Чем отличаются два "референдума" ha в Луганской области? Мнения жителей и экспертов

Як показала ситуація на Херсонщині, «референдум» про приєднання регіону до рф виявився не більше, ніж картинкою для російських пропагандистів, і абсолютно не вирішував долі регіону. Херсон та велика частина області повернулися під контроль України.

Нині під окупацією залишається більша частина Луганської області, де так само росіяни провели псевдореферендум за приєднання до рф. Для регіону цей «референдум» став уже другим — у 2014 році росіяни організовували подібне «голосування» за проголошення так званої «лнр».  

Журналісти «Східного Варіанту» проаналізували проведені псевдореферендуми 2014 та 2022 року на території окупованої Луганщини, разом з експертом шукали в них спільні та відмінні риси, а також спрогнозували, чи матиме якусь силу цей «референдум» у разі звільнення Луганщини. 

«Референдум» 2014 року

Перший незаконний «референдум» на території захопленої Луганської області відбувся  11 травня 2014 року. Підготовчі заходи зайняли близько трьох тижнів, зокрема організатори «референдуму» роздавали запрошення та проводили активну інформаційну пропаганду. 

Так зване «волевиявлення», яке відбулося 2014-го року, провели на основі застарілих списків жителів станом на 2004 рік, оскільки ЦВК України заблокувала актуальні бази виборців. Однак, як свідчать проросійські ЗМІ, списки не дуже знадобилися, оскільки проголосувати могли всі охочі просто з паспортом в руках.

48-річна Олена Звягінова, медсестра з Луганська, яка нині живе в місті Умань на Черкащині, була свідком «референдуму» 2014 року. Розповідає, що тоді багато людей йшли на «референдум», не усвідомлюючи, для чого це потрібно. 

«В основному це були люди старшого віку, на яких вплинула російська пропаганда, що кожного дня лилася з телевізора. У нас тоді було переважно російське телебачення», — говорить пані Олена. 

За даними ініціаторів референдуму в голосуванні взяли участь близько 81% жителів Луганської області. В бюлетені було одне питання двома мовами: чи підтримуєте ви акт про державну самостійність «лнр».

«Всі прекрасно розуміли, що ця цифра (кількість тих, хто проголосував, — ред.) не мала жодного зв’язку з реальністю. Майже всі мої знайомі не ходили на  той «референдум», навіть ті, хто можливо і підтримував росію», — наголошує Олена Звягінова.

Вона пригадує, що в день референдуму в центрі міста людей закликали заходити на так звані «дільниці» та голосувати за «нове майбутнє» і «проти хунти». 

Щоб забезпечити результат, тоді росіяни провели масову пропаганду для агітації населення. Зокрема, використовували реклама на бігбордах в окупованих містах Луганщини. 

«Референдум» 2022 року

Розмови проросійських активістів про проведення референдуму розпочалися з березня 2022 року, практично відразу після повномасштабного вторгнення. Зокрема голова самопроголошеної Луганської народної республіки Леонід Пасічник заявив, що «найближчим часом може бути проведений «референдум», на якому люди зможуть проголосувати щодо вступу до росії».

Агітаційна кампанія почалася практично відразу після заяв так званих представників новоствореної «влади». До прикладу в новоокупованому Сватове Луганської області почали показово видавати нові паспорти громадянам України, цим самим схиляти людей до думки, що захоплені міста вже є російською територією.

23-річна продавчиня Світлана зі Старобільська (прізвище на вказується на прохання героїні) змогла виїхати з-під окупації у жовтні цього року. В Старобільську у неї залишилися батьки. Розповідає, що навесні росіяни казали: «потерпіть ще трішки і ви будете в росії».

«У нас ніхто не розумів, що це буде за референдум, чи означатиме він приєднання до (так званої, — ред.) «лнр», чи до росії. І звичайно, більшість людей, яких я знаю, не збиралися туди йти», — каже Світлана. 

Місцевих мешканців почали активно «готувати» до псевдореферендуму роздаючи їм безкоштовні газети з «потрібною» інформацією про майбутнє голосування.

«Листівки роздавали на вулицях і в громадських містах. Тобто, це було масово і на деяких людей без критичного мислення це впливало», — додає Світлана.  

Також пропагандисти розклеювали агітаційні листівки на стовпах та парканах, щоб закликати жителів до голосування. 

До дня росії, 12 червня, на всіх окупованих територіях колаборанти та проросійські активісти влаштували церемонію підняття прапору росії. В центрі Луганська провели флешмоб та розтягли 50 метровий триколор. 

20 вересня 2022 року окупаційна влада майже одночасно оголосила про проведення референдумів в різних областях. А вже наступного дня російський президент володимир путін оголосив мобілізацію в росії. 

З 23 по 27 вересня в окупованій Луганщині у прискореному режимі відбувся «референдум» про приєднання територій до росії. 

«Те, що я бачила, було повним фарсом. Ходили якісь люди, казали, що потрібно лише поставити галочку, мовляв, це все дуже просто, навіть паспорт не просили. Обіцяли суттєве зниження тарифів, цін, підняття пенсій. І взагалі все це проходило під гаслом: «от зараз заживемо», — пригадує Світлана. 

Мешканці Луганщини голосували на роботі та навіть вдома в халатах при камерах пропагандистів ставили потрібну відмітку «так».

У чому відмінності

35-річний правозахисник, засновник організації «Східна правозахисна група» Павло Лисянський був свідком першого «референдуму» на окупованій території, а також досліджував проведення другого референдуму 2022 року. Він розповідає про ключові відмінності:

«Цього разу була публічнішою агітаційна кампанія, але так само як вісім років тому були населені пункти, де ці референдуми не проводили взагалі. Зокрема, в маленьких містечках та селищах. А також, у 2014 році не були задіяні стільки російських політиків, як зараз», — каже Павло Лисянський.

Він наголошує, що росія діє за алгоритмом. Спочатку оголошує про політичні наміри, потім відбувається військове вторгнення, а згодом — реалізація цих політичних намірів через проведення псевдореферендумів. І як результат анексія територій. 

«Вони готуються, роблять підґрунтя, ідеологію. Це є головним фундаментом скоєння воєнних злочинів рф проти України. Якби не було цих намірів і реалізації цих планів, то військового вторгнення не було б також. Тому це дуже важлива складова і до неї треба ретельніше ставитися», — зазначає правозахисник.

На що впливає «референдум»

росія вважає Луганщину територією російської федерації. Це підтверджують законодавчі зміни, які вносить рф, а також те, що росія відкриває там державні органи влади. Але для України це фейкові процеси, які не мають жодного значення. 

«На мою думку, після деокупації Луганщини буде так само як і з Херсоном зараз. Росіяни будуть вважати, що це територія росії, і говорити щось на зразок, що Зеленський приїхав на територію рф, як вони говорять зараз», — вважає Павло Лисянський. 

Він прогнозує, що росія робитиме все, аби надати анексованим територіям спірного статусу. А відповідно це даватиме рф можливість дочекатися політичних змін в Україні, аби знову повернутися до агресивних дій. 

Аналогією може виступати Крим, який у росії назвали «помилкою Хрущова», виправдовуючи цим його анексію. 

«І так само вони зараз працюють над тим, щоб люди у світі не розуміли, чиї це можуть бути території», — резюмує Павло Лисянський. — А російська пропаганда буде підігрівати людей для того, щоб вони вірили, що це території рф».

У будь-якому випадку, для України та цивілізованого світу позиція росії щодо так званих «референдумів» не має жодного значення. Неодноразово представники країн ЄС та НАТО говорили, що ніколи не визнають анексію української території. 

Для світу Луганщина та інші тимчасово окуповані регіони залишаються українськими. А їхнє визволення аж ніяк не залежатиме від фіктивних «референдумів».

***