Східний Варіант показав у Києві інтер’єр хати Донеччини XX століття

У Національному музеї народної архітектури та побуту в унікальній виставці «Українське село 60–70-х років XX століття», у Києві, представлена хата Донецької області. Східний Варіант побачив її на власні очі та розповідає про все докладніше.

Про це йдеться у публікації Східного Варіанта.

Національний музей народної архітектури та побуту, який працює в Києві, відомий своїми архітектурно-ландшафтними виставками всіх історико-етнографічних регіонів України різних часів.

Соціалістична хата Донеччини з українськими сенсами

Національний музей народної архітектури та побуту засновано в 1969 році згідно з Постановою Ради Міністрів України. Першу памʼятку тут заклали в 1971 році — це була хата із села Красна Попівка Луганської області. Так почалася історія виставки, присвяченій традиційній українській хаті.

У 1979 році на 12 гектарах старого яблуневого саду відкрили експозицію «Соціалістичне село», в якій встановили копії кращих будинків кожної області з начинням місцевого виробництва. Звісно, що така виставка мала й ідеологічні цілі, але за сучасності її наповнили новими сенсами та символами.

Чи не одразу біля хати відвідувачів зустрічає невіддільний символ Донеччини — вагонетка. Вона нагадує про шахтарську велич регіону та її славну промислову долю.

Навпроти донецької хати стоїть луганська, яка привезена із села Кримське. А між ними розміщена копія скіфської скульптури, яка передає образ озброєної людини. Оригінал був знайдений 1950 року в селі Вільхівчик і переданий до Донецького обласного музею. Такі «баби камʼяні» в степовій частині України відомі від доби енеоліту (IV–III тис. років до н. е.).

Будинок має три кімнати, кухню, ванну, місткий коридор, а ще веранду. Опалення в будинку здійснювалося за допомогою трьох груб. Житлова площа — 40 кв. м. Особливістю планування є прибудована літня кухня.

Що ховає в собі донецький будинок

Веранда донецької хати зустрічає кущем червоних троянд — ще один символ регіону. Адже в 1970 році ЮНЕСКО визнало Донецьк найбільш озелененим високоіндустріальним містом світу, тоді його прозвали «місто мільйона троянд». Відданість шипастим квітам простежується й у предків Донеччини, адже саме троянду вони зображували на вишитих сорочках регіону.

На веранді будинку представлена виставка «Минувщина та сьогодення Донеччини» з видатними постатями та символами регіону. В око впадає зображення терикона — штучного насипу з порожніх порід, витягнутих при підземній розробці покладів вугілля, які так характерні для Донеччини.

На фоні терикона стоїть манекен із традиційною шахтарською формою: захисна каска та спецодяг, який захищає від пилу. Поруч стіл, на якому прапор України із численними підписами українських захисників.

Стіл, на якому лежить прапор, виявляється виставковим стелажем. У ньому розміщені головні символи Донецької області: сіль із Соледару, вугілля з надр донецької землі, глина та колос.

В інтер’єрі будинку експонуються меблі, фарфоровий посуд та кришталь місцевих фабрик та заводів, килими Донецької фабрики художніх виробів, графічні роботи В. Шенделя, ліногравюри Ю. Голенкова і В. Семисенка.

Окрім вітальні, у будинку облаштовано ще дві спальні. У ванній кімнаті — ванна, рукомийник та пральна машинка радянського зразка.

На кухні стоїть відомий однокамерний холодильник «Донбас», які випускали на Донецькому заводі холодильників з 1960-х років.

Відвідати та побачити більше деталей у будинку можна в музеї в Києві. Адреса: вул. Академіка Тронька, 1.

Офіційний сайт музею: https://pyrohiv.com

Читайте повністю цей матеріал: Соціалістичне село з духом українства: як виглядає хата Донецької області другої половини XX століття

Раніше Східний Варіант розповідав про автентичні хати з Луганщини другої половини ХІХ століття та XX століття