У колоніях окупованої Луганщини росіянами утримуються важкохворі військовополонені ЗСУ
У виправній колонії №38 на окупованій Луганщині окупанти утримують у полоні паралізованих українських військових.
Про це у розмові з журналістами «Слідства.Інфо» розповів звільнений з дворічного полону прикордонник Анатолій Ткаченко, який обороняв Маріуполь.
44-річний прикордонник Анатолій Ткаченко під час повномасштабного вторгнення росії в Україну став на оборону Маріуполя. Захисник отримав поранення руки під час боїв, у бункері заводу «Азовсталь» йому ампутували кінцівку. Разом з іншими бійцями 18 травня він вийшов у полон, де провів 20 місяців. 3 січня 2024 року Анатолій був серед 230 воїнів та цивільних, яких обміняли.
У розмові з журналістами «Слідства.Інфо» Анатолій каже, що його спочатку відвезли в Оленівку (в колонію №120, де росія утримувала українських військовополонених, — ред.). А потім, 15 червня, на окуповану Луганщину, у виправну колонію №38.
«15 червня я потрапив в Луганську область, виправна колонія №38. Там ніяких фізичних знущань не застосовували. Годували нормально. Приймали душ раз на тиждень. Одягли нас у чорну зеківську форму. Там я був до звільнення — до 2 січня 2024», — каже захисник.
Прикордонник розповідає, що у колонії окупанти досі утримують паралізованих українських захисників.
«У колонії були і паралізовані, і з великим тиском люди. Їх вивозили в Луганськ на обстеження, а потім повертали назад. Зараз 2-3 паралізованих у 38-й колонії лежить, яких не обміняли. Дві людини померли: у одного стався інсульт, в іншого — запалення легень», — каже військовий.
Також Анатолій пригадує, що під час шикування окупанти вмикали гімн «лнр» під виконання Кобзона. А потім, уже місцева колонія перейшла на стандарт рф і стала — Федеральною службою виконання покарання, то звучав гімн росії. Також українцям забороняли говорити рідною мовою.
«У полоні там тільки російською треба розмовляти. Якщо будеш говорити українською мовою, то ти відразу отримаєш палицею по хребту: «Только разговаривай на русском, разговаривай на русском», — пригадує звільнений з російського полону Анатолій.