із дітьми поїхати з нею.
Слід зауважити, що місто щодня підпадає під російські обстріли. Дронами окупанти цілять як у цивільні будинки, так і в промислові об’єкти. Зокрема, останніми тижнями не було жодної доби, коли російські вояки не атакували б ударними дронами місто або його околиці. А трагічна тенденція поліції та прокуратури майже щодня публікувати дописи про чергових загиблих уже сприймається не як відчай, а як частина буденності, від якої з Краматорська неможливо втекти.
Читайте матеріал повністю: «Я оточення не боюсь – у 2014 нікуди не тікала, і зараз не поїду»: як живе Краматорськ за менш ніж 20 кілометрів від лінії зіткнення
Раніше Східний Варіант писав, що росіяни збільшили кількість обстрілів по мирному населенню на Донеччині.
