Как громады тыловых регионов Донецкой и Херсонской областей восстанавливают жилые дома
Повномасштабне вторгнення росії завдало катастрофічної шкоди східним та південним територіям України. Тисячі осель жителів Херсонщини та Донеччини зазнали пошкоджень чи руйнувань. Громади, де знищені інфраструктура та житловий фонд, виснажені й не здатні покрити втрати власним коштом.
У спільному матеріалі “Східного Варіанта” та “МОСТу” розповідаємо про рішення відбудови прифронтових громад, які працюють вже сьогодні.
Війна, розвʼязана росією, зруйнувала тисячі житлових будинків українців
З початку російського воєнного вторгнення у 2014 році тисячі будинків українців були зруйновані в ході воєнних дій. Коли росія здійснила вже відкриту ескалацію, вона почала відверто тероризувати мирне населення, цілеспрямовано наводячи ракети та ударні дрони на цивільні будинки.
За період із 24 лютого 2022 року до 24 липня 2025 року в Донецькій області було пошкоджено або зруйновано понад 138 тис. житлових будинків. З них на підконтрольній території регіону пошкоджено або зруйновано майже 42 тисяч будинків, з яких майже 4 тис. багатоквартирних та майже 38 тисяч приватних. Про це Східному Варіанту в коментарі повідомив директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної військової адміністрації Сергій Боєвський.
«На тимчасово окупованих територіях Бахмутської, Світлодарської, Соледарської, Торецької, Великоновосілківської, Вугледарської, Волноваської, Комарської, Мирненської, Ольгинської, Старомлинівської, Хлібодарівської, Іллінівської, Мангуської, Маріупольської, Сартанської, Авдіївської, Гродівської, Курахівської, Мар’їнської, Новогродівської, Селидівської, Очеретинської громад пошкоджено або зруйновано понад 96 тис. житлових будинків, з них 5 тисяч багатоквартирних та 91 тисяча приватних житлових будинків», — розповів Сергій Боєвський.
На правобережній частині Херсонської області російськими обстрілами пошкоджено або зруйновано майже 33 тисячі приватних та півтори тисячі багатоквартирних будинків. Про це повідомляв начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«Деякі будівлі вже по 10 разів зазнали пошкоджень, росіяни й далі продовжують туди бити», — каже Прокудін.
Число постраждалих будинків постійно зростає в усіх прифронтових областях, адже російська армія ні на день не припиняє свої удари.
Протягом перших 7 місяців повномасштабного вторгнення через Високопільську громаду, що на Херсонщині, проходила лінія бойового зіткнення. Частина громади перебувала в окупації. Українська армія просувалася вперед, але, за словами начальника Високопільської сільської військової адміністрації Костянтина Стародумова, навіть ті населені пункти, які були звільнені, досить швидко опинялися на лінії фронту й туди постійно прилітало.
«Тому ми не можемо сказати, що в нас є населені пункти, які вціліли», — каже Стародумов.
До російського повномасштабного вторгнення в цій громаді проживало понад 12 тисяч людей — це 22 населених пункти. І після деокупації залишилось трохи більше, ніж тисяча.
Адміністративні будівлі, ЦНАПи, лікарні, ФАПи були пошкоджені або знищені повністю. Це 99,9 %. Пошкодження житлового фонду — близько 75 %. Офіційна дата звільнення громади — 4 жовтня 2022 року.
«Усі 7 місяців окупації й бойових дій люди взагалі проживали без світла, води й газу. Це були пошкодження мереж у своїй більшості. Перші розбиті трансформатори — це неможливість їх обслуговувати. Звідси відсутність світла, що паралізує всю систему», — пояснює посадовець.
Після деокупації, згадує Костянтин Стародумов, найперше, що намагались зробити — зберегти те, що залишилось. Була частина мешканців, яка хотіла якнайшвидше повернутися додому. Навіть якщо основна будівля знищена, то оселялися у літній кухні, яку також доводилось місцями підлатати.
«Ми тоді заходили в зиму. Треба було швидко перекривати цим людям дахи. Тому перші гуманітарні конвої, які поїхали сюди, були з будматеріалами. Ми не могли самотужки закрити ці потреби. Надати ту ж плівку, тарпаулін — щільний матеріал, шифер», — пояснює Стародумов і додає, що самостійно, на його думку, жодна громада, або навіть область не змогла б покрити таких великих видатків.
Тим паче відчувалася потреба й у людських ресурсах. Бо спершу в громаду поверталися пенсіонери, а не молодь.
Ключові рішення відбудови: досвід Херсонщини
Для Високопільської громади все почалося з великого наступу Сил оборони України на правобережжі області. Ця громада була звільнена однією з перших. Усі органи влади одразу поїхали на місця.
«Це були представники вже центральної влади. Ну й тоді з’явилася, я так розумію, ідея Президента України про підтримку деокупованих громад Херсонщини тиловими областями — проєкт «Пліч-о-Пліч». Це національний проєкт для об’єднання громад-партнерів (тилових і центральних громад України) для підтримки та відновлення громад-форпостів (громад, які розташовані вздовж кордону та на лінії бойового зіткнення), де значна частина об’єктів інфраструктури пошкоджена та зруйнована. Уже з весни 2023 року нас підтримувала Черкаська, Дніпропетровська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Кіровоградська області. Ці регіони надавали допомогу. На той момент була задача допомогти всіма наявними силами та засобами, але ж не було розуміння, як саме ми це будемо робити», — згадує начальник Високопільської СВА Костянтин Стародумов.
До громади рушили вантажі з гуманітарною допомогою, з будівельними матеріалами. Приїжджали волонтери, які лагодили людям дахи, вставляли вікна. Представники ДСНС з усіх областей України займались розмінуванням.
«На той момент основна ідея була в тому, що громада-партнер дає гроші й підрядні організації, які проводили ці роботи. Тобто ми сплачуємо із цих грошей їм за роботу й податки повертаються назад у ту громаду, яка направляла кошти, тобто як такий круговорот цих бюджетних грошей», — пояснює Стародумов.
Так у 2023–2024 роках Високопільській громаді вдалося відбудувати або полагодити понад тисячу домоволодінь.
«Треба розуміти, що все одно ми не зможемо вивести все в ідеал, тому намагалися компонувати з іншими державними допомогами та благодійниками: наприклад, дах зробили благодійники з однієї області, вікна поставили з іншої, а державна допомога “єВідновлення” направлялась напряму на ремонт всередині», — пояснює Стародумов.
Завдячуючи першому етапу проєкту «Пліч-о-Пліч» Високопільська громада відремонтувала більшу частину школи й запустила навчання в офлайн-форматі. За ініціативи начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця Черкащина облаштувала в школі укриття.
Коли на Херсонщину приїхали громади-партнери, жодних офіційних інструкцій чи прописаних алгоритмів ще не існувало. Був лише один запит: допоможіть нам відновити зруйноване. І кожна громада відповідала по-своєму — на основі власних можливостей, ресурсів і людського бажання підтримати.
Надавалася конкретна допомога під конкретні потреби. Громади-партнери надавали те, чим володіли: хтось привозив питну воду і продуктові набори, хтось — будматеріали (шифер, металочерепицю, пиломатеріали), інші — спрямовували кошти на відновлення одного визначеного населеного пункту.
Це дозволило розв'язувати проблеми точково.
«Представники громад-партнерів особисто приїздили до наших населених пунктів. Спілкувались із людьми, спілкувались із нами, збирали потреби. Намагались організувати все так, щоби партнер відновив хоча б один соціальний обʼєкт (ФАП, старостат, пункт незламності) у конкретному населеному пункті», — розповідає Стародумов.
З досвідом прийшло розуміння: ремонт багатоквартирних будинків ефективніший, ніж розрізнене відновлення приватного житла.
«Громада-партнер із Хмельниччини розпочинала допомагати з відбудовою приватних домоволодінь. А потім і ми зрозуміли, і вони, що доцільніше привести до ладу квартал багатоповерхівок. По суті, це двоповерхівки, багатоквартирні будинки. Та їх 17. Грубо кажучи, відремонтувавши один будинок, ми покриваємо більше людей, ніж ми будемо там ремонтувати один приватний», — розповідає Стародумов.
Це дозволило не лише зробити більше за ті самі ресурси, а і створити точку концентрації життя, до якої згодом потягнулись і сусіди, і сервіси.
Також запроваджено гнучку модель: кожен дає те, що може. Деякі громади могли надати підрядників, інші — будматеріали або фінансування. Часто це був мікс: будівельники — з громади-партнера або наймані з місцевих мешканців; частину матеріалів — із місцевого бюджету, решту — від донорів; проєктування — силами державної субвенції.
Така система співфінансування дозволяла зібрати «пазл» навіть тоді, коли жоден із гравців самотужки не міг закрити всі потреби.
У 2023–2024 роках громади-партнери пішли далі. Вони не обмежились самою відбудовою осель та інфраструктурних обʼєктів. У хід пішли ідеї з відновлення соціальної сфери.
«Вони нам кажуть: «А давайте ваші діти приїдуть до нас на відпочинок! У нас є можливість прийняти дітей». І це пішло. Я так розумію, що кожні наші громади відправляли дітей на відпочинок та оздоровлення до своїх громад-партнерів», — розповідає Стародумов.
31 січня 2025 вийшла постанова № 97 Кабінету Міністрів України, яка започатковувала дворічний експериментальний проєкт «Пліч‑о‑Пліч: згуртовані громади» й це, за словами Костянтина Стародумова, своєрідний другий етап проєкту, який взяв за основу напрацьовані моделі взаємодії між громадами Херсонщини та іншими тиловими регіонами.
Що спрацювало найкраще для Високопільської громади?
- Локалізація відповідальності: одна громада — один об’єкт.
- Гнучка модель ресурсів: «що маєш — тим і допоможи».
- Залучення місцевих: і до будівництва, і до життя.
- Акцент не лише на «відновити дах», а й на «відновити життя».
Щодо основних перешкод у реалізації процесу відбудови у Високопільській громаді Костянтин Стародумов зазначає кадровий голод. Багато місцевих мешканців покинули громаду. Бюрократичні ж моменти — це ті речі, яким можна дати раду.
«Ми ж маємо розуміти, що в нас є бюрократія, якої ми маємо дотримуватись. І максимально важко скласти кілька джерел фінансування в один якийсь об’єкт. Але це ж наші робочі будні, тобто ми не можемо сказати, що це нереально. Єдине, що виважено треба підходити до цього. Тільки завдяки проєкту «Пліч-о-Пліч» ми змогли відновити, поремонтувати понад тисячу домоволодінь. Тобто десь тільки дах, десь тільки вікна, але отак там скомпонували. Далі вже підключається державна підтримка — “єВідновлення”, потім йдуть донори, які приїжджають, постійно допомагають людям. Треба розуміти, що в нас досить багато повністю зруйнованих домоволодінь і люди за них отримують сертифікати. Таких понад 300, тобто люди можуть купити собі житло десь у більш безпечному місці», — пояснює Костянтин Стародумов, начальник Високопільської СВА.
Щодо соціального впливу, то якщо на момент деокупації в громаді налічувалось близько тисячі осіб, у 2023 році населення збільшилось до 2 тисяч, на сьогодні — це понад 6 тисяч людей, з яких понад тисяча — діти. Люди повертаються, і це основний показник того, що громада відновлюється, територія відновлюється і є надія на подальше життя.
Ключові рішення відбудови: досвід Донеччини
На Донеччині відновлення громад проходить значно важче. Адже ті міста та села, які ще 2 роки тому вважалися умовним «тилом», зараз на лінії бойового зіткнення.
Костянтинівка до війни була одним із найбільших індустріальних центрів сходу України. Тут працювали підприємства чорної та кольорової металургії, скляної, хімічної та будівельної промисловості. Місто було важливим транзитним залізничним вузлом області.
Після початку повномасштабного вторгнення росії Костянтинівська громада декілька років була відносно безпечною територією. Сюди приїздили переселенці, тут працювали магазини та ринки, працювали комунальні послуги — місто жило своїм життям, попри близькість фронту та загрозу обстрілів. Цього року через просування ворога з Торецького та Часовоярського напрямків Костянтинівка стала ближче до лінії бойових дій. Щоденно противник обстрілює місто, руйнує сотні житлових будинків.
Станом на кінець липня на території Костянтинівської громади пошкоджено понад 4 тисячі приватних та 457 багатоповерхових будинків. Частина з них непридатна до відновлення взагалі.
«Враховуючи той факт, що Костянтинівська громада знаходиться в зоні активних бойових дій і щоденно потерпає від щільних ракетних, авіаційних, артилерійських обстрілів та дронових атак, капітальні ремонти в багатоповерхових житлових будинках не проводяться. За можливості виконуємо поточні ремонтні роботи», — повідомив начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
Коли дозволяла безпекова ситуація, у громаді працювали механізми для відбудови житла від міської ради та благодійних організацій. Після обстрілів комунальні служби працювали на місцях: закривали розбиті вікна дошками, забивали дірки тарпауліном та монтажною піною, надавали допомогу постраждалим. Будівельними матеріалами населенню допомагали благодійні організації «Янголи Спасіння», «Аваліст», «Chemoniks», «Solidarites Internetional».
На сьогодні благодійні організації надали допомогу для аварійного відновлення майже 7 тисячам домогосподарств. Зараз через загострення ситуації на фронті допомога благодійників призупинена.
«Коштом місцевого бюджету створили та використовуємо матеріальний резерв громади, з якого також надається допомога на аварійне відновлення пошкодженого житлового фонду. Власникам пошкоджених осель надаємо будівельні матеріали у вигляді плівки, плит OSB, монтажної піни, дошок, рейок, тарпауліну. Цього року з матеріального резерву громади допомогли вже 5 тисячам домогосподарств», — розказав Сергій Горбунов.
В інших прифронтових громадах, де це можливо, міжнародні та українські організації допомагають населенню відновлювати свої домівки. Зокрема, благодійний фонд «Янголи Спасіння» працює як над екстреним, так і над довготривалим відновленням на Донеччині. Його команди працюють на місцях обстрілу та видають будівельні набори. Формується базовий набір матеріалів: плівка, OSB-плити, перекриття для дахів. Їх роздають у визначених місцях, про які місцева влада інформує жителів.
«Наші команди дотримуються безпекових норм, не здійснюють видачу під час обстрілів, а також у разі необхідності видачі великої кількості матеріалів — розподіляють на декілька зустрічей, аби уникнути скупчення. Під час видачі наші дистрибутори уточнюють, чи є необхідність із допомогою встановлення для уразливих категорій населення (або за зверненням на гарячу лінію). Якщо так, наша ремонтна бригада «Майстерня на колесах» приїздить у межах того ж, або наступного дня і допомагає із встановленням тимчасового перекриття. Також ми здійснюємо ремонт цивільних приміщень шкіл, бібліотек, лікарень», — розповідає речниця благодійного фонду «Янголи Спасіння» Анастасія Гончарук.
Довготривале відновлення — це процес від моменту фіксації ушкоджень до повного ремонту житла. Спочатку інженери «Янголів Спасіння» обстежують будинки, що постраждали внаслідок обстрілів, і фіксують ступінь ушкодження. Йдеться передусім про елементи теплового контуру: дах, вікна, зовнішні та внутрішні двері.
Після обстеження отримувачам видають кошти на закупівлю матеріалів. Якщо люди не можуть придбати їх самостійно — «Янголи Спасіння» забезпечують матеріали напряму. Далі на об’єкт приїздить мобільна бригада «Майстерня на колесах» і виконує всі ремонтні роботи. Така допомога надається лише у випадках, коли люди не можуть скористатися державною програмою «єВідновлення».
За перше півріччя 2025 року «Янголи Спасіння» надали будівельну допомогу понад 14 тисячам домогосподарств — це більш ніж 22 тисячі людей у 92 населених пунктах Донецької області.
«На жаль, це трагічно великі цифри, тому ми будемо продовжувати надавати допомогу людям стільки, скільки це буде необхідно», — зазначила Анастасія Гончарук.
***
Російська армія систематично бʼє по цивільних обʼєктах, вбиває мирних мешканців, руйнує їхнє житло. В умовах постійної загрози завдяки державним та благодійним ініціативам українці можуть відремонтувати житло «тут і зараз». А повноцінне відновлення, як доцільно припустити, чекатиме на прифронтові громади лише після завершення бойових дій.
Матеріал створено спільно з онлайн-виданням МОСТ. Автори: Інга Павлій, Наталя Майстренко, Сергій Нікітенко, Олена Гнітецька
