Троє військових ветеранів з Донеччини та Луганщини представляють Україну на Іграх Нескорених-2025

Троє ветеранів російсько-української війни, родом із Донецької та Луганської областей представляють Україну на Іграх Нескорених-2025.

Про це повідомляє Східний Варіант з посиланням на Invictus Games: Team Ukraine

Андрієнко Олександр, капітан поліції, представляє Донецьку область.

Історію героя раніше розповідав Східний Варіант: "До початку участі в Іграх Нескорених в Україні, я був впевнений, що відновився і реабілітувався, але ні": історія Олександра з Донеччини

Серед учасників збірної України є поліцейський Національної поліції України Олександр Андрієнко з Донеччини. Про мотивацію взяти участь в Іграх Нескорених, братерство та своє поранення Олександр розповів Східному Варіанту. 

На Іграх Нескорених 2025 Олександр представляє Донецьку область. Чоловік родом з Авдіївки, там він народився, працював, одружився та жив. На Донеччині й отримав своє поранення.
У Авдіївці Олександр працював слідчим. З 2016 по 2020 роки брав участь в АТО та ООС.

“Підрозділи поліції, які знаходились на лінії розмежування, були постійно залучені до цих операцій. Ми виконували різні задачі. Це евакуація населення, підтримка громадського порядку в Авдіївці та в містах на лінії розмежування. Також моя задача, як слідчого, було фіксування злочинів, які скоїла Російська Федерація проти України. Це обстріли, пошкодження майна, це, на жаль, вбивства мирних жителів. Тому багато було роботи”, — розповідає Олександр.

Із 2020 до 2023 року чоловік проходив службу в іншому підрозділі, який працював не на лінії розмежування. А у 2023 році Олександр перевівся в бойовий підрозділ. Він пройшов конкурс до одного з підрозділів поліції особливого призначення. І в його складі отримав поранення під час штурмових дій на Донецькому напрямку.

Разом з побратимами чоловік перебував у тимчасовому укритті. Недалеко від нього розірвався російський снаряд, скинутий з дрона. Олександр отримав важке поранення ніг. Через тривалу евакуацію кінцівку довелось ампутувати.

Дикий Віктор, головний сержант НГУ, представляє Донецьку область.

Історію героя раніше розповідав Східний Варіант: "У першу чергу я змагаюся з собою": історія учасника збірної України з Донеччини на Іграх Нескорених 2025

Віктор Дикий є уродженцем Харківської області. Після одруження переїхав до Лиману Донецької області, де жив з сім’єю з 2000 року. Там працював на залізниці енергодиспетчером в Лиманській дистанції електропостачання.

Після початку війни у 2014 році чоловік долучився до добровольчого батальйону поліції “Артемівськ”. Там прослужив рік і отримав кульове та осколкове поранення правої ноги. Це сталось у місті Дебальцево у лютому 2015 року. Після цього повернувся до мирного життя і продовжив працювати на залізниці.

Так було до 24 лютого 2024 року. Того дня чоловік написав заяву на роботі, що він поїхав у військкомат, “щоб не було прогулу”. Там пройшов комісію і тоді ж отримав повістку. Віктор долучився до батальйону “Донбас” Національної Гвардії України. 

26 грудня 2022 року Віктор отримав важке поранення ніг та відкритий перелом лівої руки. Це сталось під Кремінною. Чоловік згадує, що тоді між українськими і російськими позиціями було 150 метрів. 

Тоді чоловік втратив обидві ноги.

Смольніков Денис, сержант ЗСУ, представляє Луганську область.

Історію героя раніше розповідав Східний Варіант: "Ми можемо далі продовжувати свою боротьбу": історія учасника збірної України з Луганщини на Іграх Нескорених 2025

Денис Смольніков народився у місті Сватове Луганської області. Під час окупації росіянами Луганська у 2014 році йому залишалось декілька місяців до закінчення навчання та захисту диплома. Але хлопець виїхав з міста до Старобільська, так і не закінчивши університет, у новому місті почав шукати собі роботу. 

Але з пошуком роботи не склалось, бо Денису відмовляли через те, що він із Луганщини. Це демотивувало хлопця продовжувати шукати своє місце і з’явились думки переїхати у росію. Тоді рф активно проводила ІПСО на українців та поширювала фейки про війну на сході України. Через те, що Україна не боролась із цим активно, частина українців, серед яких і хлопець, вірили російському сценарію.

Одного разу хлопець натрапив на репортаж про юну бойову медикиню, яка воювала на сході України та рятувала життя українських військових. Це відео змотивувало хлопця долучитись до війська та стати на захист України у 2016 році. Він підписав контракт із ЗСУ та долучився до 53 бригади, де став медиком роти.

Після демобілізації Денис поїхав у Київ, де почав працювати та до 2022 року там жив. 24 лютого зранку він прокинувся під вибух. 

“Я лежу і кажу: «Будь ласка, хай це буде салют».І ще два вибухи, я розумію, що це не салют, я вже розбираюсь в цьому, як воно бахкає. Мене всього трусить, мені дуже страшно. Заходжу в Facebook і дивлюсь і всі мої, хто вже не служить, вони всі онлайн. Я написав першій людині, кажу: «Це то, що я думаю?» І мені кажуть, що так” — розповідає Денис Смольніков.

Разом зі знайомим, теж колишнім військовослужбовцем, заїхали в перший військомат і мобілізувались до 72 бригади. Денис брав участь у захисті Києва, також перебував під кордоном із Білоруссю. А потім поїхав на схід у Бахмут. Саме на цьому напрямку хлопець отримав поранення. 

У 72 бригаді Денис був медиком батальйону. Разом із посестрою Вікторією вони евакуйовували пораненого, росіяни накривали артилерією навколо і потрібно було швидко вивезти поранених. Як тільки Денис сказав начмеду, що вони виїжджають, той відповів, що є ще двоє поранених, яких зараз привезуть до медиків. Коли Денис з посестрою вивозили поранених, по дорозі в Бахмут біля них впав російський снаряд. Пролунав вибух і від ударної хвилі машину із людьми перекинуло в кювет.

“Я не знаю скільки обертів машина зробила, але дуже багато. Кабіна була окремо, кузов — окремо. Завдяки тому, що ми всі були в касках, в броніках, то нам пощастило. Але ті поранені, які були з середнім ступенем поранення, стали ще тяжчими. А ми з Вікою стали найтяжчими трьохсотими”, — згадує ветеран.

У Дениса був перелом хребта, зламані декілька ребер, осколкова рана ноги, пошкоджені нирки, печінка, легені та рвана рана підборіддя. Спершу поранених доправили в Бахмут, потім в Дніпро, а звідти — в Київ.

“Там мені зробили операцію: поміняли хребець, бо в мене його вже нема, замінили на імплант. Поставили мені вісім штиртів в спину, тепер така металоконструкція тримає мені грудний відділ і вона в мене це на все життя”.

У Дениса почалась реабілітація, під час якої він вчився заново ходити.

У 2025 році Україна вже вп’яте візьме участь в Іграх Нескорених. Ігри Нескорених покликані через спорт сприяти процесу відновлення та реабілітації ветеранів/ветеранок та військовослужбовців/військовослужбовиць, які отримали поранення, травми або захворювання під час, або внаслідок виконання службових обов’язків в зоні бойових дій. Турнір, який започаткував британський принц Гаррі, проходить з 2014 року. Цьогоріч українська команда складається із 35 військовослужбовців та військовослужбовиць. Серед них ветерани з Донеччини і з Луганщини.