У Добропіллі живе близько 30 тисяч жителів: яка ситуація в місті

У березні 2025 року у прифронтовому Добропіллі на Донеччині за 20 кілометрів від зони бойового зіткнення живе близько 30 тисяч місцевих жителів.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

До повномасштабного вторгнення населення міста трималося в рамках 20 тисяч, після 24 лютого сюди переїхала велика кількість вимушених переселенців із «сірих» чи окупованих територій.

Однак у військовій адміністрації підраховують, що населення після низки ракетних ударів по місту (уже у 2025 році) почало зменшуватися – здебільшого з Добропілля поїхали ті, хто вже планував це зробити, але чекав на «той» момент. Більш рідкісні випадки – коли поліції довелося евакуйовувати у шелтери для переселенців людей старшого віку та маломобільних, які лишилися без житла або не можуть і надалі жити у понівечених стінах свого дому.

Добропілля — Знайти у Добропіллі непошкоджену будівлю чи об’єкт фактично неможливо – на усіх поверхнях є нагадування про близький фронт. Фото: Східний Варіант

«Зараз заявок на евакуацію у нас майже немає. Люди здебільшого їдуть самі – переважно ті, у кого є діти, або молоді люди. Всі інші лишаються, бо в нас і світло, й газ, і вода є. Так, з перебоями, але всі комунікації ремонтуються відразу після пошкодження, все підтримується в такому стані, щоб не припинялося надання послуг користувачам. Люди живуть, бо й усе працює – і продукти можна купити, і домашню хімію, й отримати гуманітарку. І питання житла, звісно, має силу – бо в багатьох тут якісь квартири чи будинки, і люди бояться за своє майно», – зауважує пані Ольга, працівниця Добропільської міськради.

З батьками неповнолітніх правоохоронці та місцева влада також продовжують діалог з приводу необхідності вивозити дітей подалі від сірої зони. В ідеалі – в інші регіони, де родинам пропонують і житло, й допомогу та підтримку в оформленні виплат. Однак крім тих, хто погоджується на такі умови, є ті, хто повернувся в Добропілля знову або ж просто зараз вагається, їхати чи ще зачекати.

На дитячих майданчиках у сонячні дні дітей і справді вистачає. Інколи там грають до десяти дітей, і майже всі батьки у розмові зі Східним Варіантом зауважують, що їхати їм нікуди. Тож допоки не почалася примусова евакуація – планують лишатися у Добропіллі, оскільки тут «тримає й робота, й сім’я, і житло». Наприклад, Марина, мама двох дітей, майже кожної тривоги веде дітей у коридор. Родина живе у п’ятиповерхівці, тож ризик потрапляння, каже жінка, менший. Однак зізнається, що якби мала можливість – без сумніву вивезла б дітей.

Стіни майже всіх і приватних, і багатоквартирних будинків у Добропіллі понівечені щонайменше вибуховими хвилями. Крім них регулярно «докладаються» до цього й уламки від ракет і дронів, і частинки покрученої арматури та розмірами з людські частини тіла бетонні уламки. Вирви від прильотів зяють поруч із заселеними будинками, в яких ще чуються розмови про «просте й мирне»: що приготувати на вечерю, що купити в магазині та що розповіла сусідка про свою родичку з іншого краю України. У таких, здавалося б, дрібних деталях криється сподівання, що Добропілля лишиться українським та відносно цілим – настільки, аби в ньому можна було продовжувати жити й не думати щомоментно, що за 20 кілометрів від квартири окупанти штурмують позиції українських захисників.

Що відомо про ситуацію у Добропіллі

Раніше стало відомо, що збільшилась інтенсивність обстрілів як самої громади, так і міста Добропілля.

Як повідомлялось 23 березня, у Добропіллі внаслідок влучання БПЛА пошкоджено 2 оселі та автомобіль.

Також нагадаємо, що 7 березня 2025 року, російські окупанти обстріляли Добропілля. Унаслідок російської атаки стало відомо про щонайменше 11 загиблих та 30 поранених.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

771