Объединены общей целью. История организаций, которые помогают украинцам с востока в Словении

Словенська філантропія

Волонтерська організація Словенська філантропія є однією з тих, яка найпершою зустрічає українців у Словенії. Це своєрідний гуманітарний хаб, який працює в Любляні та допомагає тим, кому це найбільш необхідно. Об’єднання волонтерів працює з 1992 року та описує свою місію як «покращення якості життя в суспільстві та захист соціально незахищених людей».

У Словенській філантропії переселенці з України можуть отримати матеріальну допомогу у вигляді одягу, продуктових або гігієнічних наборів. Юристи філантропії можуть проконсультувати щодо будь-яких законодавчих питань, особливо повʼязаних із перебуванням у країні, поданням на тимчасовий захист та оформленням документів. Консультанти відповідають на всі запитання, розказують про важливі моменти перебування в країні, радять корисні українські організації, що діють на території Словенії. Також до Словенської філантропії переселенці з України можуть податися на курси словенської мови.

Після початку повномасштабної війни за домовленістю між країнами з Луганської області до Словенії було евакуйовано дитячий будинок із 20 дітьми. Уже понад два роки він розміщений у невеликому містечку Славіна. Окрім українських вчителів та волонтерів, туди приїжджають представники Словенської філантропії, які провідують дітей та слідкують за їхніми потребами.

«Після 24 лютого 2022 року в Словенії опинилося дуже багато переселенців з України. Але ще не було затверджено із законодавчої сторони їхнє перебування тут, не було соціальної чи матеріальної допомоги. Тому Словенська філантропія із самого початку підхопила цю хвилю. Прямо тут ми приймали українців, годували, інформували, як оформити та отримати документи, які саме документи тощо», — розповідає Марія Ардюкова, співробітниця у сфері міграції офісу Словенської філантропії, яка відповідає за комунікацію з українськими переселенцями.

З часом Словенська філантропія адаптувалася до роботи з українськими переселенцями. Зараз організація проводить безліч активностей для дітей і дорослих.

«У нас проходить Жіночий клуб, у який приходить багато жінок. Зазвичай вони обговорюють щось цікаве, або на такі зустрічі запрошують поважних гостей. Наприклад, психологи, юристи, митці. Багато мовних курсів організовано для українців. Були спільні поїздки для дітей та підлітків. Словенська філантропія робить це, не замінюючи державу, а допомагаючи їй», — пояснює Тіна Велищик, керівниця денного центру для емігрантів Словенської філантропії.

Коли українці прибувають до Словенії, першою справою їм необхідно звернутися до поліції, розповідають у Словенській філантропії. Поліціянти вже добре знають, як відбувається процедура прийняття українських переселенців. Вони допомагають заповнити заявку на перебування в країні, питають, чи є людині де залишитися. І залежно від відповіді можуть відвезти до табору переселенців, або людина самостійно їде до родичів чи друзів, де вона зможе перебувати перший час.

Після цього українець або українка можуть податися на тимчасовий захист, оформити соціальні виплати та матеріальну допомогу на оренду житла. Але обов’язковою умовою стане відвідування початкових мовних курсів із перспективою подальшого працевлаштування.

Культурно-освітня організація «Рукавичка»

Ольга Мороз народилася та виросла на Закарпатті. Навчалася в Маріупольському державному університеті в аспірантурі за спеціальністю «Політологія». Багато років Ольга проживає в Словенії, де заснувала культурно-освітню організацію «Рукавичка».

«У 2010 році в мене народилася донечка. І коли в декреті був вільний час, я робила ляльки-рукавички. Це можуть бути різні персонажі, яких одягаєш на руку й можеш зіграти невеличку сценку. Для діток це дуже цікаво! І коли в мене накопичилося вже 30 таких ляльок, я запропонувала сусідньому дому літніх людей підготувати та зіграти спектакль. Я навчила їх грати казки українською мовою. І ми грали різні українські казки, їздили навіть Словенією, щоби показувати їх. Тож коли постало питання обирати назву для нашої організації та суботньої школи, то вибір був саме такий — “Рукавичка”», — розповідає Ольга Мороз, директорка культурно-освітньої організації.

Після початку повномасштабного вторгнення пані Ольга вирішила направити сили для об’єднання та допомоги українцям, які постраждали через війну. Результатом стала суботня школа рідної мови для маленьких українців. Її урочисте відкриття відбулося у вересні 2022 року в концертній залі загальноосвітньої школи імені Мартіна Крпана в Любляні. Саме в цьому закладі й розмістилася школа. У її відкритті допомагали Міністерство освіти Словенії та Посольство України. У навчальному процесі задіяно п’ятнадцять українських вчителів, які на волонтерських засадах проводять заняття з українськими дітьми. Станом на зараз у школі навчається близько 50 дітей різного віку. Усі вони бажають отримувати знання українською мовою.

Окрім навчання, у школі проводять українські свята, культурні та просвітницькі заходи. На них запрошують як дітей, так і дорослих. Учні та учениці разом із вчителями, друзями та батьками разом відвідують міські фестивалі, концерти, кінотеатри та театри. Так організатори школи рідної мови намагаються створити максимально комфортні та дружні умови для всіх.

Школа «Рукавичка» вже стала досить відомою в Любляні. Сюди приїжджають поважні гості та представники міжнародних організацій. У день, коли в школі гостював Східний Варіант, сюди завітала українська делегація. Серед гостей — другий секретар Посольства України в Словенії Богдан Торопцев.

Як виявилося під час розмови, пан Богдан з Луганська. У 2014 році через російську окупацію він покинув місто. Понад усе він бажає, щоби повномасштабна війна закінчилася перемогою України. І тоді він знову зможе відвідати свій рідний Луганськ.

«Сьогодні ми тут, щоб, по-перше, підтримати українську суботню школу рідної мови. По-друге, щоби познайомитися з представниками української делегації, які прибули сьогодні до школи та привезли літературу з подарунками для школи. Ми хочемо розвивати з ними звʼязки у сфері освіти та культури, й обмінюватися досвідом, що є дуже важливим», — розповідає пан Богдан.

З перших днів повномасштабної війни Посольство України в Словенії залучено до підтримки наших переселенців. Така допомога комплексна, починаючи від комунікації з органами місцевого самоврядування, закінчуючи консульськими послугами.

«З перших днів повномасштабної війни Посольство зверталося до офіційних представників словенської влади з проханням знайти можливості прийняти українських переселенців, жінок та дітей. Словенська держава йшла та йде на зустріч. Загалом Словенія прийняла понад 10 тисяч українських громадян, яким надали притулок та матеріальну підтримку. У перші місяці повномасштабної війни Словенія розмістила в себе дитячий будинок із Луганської області. Це яскравий та позитивний приклад підтримки мешканців східних регіонів України в цій країні. Зараз діти отримують усе необхідне, ними опікуються українські та словенські вихователі, а ще волонтери», — розказує Богдан Торопцев.

Товариство українців у Словенії «Разом»

Олег Рогоза народився в Донецьку. У 2012 році, будучи підлітком, разом із батьками він переїхав до Словенії. У новій країні він закінчив школу, здобув вищу освіту в передових університетах Великобританії та Нідерландах, а повернувшись до Словенії, почав працювати у сфері міжнародних відносин. Декілька років тому Олег познайомився зі львів’янином Євгеном Горєшником, який проживає в Словенії з 2005 року і водночас залишається активним представником української діаспори в країні.

Напередодні повномасштабного вторгнення росії, коли в новинах була неймовірна напруга, Олег та Євген запланували мітинг на підтримку України на одній із головних площ Любляни. Тоді всі сподівалися, що загроза мине, і росія не наважиться так відкрито вдертися на територію сусідньої країни. Але сталося найжахливіше. І мітинг 25 лютого пройшов із більшими емоціями та люттю, ніж передбачалося. Попри жахливу погоду, дощ із мокрим снігом, у той день прийшло від 700 до 1000 осіб. Усі виказували свою підтримку Україні та виступали за відведення військ росії з її території.

Після цього Олег, Євген та ще декілька представників української діаспори постійно тримали звʼязок та обговорювали, як можна допомагати своїм співгромадянам. Адже через кілька днів після початку великої війни до Словенії почали приїжджати тисячі українців. Так зʼявилася ідея заснування Товариства українців у Словенії «Разом», співзасновниками якого стали Олег та Євген.

«Перші дні після початку повномасштабного вторгнення були дуже насиченими. Дзвонили українські переселенці, які прибували першими до Словенії, дзвонили з Посольства України в Словенії, дзвонити засоби масової інформації. Ми постійно працювали: хтось із нашої команди збирав гуманітарку, хтось інформував переселенців, я відповідав на всі телефонні дзвінки, які, здавалося, ніколи не припиняться», — розповідає Євген Горєшник, президент Товариства українців у Словенії «Разом».

Перші пів року щосуботи у центрі Любляни проводилися мітинги на підтримку України. Один із них, організований за підтримки словенської влади, зібрав понад 8 тисяч осіб.

«Виступали різними мовами: англійською, словенською, українською. Розповідали словенцям, що насправді відбувається в Україні. Іноземні товариства зустрічали нас оплесками. Це було регулярно. Усе почало затихати тільки восени, коли остаточно зіпсувалася погода», — каже Євген.

«Перші місяці регулярно отримували гуманітарну допомогу. При чому від усіх: від словенців, від українців, від іноземців. У пік ми вивозили зі складу три тони гуманітарки в день. Уся Словенія приносила різні речі, починаючи від харчових продуктів і закінчуючи бронежилетами. А ми сортували, щось видавали переселенцям, а щось відправляли до України», — розповідає Олег Рогоза.

Наприкінці березня 2022 року українська діаспора організувала фотовиставку про воєнні злочини росії в Україні. 20 плакатів розміром 1,2 на 1,8 метра були розміщені на головній площі Любляни, щоби показати, що насправді являє собою російська армія.

Зараз у Товариство входить понад 30 членів та членкинь. Їхня головна мета — обʼєднувати українців у Словенії та памʼятати про Батьківщину. Вони проводять творчі зустрічі, концерти, презентації, онлайн-події, допомагають переселенцям та Збройним силам України. Водночас Товариство українців у Словенії «Разом» займається громадською діяльністю та підтримує українську діаспору. Наприклад, нещодавно збирали підписи для петиції про визнання словенським урядом Голодомору актом геноциду проти українського народу.

***

Українців у Словенії набагато більше, ніж може здатися на перший погляд. Насправді наші люди всюди: у натовпі, у громадських закладах, у активістських організаціях.

Станом на сьогодні в Словенії організована одна й найсильніших підтримок для переселенців з України. Окрім житла та фінансової допомоги, ця країна дає можливості для розвитку та активної громадської участі. У відповідь українці не сидять без діла: відкривають підприємства, стають самозайнятими, реєструють громадські організації. Звичайно, вони сумують за Батьківщиною, але повернутися додому готові за умови безпеки для них та їхніх родин. Тож нашій країні вже зараз треба розробляти програми повернення наших громадян додому. В інакшому випадку Україна ризикує втратити багатьох талановитих та здатних людей, які замість розвитку власної Батьківщини, розвиватимуть інші країни.