«Никогда не думали, что у нас будет лучше, чем в Киеве»: как живет Краматорск во время морозов

Під час блекауту, який змусив киян і мешканців центральних областей України шукати тепла поза межами дому, в Краматорську практично не було відключень. Мешканці міста кажуть, що якби не постійні обстріли та нальоти дронів – то життя біля фронту було б комфортнішим.

Від лінії зіткнення до Краматорська сьогодні лишається 13,8 кілометра у найвужчій ділянці. З боку Красноторки до «червоної зони» 14,4 км. Щодня місто атакують десятки ворожих дронів: б’ють по багатоповерхівках і приватному секторі, палять машини та бомбардують асфальт у центрі міста. Місцеві живуть під канонаду вибухів: ті не припиняються ані вдень, ані вночі. Часто – з супроводом роботи протиповітряної оборони, коли мобільні вогневі групи намагаються збити чергових шахед. Попри це в місті відключення виключно аварійні. Порівняно з Києвом, у більшості будинків є стабільне теплопостачання та світло. Тож як Краматорськ переживає зиму 2026 – у містян запитав Східний Варіант.

«Не все так добре, як здається»: на деяких вулицях Краматорська майже ніколи не буває світла

У Краматорську як прифронтовому місті планово не вимикають електропостачання. Щоправда, стабільною ситуацію з електроенергією це не робить: постійні удари БпЛА, окрім аварійних відключень, спричиняють і перепади напруги в мережі. А частина мікрорайонів Краматорська через проблематичність у поновленні світла по кілька годин щодня лишається без нього. Найбільша проблема – на Краматорському бульварі, де люди частіше спостерігають світло у сусідів, аніж у власних квартирах.

«У мене напруга в розетках – 140-150 в більшості часу. Електрочайник по 15-20 хвилин кип’ятить воду, багато техніки не вмикається взагалі. Через таку напругу світло вимикається, у мене на добу буває до 10 годин зі світлом. Інколи між 3-4 годинами відключення – 10-15 (максимум – 30) хвилин зі світлом», – скаржиться мешканка Краматорська Олена Галій.

Реле напруги (яким можна понизити вольтаж, за якого електроенергія зникатиме) жінка власноруч не змогла знизити. Довелося викликати майстра і чекати кілька діб. За той час доводилося заряджати гаджети у пунктах незламності й кілька діб митися завдяки тому, що вдома були запаси технічної води та газопостачання.

Володимир Чуфрида, який живе на вулиці Двірцевій, додає: подекуди світла немає по 7 годин поспіль, потім воно з’являється на 20 хвилин – і відразу зникає. Нерідко й через те, що сусіди відразу ж починають вмикати пралки, обігрівачі та решту побутової техніки, яка «кладе» напругу в системі.

«Буває, дають на годину світло, потім немає по 10 годин. Але за той час можна щось підзарядити. У мене все завжди увімкнено з розетки, щоб якщо світло з’явилося на 20 хвилин – то не пропустити й підзарядити телефон», – каже чоловік.

Продукти у холодильнику він вже давно не тримає – зважаючи, що живе у квартирі з незаскленим балконом, той допомагає зберігати м’ясо.

«У нас напруга вже близько тижня тримається на рівні близько 150В, вночі тільки піднімалося до 180. Вистачило, щоб випрати речі й бак нагріти. А останні три дні в середньому 120-150 В, і вночі те саме. Холодильником не користуюсь тиждень. Слава богу, мороз у цьому допомагає, вся заморозка на вулиці стоїть», – додає Володимир Чуфрида.

Водночас у його друзів, які живуть на іншій вулиці, ситуація ще менш стабільна. У них на проспекті Незалежності світла не буває по 7-9 годин. Натомість у їх друзів навпроти – жодних відключень. І пояснення, чому так нерівномірно вимикають електроенергію, і хто до якої черги відноситься, немає. Тому звіряти графік відключень із сайтом ДТЕК немає сенсу – час відновлення електропостачання там здебільшого має теоретичну інформацію, а не практичну. Тож навіть приблизно знати, о котрій можна буде підзарядитися (чи увімкнути світло) вдома – неможливо. Крім того, це впливає і на безпеку в місті. Зокрема. через низьку напругу в електромережі деякі сирени не сповіщають про тривогу. Тож за потенційними загрозами доводиться спостерігати в телефонних додатках. Якщо ж телефони розряджені – доведеться подіватися на «пронесе».

«У нас із дружиною є такий вислів, коли нічого не працює, але ми чуємо, що над нами знижуються дрони. Ми так і кажемо: «пронесе». Бачите, працює», – сміється Микола, мешканець Краматорська.

Зараз Краматорськ – енергетичний оазис

Мешканка Краматорська Анна Буць зауважує, що поки що у місті краще, аніж у центральних областях України, де люди вимушені жити без тепла, світла та часто водопостачання. Щонайменше у Краматорську відновлення займає кілька днів ремонтних робіт, а не тижні, як у Києві. Тому зважитися на переїзд стало трохи важче – хоч у Краматорську буває гучно, проте на сьогодні рівень комфорту значно вищий.

«Мені чоловік каже, щоб я їхала з дітьми в інше місто, якщо боюсь, а він поки що буде тут – тримає і робота. і квартира. Але поки терпимо, сидимо в Краматорську. Звісно, інколи трясе від нервів, буває, що й серце «шалить». Але наслідки обстрілів в інших містах гірші. У Дніпрі загиблі, в Києві люди замерзають… Як із дітьми там бути?» – пояснює жінка.

Мешканець Краматорська Олексій же пояснює причину лишатися з родиною на Донеччині – просто: тут є той комфорт, про який зараз у центрі України мріють. Щойно ситуація зміниться, або ж Краматорськ стане настільки небезпечним, як Дружківка – вони з дружиною та дітьми тут не затримаються.

«Я сподіваюся, що така ситуація з енергопостачанням у Краматорську протримається хоча б до березня чи квітня, щоб ми перезимували з теплом і світлом. Далі. звісно, будемо їхати. Ситуація кращою не стане, це зрозуміло. Але сьогодні Краматорськ – енергетичний оазис», – каже Олексій.

На сьогодні у Краматорську живе понад 50 тисяч мешканців, тисячі з них – неповнолітні. Допоки в місті не оголошена примусова евакуація дітей, зауважують співрозмовники з Краматорської МВА, падіння рівня населення не очікується. Зважаючи на кількість заявок з приводу ремонтів, надання комунальних та соціальних послуг, мешканці намагатимусь якомога довше лишитися у своїх домівках. Це показує досвід Дружківки, звідки неповнолітніх вивозять, але люди старшого віку лишаються, оскільки їхати їм нікуди.

«Зараз кількість заявок на евакуацію зменшилася. Ми вивозимо людей зі Слов’янська й Краматорська, то напередодні Нового року вони охоче їхали, оскільки очікували, що енергосистема не витримає обстрілів і вони залишаться без цивілізації. Але останні тижні система тримається краще, аніж у столиці з багатомільярдним бюджетом. Люди вірять, що така ситуація буде й надалі, тому поки що відтягують переїзд. Навіть ті, хто подав заявки раніше. просять зараз перечекати, щоб їхати в евакуацію тоді, коли відновиться енергопостачання та опалення у тих містах, куди вони хочуть виїхати. Це здебільшого Дніпропетровська область і центр України», – розповідає волонтерка Мар’яна Рижова.