«Страшно будет всегда. Но через страх можно переступить»: как экономист стал командиром танкового подразделения на Донетчине

До полномасштабного вторжения россиян он был дизайнером рекламы, имел собственную компанию. «Грива», менеджер-экономист по образованию, решил изменить свою жизнь и пошел в армию.

Его путь начался с отказа в ТЦК и СП, однако уже через месяц «Грива» был в пехоте. Сегодня он — командир танковой роты 44-й отдельной механизированной бригады. Это история о том, как гражданский человек, преодолевая собственные страхи и стереотипы, становится профессиональным лидером (укр.)

З такими даними ти нам не потрібен

24 лютого 2022 року «Грива» без вагань пішов до територіального центру комплектування. Проте перший досвід спілкування з людьми у війську був дещо іронічним.

«Почалась повномасштабка, я пішов до військкомату. Мене одразу відфутболили. Сказали, що з такими даними ти нам не потрібен, зачекай трошки. А через місяць вже взяли, і я потрапив в легку піхоту простим солдатом», — згадує він.

Боєць наголошує, що його шлях був добровільним вибором людини, яка відчула відповідальність за країну. Через відсутність попереднього військового досвіду перші кроки в армії давалися непросто.

«Це ж було особисте рішення. Мене ніхто не бусифікував, як то кажуть зараз. Було незвично, було незрозуміло через те, що нас навчали, зробили БЗВП (базова загальновійськова підготовка – ред.). Але без військового досвіду це дуже важко, це незрозуміло. В тебе ніби є всі знання, але ти не знаєш, як ними користуватись», — говорить командир роти.

Перший бій: втома, від якої опускаються руки

Перше бойове зіткнення «Гриви» відбулося на Чернігівщині, біля сіл Бахмач та Халимонове. Це був важкий і кривавий іспит. Ворог зайшов уночі, одразу забрав життя побратимів.

«Я не дуже люблю згадувати цей перший бій через те, що там загинуло багато наших хлопців. Це було за Бахмачем, біля села Халимонове. Вони зайшли вночі. Почався бій.  У нас в основному були автомати. І вже десь тільки через годину була підтримка, якісь гранатомети, міномети підключалися. Загалом бій тривав чотири години. Перше відчуття після бою — шалена втома, і руки опускаються хоч щось робити», — ділиться спогадами воїн.

Це той момент, коли людина змінюється назавжди. Сам він не береться оцінювати ці зміни, каже, що про це краще б розповіли друзі. Але визнає: з’явилося більше роздратування і ненависті до ворога. Другий бій був уже легшим — не тому, що ворог став слабшим, а тому, що «Грива» вже знав чого чекати.

Психологія відваги: інтелект проти інстинкту

Одним із найскладніших аспектів війни є приборкання базового інстинкту самозбереження. «Грива» має власний рецепт подолання страху без ролі безстрашного супергероя, а з тверезим, майже науковим підходом до емоцій. Інтелект має панувати над внутрішнім заціпенінням. Офіцер переконаний, що перший бойовий досвід є вирішальним моментом ініціації: або людина дозволяє паніці поглинути себе, або знаходить сили зробити крок уперед.

«Бояться всі, але через страх можна свій переступити, а можна йому піддаватися. Страшно буде завжди. Просто легше сприймати цей страх», — впевнений він.

Саме цей досвід «переступання» дозволив військовому згодом опанувати фах психолога, а потім повернутися на бойову посаду з чітким розумінням: контроль над собою починається з визнання того, що боятися — це нормально. «Грива» наголошує, що на фронті страх стає робочим інструментом, який не дає втрачати пильність, але тільки доти, доки тримаєш його у вузді за допомогою знань та дисципліни.

Від піхотинця до психолога та танкіста

Період 2022-го та початок 2023 року «Грива» провів у стрілецькому батальйоні. Після отриманого поранення перед ним постав вибір подальшого шляху. Командування запропонувало навчання на психолога. Він відчув, що це критично важливий напрям, адже у його підрозділі фахівця, який би допомагав бійцям справлятися зі стресовими ситуаціями, просто не було.

Після фахового навчання захисник потрапив до 44-ї окремої механізованої бригади. Дев’ять місяців роботи психологом дали йому можливість подивитися на війну через людські страхи та внутрішні кризи. Водночас він все одно прагнув повернутися до бойової роботи.

«Побувши там приблизно місяців дев'ять психологом, я зрозумів, що хочу все ж таки на бойову посаду, попросив і мене привели в танковий батальйон заступником командира роти. Дев'ять місяців я був заступником командира роти. Коли штатний командир пішов на підвищення, я став командиром роти».

Статут замість «Тіктоку»

Сьогодні «Грива» дивується своїй долі ледь не щотижня. Дизайнер реклами тепер несе відповідальність за техніку та життя підлеглих. Його рецепт успіху — саморозвиток та інтелект, який має переважати над емоціями.

«Страхи – це емоції, а в нас є інтелект, який переважає над емоціями. Якщо ти контролюєш свої емоції, ти можеш контролювати свої страхи. Люди часто запивають свій стрес алкоголем, або гортають цілий день «Тікток». Якщо ти прийшов і бачиш, що щось можна зробити ефективніше, ти починаєш це робити, тебе помічають, ти можеш в свій вільний час, знову ж таки, не займатися чимось незначним, а читати книжки і вивчати військову справу. Як би там банально не звучало — вчити статут, але там дуже багато цікавого. Я в цивільному житті сміявся з цього приколу — вивчати статут. Зараз я періодично сідаю, знов його перечитую. Щось нове знаходжу, щось по-іншому осмислюю», — ділиться він.

Військо як покликання

Для «Гриви» військо, захист Батьківщини став новим покликанням. Він бачить себе у Збройних Силах і у майбутньому. Його позиція щодо громадянського обов’язку чітка: кожен громадянин відповідальний за те, що відбувається в державі, незалежно від віку.

«Кожна людина відповідальна за те, що відбувається в державі. І кожен має йти у військо. У нас різновікові Збройні Сили України, і людина, незважаючи на кількість років, все одно може знайти себе в ЗСУ. Якщо він не лінивий, то знайде своє місце, яке йому буде комфортним і від цього бійця буде користь», — підкреслив він.

Сьогодні «Грива» і надалі командує танковою ротою. Він зізнається, що досі відчуває подив від того, як стрімко змінилося його життя.

«Насправді я дивуюся, щодня дивуюся. Можливо, не щодня, але щотижня так точно, як так сталося. Тому що я був абсолютно цивільною людиною три роки тому, а тепер військовий», — зазначив він наприкінці розмови.

Про актуальні посади можна дізнатися на сайті 1 центру рекрутингу https://lfrecruiting.mil.gov.ua або за телефонами:

📞 0800503696 (безкоштовно)

📞 +380979023089 (згідно з тарифом вашого мобільного оператора)

Автор: Святослав МОСКАЛЮК, фото Андрій РЕВУН, 1 центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ