Садівник зі Слов’янська розвиває екологічне підприємство на Полтавщині

Понад 40 гектарів садків, якими опікувалося садівниче товариство “Мрія”, очолюване Іваном Петровичем Дегтярем, було зруйновано або заміновано. Бо у його село — Адамівку, що поблизу Слов’янська, — прийшла війна. 

Про це йдеться у репортажі Східного Варіанта.

Іван Петрович розповідає, як усе починалося. Спогади ведуть аж на Донеччину — саме там, неподалік Слов’янська ростуть оті садки, які свого часу задумав відродити чоловік.

“За 12 кілометрів від Слов'янська є село Адамівка. Там дуже гарна природа — річка Гола Долина, а на березі батьківська хата. І хотілося мені зробити таке автономне село, щоб там було своє виробниче підприємство. А теплом із цього виробничого підприємства опалювалося це село. Тобто, такий “містечковий рай” хотілося зробити”, — розповідає герой.

Каже, що якось він вигулював собаку неподалік від батьківської хати, біля лісу в Адамівці, і побачив занедбаний садок колишнього садівничого товариства “Мрія”. Воно було створене ще у 80-х роках. Іван Петрович говорить, що на той час майже все там розікрали: водогін та інше. Товариство розпалося, але залишилася земельна ділянка на 46 гектарів. І тоді, у 2017 році, чоловік зібрав загальні збори садівничого товариства, на яких вирішили об’єднати ділянки в один масив, змінили статут і з того моменту почали розвивати проєкт “Адамівка”.

Це був справжній “рестарт” для саду. Іван Петрович із командою почали висаджувати нові дерева та відновлювати старі. Згодом із сировини почали виготовляти натуральні соки та інші продукти, зокрема один з найпопулярніших — яблучний оцет. Згадуючи, як усе починалося, чоловік каже, що перші кроки в Адамівці були скромними, виготовляли сік лише для членів товариства. Це був маленький завод, який виробляв до 10 тонн соку на рік. Але у 2022 році все змінилося.

“Довелося виїхати сюди, в Решетилівку. І тепер цей проєкт із “райської” Адамівки продовжується тут, уже на новому місці”, — каже підприємець.

Іван Петрович перериває розповідь, аби допомогти одному з працівників заводу перенести й помити яблука. Їх набирають у велику ємність, миють, а далі — чавлять сік, пастеризують його й розливають у пляшки. 

Завод на Полтавщині працює автономно, він також активно залучає місцеву громаду до процесу. Навесні 2023-го року Іван Петрович зрозумів, що хоч тепер садів у них немає, але ці сади можуть бути розміщені в городах членів товариства — у місцевих жителів. Так і почалася співпраця.

Він викупив розсаду томатів у фермерів і безкоштовно роздав місцевим жителям. Ті, виростивши врожай, привозять його на завод, а Іван Петрович викуповує помідори у партнерів.

Однією з головних цілей підприємця є не лише виробництво соків, а й створення своєрідної “пічки” для міста. Завод планує передавати надлишкове тепло, що утворюється під час переробки, для опалення житлових та комунальних будівель.

Ще одним принциповим рішенням є використання скляної тари. Хоч пластик і дешевший, та планку екологічного підприємства для Івана Петровича тримати дуже важливо.

Читайте повністю: Іванова "Мрія": як садівник зі Слов’янська розвиває екологічне підприємство на Полтавщині

Валерія Круподеря

Поділитись: