Как стресс влияет на женское здоровье и как себя уберечь. Интервью с гинекологом

У попередньому випуску циклу відео “Жіноче здоров’я під час війни” ми розбиралися із психологинею, як криза впливає на жіноче ментальне здоров’я. 

А в цьому матеріалі поговоримо про здоров’я фізичне. Гінеколог-ендокринолог Людмила Іванівна Дика займається питаннями жіночого репродуктивного здоров’я та планування сім’ї. У відео за посиланням та в цій статті ми постаралися дати відповіді на найбільш поширені питання щодо жіночого здоров’я під час війни.

Які проблеми найбільше турбують жінку сьогодні?

За словами Людмили Іванівни, від стресів воєнного часу жінки страждають особливо. І навіть якщо проявами на фізичному рівні у жінки є затримки місячних або передменструальні синдроми (ПМС), це не означає, що збоять виключно статеві органи — проблеми можуть бути в організмі в цілому.

“Ми маємо зараз 35-40 % порушень менструального циклу. Біль, напруга, безсоння, перепади настрою у жінки. Зустрічаються й порушення тривалості циклу. В нормі цикл триває від 21 до 33-34 днів, а сьогодні вони бувають і коротші, й більше 35-36 днів. Крім того, збільшилась частота передменструальних синдромів (ПМС). Це і нагрубання молочної залози, і перепади настрою, тиску, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, роботи центральної нервової системи”.

З медичної точки зору, коли людина перебуває в напрузі й стресі тривалий час, в організмі виробляється пролактин — гормон передньої долі гіпофіза. 

“Пролактин – це гормон напруги, коли, в організмі його забагато, він провокує негативні зміни. Порушення в ендокринній, нервовій, репродуктивній системах, а також — шлунково-кишкового тракту”, — говорить Людмила Іванівна.

Цей гормон стимулює ріст і розвиток молочної залози, утворення молока в процесі лактації. Але коли жінка не вагітна й не годує грудьми, надлишок пролактину (гіперпролактинемія) провокує й порушення менструального і циклу, і навіть безпліддя. Підвищений рівень пролактину пригнічує овуляцію. 

Людмила Іванівна говорить, що жінка, яка помітила симптоми гіперпролактинемії, має звернутися до лікаря. Проте, сьогодні не кожна з нас має таку можливість.

“Все залежить від того, де жінка знаходиться: в зоні бойових дій чи в безпечному місці — де працюють жіночі консультації. Якщо можливості звернутися до лікаря немає, варто хоч трішки собі допомогти. Добре, якщо вдасться дістати хоча б трави — ті ж самі чаї з валер’яни, меліси. І за першої ж змоги звернутися до лікаря”.

Лікарка переконана, що жінка не повинна на собі відчувати дуже виражено початок менструального циклу. Якщо в жінки починаються ті чи інші скарги: головний біль, перепади настрою, нагрубання молочних залоз, пітливість, поноси, запори, — це є сигналом для того, щоб звернутися до лікаря. Не повинно бути дуже яскраво виражених передменструальних проблем, це вже діагноз.

Планові й позапланові огляди, особиста гігієна. Чому це важливо?

Як часто жінка має проходити планові огляди? Це питання гостро стояло і до війни. Адже багато хто з нас ігнорує цей “ритуал”, особливо, якщо яскраво виражених скарг немає. Але той стрес, у якому живе більшість із нас, може провокувати й пришвидшувати перебіг захворювань, які необхідно виявляти на ранніх стадіях, аби мати змогу вчасно їх вилікувати.

Якщо жінці до 25 років, достатньо проходити огляд у лікаря-гінеколога один раз на рік. За умови, що порушень чи скарг у пацієнтки немає. Після 25 і до 45 років процедура дещо інша: огляд проходимо один раз на рік, але зважаємо і на те, що відбувається з нею в цей період. 

Проводити огляд у лікаря слід посеред циклу, коли немає менструації. Гінеколог проводить візуальний огляд, оцінює стан шийки матки. Під час огляду здається 

онкомазок (ПАП-тест,) та аналізи на флору (інфекційні захворювання). 

“Більшість жінок, почали звертатися з порушенням менструального циклу,  запальними захворюваннями, збільшенням пухлин матки, яєчників. Дійсно – пролактин, цей гормон стресу, блокує функцію яєчників. А яєчники відповідають за імунітет, і коли порушується імунітет, коли порушується функція яєчників, то збільшується кількість запальних захворювань, пухлин. Тому це період дуже відповідальний і для жінки і для лікарів, які зараз у нас в державі”, — говорить Людмила Іванівна.  

Але як доглянути за собою в екстремальних умовах? Сьогодні багато українок не те що не мають доступу до лікарень, але і змушені народжувати в підвалах. Поради прості, але у простоті і є рішення.

По-перше, переконайтеся, що у вас є в запасі прокладки для місячних, а також щоденні прокладки, серветки для інтимної гігієни і туалетний папір. Якщо спускаєтеся в сховище, покладіть засоби гігієни у всі можливі кишені. Від тампонів та менструальної чаші в таких випадках краще відмовитися, аже у вас може не бути можливості їх замінити, що може призвести до синдрому токсичного шоку.

По-друге, забезпечте себе знеболювальними.

По-третє, змінюйте білизну щодня. Якщо такої можливості немає, частіше міняйте щоденні прокладки.

Якщо у вас почалися місячні в сховищі, а засобів гігєни ви знайти не можете, точно у когось в аптечці мають бути бинти і вата. У такій ситуації може згодитися навіть шматок одягу.

Стрес і вагітність — чи є тут (не)сумісність?

Людмила Іванівна переконана, що жінка, яка підходить до питання планування вагітності зважливо, виконує поради лікарів, вона має усі шанси виносити й народити здорову дитину навіть в умовах воєнного часу. 

“Війна — це велике горе для всіх нас. Кожна людина через це переживає, а жінка, яка виношує вагітність, — переживає вдвічі, а то і втричі більше. Тому сказати, що все буде ідеально, ми не можемо. Але ми повинні зробити все, для того, щоб в нашій державі у цей важкий для всіх нас період народжувались максимально здорові діти”, — говорить лікарка”.

У когось репродуктивна функція зберігається, а в когось проявляється аменорея. Це — вид розладу менструального циклу, коли в жінки припиняються місячні. Вона може тривати і пів року, й рік. Коли жінка повертається до нормального життя і зникає фактор страху, цикл відновлюється.

Якщо жінка перебуває в стабільних умовах, а через два-три місяці цикл не відновився, їй потрібно звернутися до гінеколога. 

Стрес під час вагітності — не рідкість. Але перебувати в такому стані постійно — небезпечно для здоров’я як жінки, так і дитини.

Щоб знизити вплив негативних факторів при вагітності, варто дотримуватися простих рекомендацій. Які, до речі, частково співпадають і з порадами психолога із нашого попереднього матеріалу:

• Повноцінний сон (не менше 7-8 годин) та здорове харчування.
• Легке фізичне навантаження.
• Улюблений вид творчості або рукоділля — аби відволіктися й перемикнутися.
• Оточити себе позитивними людьми, близькими, які підтримають.
• Пройти перинатальні курси, аби заспокоїтися й розвіяти сумніви та міфи.

Досвід, який ми зараз переживаємо — не просто так. Він зробить кожну з нас набагато сильнішою, мудрішою, дасть змогу переоцінити немало в житті. Питання тільки в ціні. І в часі на те, аби цей досвід прожити і загоїти рани. У когось це виходить швидше, в когось — повільніше. 

І цикл випусків про жіноче здоров’я під час війни ми створюємо саме для того, аби ви могли хоча б в одному слові, фразі чи пораді знайти опору для подальшого життя.

***

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту The Women in News з WAN-IFRA. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.