Східний Варіант розповів, як громади тилових регіонів Донеччини та Херсонщини відновлюють будинки

Повномасштабне вторгнення росії завдало катастрофічної шкоди східним та південним територіям України. Тисячі осель жителів Херсонщини та Донеччини зазнали пошкоджень чи руйнувань. Громади, де знищені інфраструктура та житловий фонд, виснажені й не здатні покрити втрати власним коштом.

У спільному матеріалі “Східного Варіанта” та “МОСТу” йдеться про рішення відбудови прифронтових громад, які працюють вже сьогодні.

За період із 24 лютого 2022 року до 24 липня 2025 року в Донецькій області було пошкоджено або зруйновано понад 138 тис. житлових будинків. З них на підконтрольній території регіону пошкоджено або зруйновано майже 42 тисяч будинків, з яких майже 4 тис. багатоквартирних та майже 38 тисяч приватних. Про це Східному Варіанту в коментарі повідомив директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної військової адміністрації Сергій Боєвський.

На правобережній частині Херсонської області російськими обстрілами пошкоджено або зруйновано майже 33 тисячі приватних та півтори тисячі багатоквартирних будинків. Про це повідомляв начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Протягом перших 7 місяців повномасштабного вторгнення через Високопільську громаду, що на Херсонщині, проходила лінія бойового зіткнення. Частина громади перебувала в окупації. Українська армія просувалася вперед, але, за словами начальника Високопільської сільської військової адміністрації Костянтина Стародумова, навіть ті населені пункти, які були звільнені, досить швидко опинялися на лінії фронту й туди постійно прилітало.

Після деокупації, згадує Костянтин Стародумов, найперше, що намагались зробити — зберегти те, що залишилось. Була частина мешканців, яка хотіла якнайшвидше повернутися додому. Навіть якщо основна будівля знищена, то оселялися у літній кухні, яку також доводилось місцями підлатати.

Для Високопільської громади все почалося з великого наступу Сил оборони України на правобережжі області. Ця громада була звільнена однією з перших. Усі органи влади одразу поїхали на місця.

«Це були представники вже центральної влади. Ну й тоді з’явилася, я так розумію, ідея Президента України про підтримку деокупованих громад Херсонщини тиловими областями — проєкт «Пліч-о-Пліч». Це національний проєкт для об’єднання громад-партнерів (тилових і центральних громад України) для підтримки та відновлення громад-форпостів (громад, які розташовані вздовж кордону та на лінії бойового зіткнення), де значна частина об’єктів інфраструктури пошкоджена та зруйнована. Уже з весни 2023 року нас підтримувала Черкаська, Дніпропетровська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Кіровоградська області. Ці регіони надавали допомогу. На той момент була задача допомогти всіма наявними силами та засобами, але ж не було розуміння, як саме ми це будемо робити», — згадує начальник Високопільської СВА Костянтин Стародумов.

До громади рушили вантажі з гуманітарною допомогою, з будівельними матеріалами. Приїжджали волонтери, які лагодили людям дахи, вставляли вікна. Представники ДСНС з усіх областей України займались розмінуванням.

Так у 2023–2024 роках Високопільській громаді вдалося відбудувати або полагодити понад тисячу домоволодінь.

Завдячуючи першому етапу проєкту «Пліч-о-Пліч» Високопільська громада відремонтувала більшу частину школи й запустила навчання в офлайн-форматі. За ініціативи начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця Черкащина облаштувала в школі укриття.

Коли на Херсонщину приїхали громади-партнери, жодних офіційних інструкцій чи прописаних алгоритмів ще не існувало. Був лише один запит: допоможіть нам відновити зруйноване. І кожна громада відповідала по-своєму — на основі власних можливостей, ресурсів і людського бажання підтримати.

Надавалася конкретна допомога під конкретні потреби. Громади-партнери надавали те, чим володіли: хтось привозив питну воду і продуктові набори, хтось — будматеріали (шифер, металочерепицю, пиломатеріали), інші — спрямовували кошти на відновлення одного визначеного населеного пункту.

Також запроваджено гнучку модель: кожен дає те, що може. Деякі громади могли надати підрядників, інші — будматеріали або фінансування. Часто це був мікс: будівельники — з громади-партнера або наймані з місцевих мешканців; частину матеріалів — із місцевого бюджету, решту — від донорів; проєктування — силами державної субвенції.

31 січня 2025 вийшла постанова № 97 Кабінету Міністрів України, яка започатковувала дворічний експериментальний проєкт «Пліч‑о‑Пліч: згуртовані громади» й це, за словами Костянтина Стародумова, своєрідний другий етап проєкту, який взяв за основу напрацьовані моделі взаємодії між громадами Херсонщини та іншими тиловими регіонами.

Що спрацювало найкраще для Високопільської громади?

• Локалізація відповідальності: одна громада — один об’єкт.
• Гнучка модель ресурсів: «що маєш — тим і допоможи».
• Залучення місцевих: і до будівництва, і до життя.
• Акцент не лише на «відновити дах», а й на «відновити життя».

Ключові рішення відбудови: досвід Донеччини

На Донеччині відновлення громад проходить значно важче. Адже ті міста та села, які ще 2 роки тому вважалися умовним «тилом», зараз на лінії бойового зіткнення.

Костянтинівка до війни була одним із найбільших індустріальних центрів сходу України. Тут працювали підприємства чорної та кольорової металургії, скляної, хімічної та будівельної промисловості. Місто було важливим транзитним залізничним вузлом області.

Станом на кінець липня на території Костянтинівської громади пошкоджено понад 4 тисячі приватних та 457 багатоповерхових будинків. Частина з них непридатна до відновлення взагалі.

«Враховуючи той факт, що Костянтинівська громада знаходиться в зоні активних бойових дій і щоденно потерпає від щільних ракетних, авіаційних, артилерійських обстрілів та дронових атак, капітальні ремонти в багатоповерхових житлових будинках не проводяться. За можливості виконуємо поточні ремонтні роботи», — повідомив начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов.

В інших прифронтових громадах, де це можливо, міжнародні та українські організації допомагають населенню відновлювати свої домівки. Зокрема, благодійний фонд «Янголи Спасіння» працює як над екстреним, так і над довготривалим відновленням на Донеччині. Його команди працюють на місцях обстрілу та видають будівельні набори. Формується базовий набір матеріалів: плівка, OSB-плити, перекриття для дахів. Їх роздають у визначених місцях, про які місцева влада інформує жителів.

Після обстеження отримувачам видають кошти на закупівлю матеріалів. Якщо люди не можуть придбати їх самостійно — «Янголи Спасіння» забезпечують матеріали напряму. Далі на об’єкт приїздить мобільна бригада «Майстерня на колесах» і виконує всі ремонтні роботи. Така допомога надається лише у випадках, коли люди не можуть скористатися державною програмою «єВідновлення».

За перше півріччя 2025 року «Янголи Спасіння» надали будівельну допомогу понад 14 тисячам домогосподарств — це більш ніж 22 тисячі людей у 92 населених пунктах Донецької області.

Читайте цей матеріал повністю: Як громади тилових регіонів Донеччини та Херсонщини відновлюють житлові будинки

Також читайте: Як для переселенців з Маріуполя планують побудувати квартал із 8 будинків у Білій Церкві