ReBuild Ukraine у Варшаві: які сигнали для українських громад дає конференція відбудови

У Варшаві відбулася міжнародна конференція ReBuild Ukraine: Construction & Energy 2025, яка зібрала представників 33 країн, 160 українських громад та 23 національних павільйонів. Майданчик став місцем, де політичні заяви перетворювалися на конкретні домовленості про гроші, інфраструктуру та довгострокову довіру до України.

Про підсумки заходу розповідає медіамережа «Вікно Відновлення», яка стала інформаційним партнером конференції та працювала на місці.

Інвестиції та угоди, що напряму стосуються громад

Одним із ключових результатів стала друга Інвестиційна конференція ЄС – Україна. За даними «Вікна Відновлення», ЄС оголосив про розширення інвестиційної програми для України до 9,5 млрд євро та запуск нових інструментів на 722 млн євро в межах Ukraine Investment Framework. Ці кошти мають піти на відновлення житла, водопостачання, комунальної інфраструктури та підтримку бізнесу, а загалом – мобілізувати близько 2 млрд євро інвестицій в економіку України. Нафтогаз у межах події підписав з Європейським інвестиційним банком грантову угоду на 127 млн євро для закупівлі газу на опалювальний сезон із подальшим зобов’язанням реінвестувати ці ресурси у відновлювану енергетику та декарбонізацію.

На цьому фоні не загубилися рішення, які безпосередньо впливають на життя громад. Львівська міська рада підписала грантову угоду з NEFCO на модернізацію ліцею «Оріяна» за стандартом будівлі з майже нульовим споживанням енергії – школу, пошкоджену ракетним ударом, відновлюватимуть із використанням енергоефективних технологій та відновлюваних джерел енергії, загальна вартість проєкту перевищує 5 млн євро. Первомайськ на Миколаївщині отримав 4 млн євро грантового фінансування на модернізацію системи водопостачання: там планують реконструювати понад вісім кілометрів магістрального водогону, замінити аварійні ділянки та впровадити сучасні енергоощадні рішення. Білівська школа в Чортківській громаді на Тернопільщині завдяки ще одній угоді з NEFCO має отримати геотермальне опалення та сонячну електростанцію. Інші громади – зокрема Вінниця, Чернівці та Тростянець – повідомили про нові контакти, меморандуми й старт технічної підготовки спільних проєктів у сфері медицини, освіти й комунальної інфраструктури.

Окремий акцент ReBuild Ukraine – не лише на грошах, а й на тому, які саме рішення пропонують українські міста. У межах конференції відбувся марафон громад, де очільники муніципалітетів презентували свої підходи до енергетичної стійкості та екологічної безпеки. Житомир представив концепцію одинадцяти «енергетичних островів» – автономних кластерів тепло-, електро- і водопостачання, які мають забезпечити місто ресурсами навіть у разі відсутності зовнішнього електропостачання. За словами комунальників, до кінця 2026 року Житомир планує бути готовим працювати за такою моделлю. Черкаси говорили про реконструкцію системи централізованого теплопостачання з будівництвом ТЕЦ на альтернативному паливі, модернізацією мереж і створенням власної системи збирання деревної тріски. Житомир окремо звернув увагу міжнародних партнерів на проблему полігону твердих побутових відходів, який працює з 1957 року і перетворився на екологічну загрозу, – місто вже зменшило навантаження завдяки сміттєпереробному заводу, але шукає технології для очищення фільтраційних вод.

Прозорість і аудит – як умова довіри до відбудови

Другий важливий сигнал із Варшави стосується прозорості. Міжнародна аудиторсько-консалтингова компанія BDO в Україні провела окрему дискусію про те, як звітність і аудит впливають на довіру донорів. Учасники наголосили, що після 2022 року міжнародні фінансові інституції, зокрема Світовий банк та ЄБРР, уважніше ставляться до української звітності: формальні правила не змінилися, але рівень деталізації, якого очікують донори, виріс. Організації мають показувати не лише витрати, а й те, як війна вплинула на їхній фінансовий стан.

Експерти BDO звернули увагу на типові проблеми нових громадських організацій і грантоотримувачів – від неправильного оформлення виплат працівникам і відсутності повного обліку майна до неточних або запізнілих звітів. Такі помилки здатні напряму впливати на подальше фінансування та репутацію отримувачів допомоги. Як підкреслила виконавча директорка BDO в Україні Віра Савченко, аудит стає основою довіри до України, а прозоре й правильне використання донорських коштів – критично важливим для відбудови. Учасники дискусії неодноразово наголошували, що завдання аудиторів – не покарати, а підтвердити, що гроші використані ефективно і донор може спокійно продовжувати співпрацю.

«Вікно Відновлення» у своїх матеріалах про Варшаву звертає увагу ще на один аспект: такі міжнародні майданчики – це не лише про підписані угоди, а й про мережу контактів, яка потім перетворюється на спільні проєкти. Команда мережі працювала на конференції як інформаційний партнер, збирала історії про відбудову для української аудиторії та проводила зустрічі з фондами, бізнесом і освітніми інституціями. Після повернення, за повідомленням медіамережі, її представники надіслали учасникам перемовин фолоуап-листи з пропозиціями співпраці та меморандумів.

У підсумку ReBuild Ukraine у Варшаві показала, що для українських громад важливі не лише гучні анонси підтримки, а й здатність показати якісний проєкт і прозорі правила роботи. Саме там, де ці дві умови збігаються, домовленості на міжнародному майданчику перетворюються на конкретні гроші для шкіл, лікарень, водогонів та енергетики.