«Опыт эвакуации должен стать частью законодательства»: «Восток SOS» провел форум о спасении людей из прифронта

Форум розпочався з хвилини мовчання для вшанування пам'яті українців та українок, які загинули внаслідок війни, яку росія розв’язала проти України.

Вступне слово про початок діяльності “Схід SOS” взяла виконавча директорка фонду Юлія Красільникова. 

Вона пригадала, що шлях фонду почався з “гарячої лінії”, яка безперестанку приймала звернення від громадян, як у 2014 році, так і у 2022. З цих дзвінків команда дізнавалась, яка саме допомога зараз потрібна людям, які опинилися у зоні бойових дій.

“Важливо евакуйовувати ще до того, як ситуація перетвориться на серйозну небезпеку”

Далі координатор напряму відбудови у фонді Євген Голованевський презентував звіт “Невидимі люди” прифронтової території України” — дослідження благодійного фонду “Схід SOS” про потреби маломобільних людей у зоні бойових дій:

“У звіті пояснюється, що відбувається у населеному пункті, куди наближається ворог. Перша ознака, що місто вмирає — це втрата зв’язку. Після цього першими починають страждати маломобільні люди, адже опинившись без зв’язку із зовнішнім світом, вони більше не мають можливості нагадати про себе. У містах, які руйнуються постійними обстрілами, сам на сам залишаються саме ці “невидимі” люди”. 

Такі люди часто виживають завдяки сусідам, іноді родичам, або ж волонтерським екіпажам, зокрема “Схід SOS”. 

“На жаль, ми також фіксуємо випадки суїциду з боку людей, які залишились наодинці в обставинах повної безнадії”, — розповів Євген. 

Саме тому так важливо евакуйовувати ще до того, як ситуація перетвориться на серйозну небезпеку. Адже зволікання з евакуацією та відсутність належних умов для життя призводять до загибелі людей, наголосив Євген Голованевський.

“Часто літні маломобільні люди після евакуації живуть на новому місці ще багато років. Дехто навіть знаходить нове кохання та одружується. Ті ж, кого евакуювали вже у дуже крихкому стані, зазвичай не живуть довго — але вони проживають цей час гідно: під наглядом фахівців, у турботі, з доступом до води, їжі та ліків”, — поділилася команда фонду.

У “Схід SOS” розповіли, що самотні маломобільні люди після евакуації часто потрапляють до Центру для маломобільних людей літнього віку та людей з інвалідністю “Океан добра”, розташованого у Дніпрі.

Керівниця Центру Ольга Волкова, яка була присутня на заході, зазначила, що до них майже завжди привозять літніх людей у доволі тяжкому стані — зокрема через багатомісячне перебування у підвалах під обстрілами, без доступу до базових потреб.

У “Схід SOS” згадали також про проблему нестачі місць для постійного розміщення маломобільних громадян, тож через це часто людям доводиться довше чекати на евакуацію. Станом на 16 травня 2025 року, 53 людини чекають на евакуацію з прифронту до транзитних шелтерів. 

Наразі благодійний фонд “Схід SOS” реконструює та обладнує місця тимчасового проживання ВПО, аби вирішити проблему розселення людей з інвалідністю.

Російська пропаганда зриває евакуацію в Україні

Перша панельна дискусія заходу мала назву “Евакуація з прифронту — про виклики побудови злагодженої системи порятунку цивільного населення та безпеку роботи евакуаційних екіпажів”.

Серед спікерів і спікерок були представниця Уповноваженого з прав громадян постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна, керівник евакуаційної групи “Білий Янгол” Геннадій Юдін, координатор напряму евакуації “Схід SOS” Ярослав Корнієнко та засновник і керівник Гуманітарної місії “Проліска” Євген Каплін.

Модерувала панель координаторка напряму правозахисту в “Схід SOS” Юлія Матвійчук.

Під час панельної дискусії учасники обговорювали шляхи налагодження евакуації з прифронтових регіонів, зокрема через посилення інформаційної політики в Україні. Адже іноді саме російська пропаганда впливає на рішення людей залишатися під обстрілами.

Керівник евакуаційної групи “Білий Янгол” Геннадій Юдін розповів, як росіяни активно поширюють фейки про їхню роботу. У пропагандистських Telegram-каналах окупанти стверджують, ніби “Білий Янгол” “вивозить людей на органи”.

Деякі люди не планують виїжджати, бо впевнені, що в інших містах України така сама ситуація, як і в Покровську. На думку Геннадія Юдіна, це наслідок відсутності зв’язку у місті.

Україні потрібні єдині та комплексні алгоритми щодо евакуації

“Наразі держава не забезпечує повний цикл евакуації — це завдання виконує громадський сектор. Наприклад, якщо в якійсь громаді не встигнуть вчасно евакуювати міський архів, людина може втратити можливість оформити пенсію.

Ми неодноразово наголошували на цьому у наших рекомендаціях і сподіваємося, що Міністерство розвитку громад та територій нарешті внесе необхідні зміни до положень про евакуаційні заходи”, — зауважила представниця Уповноваженого з прав громадян постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.

Також Ольга Алтуніна запропонувала об’єднати зусилля і зробити єдині та комплексні алгоритми щодо евакуації в Україні, до яких можна буде повертатися і через роки. Маючи такого сусіда, як росія, цей документ може знадобитися будь-коли, зазначили учасники панелі. 

Соціальна допомога після евакуації

Друга панель дискусій: “Соціальні послуги — яку допомогу надають соціальні працівники постраждалим до, під час і після евакуації”.

Серед спікерок були незалежна експертка з соціальних послуг Уляна Токарєва, регіональна менеджерка проєкту в Тернопільській області БФ “Рокада” Віталія Федосєєнко та директорка “Донбас SOS” Віолета Артемчук.

Модерувала панель незалежна експертка з питань ВПО Марія Красненко.

Під час панелі спікерки обговорили, як соціальні працівники та працівниці можуть розмовляти з людьми про підготовку до евакуації, інформувати і надавати контакти евакуаційних груп. Згадали про те, що важливий гуманітарний супровід людей, які прибувають у нові громади.

У коментарі Східному Варіанту незалежна експертка з питань ВПО Марія Красненко зауважила, що найбільш болючим питанням залишається розміщення переселенців:

“Питання житла має бути у фокусі держави на наступні роки. Це може бути збільшення кредитних програм для ВПО та їх оптимізація, аби люди дійсно мали можливість ними скористатися”.

Довготривала підтримка переселенців

Третя панель дискусій: “Довготривала підтримка евакуйованих людей старшого віку та осіб з інвалідністю — де і як знаходити ресурси для гідної підтримки врятованих”.

Серед спікерів і спікерок: начальниця управління праці та соціального захисту населення Уманської міськради Галина Кучер, керівниця проєкту “Зміцнюємо Україну зараз” БФ “Карітас Вінниця” Юлія Комарницька, міський голова Чорткова Володимир Шматько та співкоординаторка Кластеру з питань захисту Тетяна Лузан.

Модерував панель координатор напряму відбудови у “Схід SOS” Євген Голованевський.

Спікери та спікерки третьої панелі поділилися успішними прикладами підтримки переселенців у своїх громадах. Галина Кучер, зокрема, розповіла, що за півтора року, за підтримки мерії Умані, вдалося облаштувати десять будівель для внутрішньо переміщених осіб.

Володимир Шматько згадав, що в Чорткові на Тернопільщині діють соціальна перукарня та майстерня з ремонту одягу й взуття, де працюють переселенці. 

“Без роботи ми не втримаємо людей у місцевих громадах. Ми повинні зробити все, аби наші люди залишалися в Україні”, — наголосив він.

Підсумки форуму

Підсумовуючи захід, координатор напряму евакуації “Схід SOS” Ярослав Корнієнко наголосив, що вже зараз важливо перевести накопичений досвід евакуаційників фонду на мову законодавства. За його словами, мета — зробити так, щоб навіть через сорок років кожен і кожна точно знали, як ефективно організувати евакуацію в Україні.

Контакти “Схід SOS”

📌 Телефон: 0 800 332 614 (безкоштовно)

Пн-Сб 08:00-18:00

📌 Viber:

+38 099 710 48 72

+38 099 311 53 14

📌 Telegram:

+38 096 108 60 48

***