Множественные раны и поврежденные глаза: дочь раненой пожилой пары с Донетчины рассказала о состоянии своих родителей
Світлина фотографа Едді ван Весселя з цим літнім подружжям стала одним з символів російських воєнних злочинів в Україні. Фото зробили у лікарні Бахмута після того, як чоловіку та дружині надали першу допомогу.
Східний Варіант поговорив з дочкою літньої пари з Донеччини та розповідає їхню історію.
За кілька місяців до золотого весілля
Лідія Миколаївна та Володимир Миколайович разом вже майже 50 років. У січні наступного року у них буде дата золотого весілля. Під час війни залишались у себе вдома – у Часовому Ярі на Донеччині. Але війна не оминула їх стороною.
По словах їх дочки Світлани, у той день, 17 листопада, у місті, де вона знаходилась зі своєю родиною, випав перший сніг. Тому молодший син вирішив подзвонити бабусі Лідії й поділитися радістю.
“Вони побалакали. Потім через деякий час мені передзвонила мама. Ми з нею побалакали, як самопочуття та погода. Вона в цей час вийшла по хліб. Потім у слухавці я почула, що було дуже голосно, щось гепало. Я мамусі сказала, щоб вона поверталась додому й берегла себе і тата. І потім я пішла по своїх справах”, – згадує Світлана події того дня.
Але вже через деякий час жінці зателефонувала подруга і сказала страшне: у їхньому рідному місті, по адресі, де проживали її батьки, було влучення.
“Я на автоматі кладу слухавку і набираю маму. Мама тільки встигла підняти слухавку, й вона в неї випала з рук. Вона мені нічого не встигнула сказати, я тільки чула, як вона гукала тата: “Вова, Вова де ти? Я нічого не бачу”. Я на іншому кінці слухавки кричала: “Мамо, відповідай, хоч щось! Що там у вас сталося???”” – розповідає Світлана.
Тоді жінка кричала від безсилля та розпачу, що не може нічим допомогти. На щастя, до батьків Світлани прийшла сусідка-медсестра, яка почала оглядати маму. Про це жінка почула телефоном.
“А потім наступила гробова тиша, телефон на тому кінці проводу замовк, зв’язку вже з ними не було. Що я пережила в ту мить, я не можу передати. Але я знала одне – мені не можна бути слабкою, ради них я повинна бути сильною. І молила бога, щоб їх звідти забрати живими. Таким був мій ранок четверга”, – говорить Світлана.
Того ж дня жінка поїхала на автобусі до Києва, а звідти у Краматорськ й до Костянтинівки, куди її батьків привезли з лікарні Бахмута. Весь цей час звʼязку з батьками не було.
Досі не відомо, що влучило у квартиру Лідії та Володимира. Але помешкання розбито вщент, за одну хвилину родина лишилась усього, що нажила за усі роки. Помешкання сусідів та інших жителів теж сильно постраждало. Та Світлана говорить: головне, що вони залишились живими.
Як виявилось, батьків жінки після вибуху відвезли до Костянтинівки до лікарні, де їм і була надана допомога.
Лідію поклали одразу у лікарню, її стан був середньої тяжкості – це множинні відкриті рани голови та обличчя з наявністю стороннього тіла, різані рани кісток рук та поверхневі рани грудної клітки. У чоловіка були поранення голови та лівого плечового суглоба. Під час вибуху його сильно контузило, зник слух. В обох сильно пошкоджені очі, потрібні консультації окуліста.
“Зараз потрібно зробити обом томографію голови, а мамі й черевної порожнини, щоб не було внутрішньо ушкоджених органів”, – говорить Світлана.
Якщо у вас є можливість підтримати родину у такий тяжкий момент – ви можете зробити це за номером картки Приват Банку Лідії Миколаївни – 5168 74512514 6941.
Крім того, якщо ви маєте можливість ще якось допомогти родині, ви можете зв'язатися зі Світланою у Facebook.
***
